Справа № 420/14547/25
01 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій,-
До Одеського окружного адміністративного суду 09 травня 2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:
- визнати незаконними дії уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) щодо призову на військову службу в період мобілізації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він знаходиться на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що є відмітка у Тимчасовому посвідчені НОМЕР_2 , видане ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.03.2023 року. Відповідно до довідки №1254/6181 від 28.11.2024 року, військовозобов'язаному ОСОБА_1 надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком на 3 (три) місяці до 07.02.2025 року, у зв'язку з постійним доглядом за матір'ю - ОСОБА_3 . В подальшому для продовження строку відстрочки від призову під час мобілізації, позивачу надана Довідка №1254/656 від 08.02.2025 року, військовозобов'язаному ОСОБА_1 , якою надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком на 3 (три) місяці до 08.05.2025 року, у зв'язку з постійним доглядом за матір'ю - ОСОБА_3 .
09.03.2025 року позивача було затримано працівниками поліції та його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 . На території ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач утримувався проти власної волі. Під час перебування ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_4 , у нього були наявні документи, які підтверджували реалізацію останнім права на відстрочки від мобілізації. Однак, працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 було проігноровані документи, що посвідчують наявність реалізованого права на відстрочку у громадянина ОСОБА_1 та здійснено мобілізаційні заходи щодо ОСОБА_1 .
Позивачем в усній формі заявлено про надання відстрочки, у якій позивач зазначив що він є особою, яка на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Не розглянувши заяву про надання відстрочки, не надавши рішення про надання відстрочки чи відмову у наданні такої, позивача було неправомірно мобілізовано під час воєнного стану за призовом. В подальшому, ОСОБА_1 було призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації резервістів військовозобов'язаних, які призвані у військову частину НОМЕР_3 .
Вважаючи незаконними дії уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу в період мобілізації ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з даним позовом.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою суду від 13 травня 2025 року позов залишено без руху та позивачу надано строк на усунення недоліків.
Заявою від 23.05.2025 року позивач усунув недоліки позовної заяви, зокрема, надав до суду квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.
07 липня 2025 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів (вхід. № ЕС/68365/25).
Ухвалою суду від 08 липня 2025 року витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчену копію наказу керівника ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі якого було здійснено мобілізацію громадянина ОСОБА_1 .
Зобов'язано відповідача надати витребувані судом документи у строк до 31 липня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 65062, м. Одеса, Фонтанська дорога, 14.
Зупинено провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій - до одержання витребуваних судом документів.
27 серпня 2025 року на виконання ухвали суду відповідачем до суду надано витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.03.2025 року № 68-М.
Ухвалою суду від 02 вересня 2025 року поновлено провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій зі стадії на якій воно було зупинене.
Відповідач до суду відзив на позовну заяву не подав.
Станом на 01 жовтня 2025 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
Громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що є відмітка у Тимчасовому посвідчені НОМЕР_2 , видане ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.03.2023 року.
Матір'ю ОСОБА_1 є ОСОБА_3 , що підтверджено копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 .
Відповідно до Висновку №72 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної допомоги з догляду на непрофесійній основі, що видано 08.08.2024 року лікарсько-консультативною комісією Саратської центральної лікарні Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_3 потребує отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
Відповідно до довідки №1254/6181 від 28.11.2024 року, військовозобов'язаному ОСОБА_1 надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком на 3 (три) місяці до 07.02.2025 року, у зв'язку з постійним доглядом за матір'ю - ОСОБА_3 , яка наявна в матеріалах справи.
В подальшому для продовження строку відстрочки від призову під час мобілізації, позивачу надана Довідка №1254/656 від 08.02.2025 року, якою надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком на 3 (три) місяці до 08.05.2025 року, у зв'язку з постійним доглядом за матір'ю - ОСОБА_3 , яка наявна в матеріалах справи.
Як зазначив представник позивача, 09.03.2025 року позивача було затримано працівниками поліції та його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На території ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач утримувався проти власної волі.
Під час перебування ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_4 , у нього були наявні документи, які підтверджували реалізацію останнім права на відстрочку від мобілізації. Однак, працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 було проігноровані документи, що посвідчують наявність реалізованого права на відстрочку у громадянина ОСОБА_2 та здійснено мобілізаційні заходи щодо ОСОБА_1 .
Позивачем в усній формі було подано заяву про надання відстрочки, у якій позивач зазначив що він є особою, яка на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Не розглянувши заяву про надання відстрочки, не надавши рішення про надання відстрочки чи відмову у наданні такої, позивача було мобілізовано під час воєнного стану за призовом.
На виконання ухвали суду відповідачем до суду надано витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.03.2025 року № 68-М, відповідно до якого солдата запасу ОСОБА_4 , 1980 р.н. призвано на військову службу з 10.03.2025 року за загальною мобілізацією для комплектування військової частини НОМЕР_4 .
Вважаючи незаконними дії уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу в період мобілізації ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з даним позовом.
Джерела права та висновки суду
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Згідно із ч.1 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із ч.2 ст.1 Закону №2232-ХІІ військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 2 ст.2 Закону №2232-XII визначено, що проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Частина 6 ст.2 Закону №2232-ХІІ передбачає такий вид військової служби, як військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану продовжувався, воєнний стан діє на даний час.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно з ч.1 ст.39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ).
Згідно зі ст.1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону №3543-ХІІ загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до ч.5 ст.4 Закону №3543-ХІІ Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
Відповідно до ч.6 ст.4 Закону №3543-ХІІ Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через медіа.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені в ст.22 Закону №3543-ХІІ.
Згідно з ч. 1 ст.22 Закону №3543-ХІІ громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону №3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
За змістом абз. 1 ч.5 ст.22 Закону №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Отже, територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки надано повноваження щодо призову громадян на військову службу під час мобілізації.
Водночас, п.9 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
Згідно з ч. 7 ст.23 Закону №3543-ХІІ перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Ч.5 ст.22 Закону №3543-ХІІ встановлено, що Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Цей порядок визначає, зокрема: процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; порядок надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів; процедури оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
На виконання ч.5 ст.22 Закону №3543-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 16.05.2024 №560, якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).
Згідно з п. 2 Порядку №560 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).
Відповідно до п.56 Порядку №560 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Пунктом 58 Порядку №560 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Додаток 5 до Порядку №560 визначає Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з пп. 9 п. 1 додатку 5 до Порядку №560 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду:
для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);
для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім'ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім'ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
За наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов'язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (п. 59 Порядку №560 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 60 Порядку №560 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання (абз. 1).
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних (абз. 2).
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів (абз. 3).
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом (абз. 4).
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення (абз. 6).
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6 (абз. 7).
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку (абз. 8).
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (абз. 9).
Згідно з п. 63 Порядку №560 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії.
Як встановлено судом з матеріалів справи, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що є відмітка у Тимчасовому посвідчені НОМЕР_2 , видане ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.03.2023 року.
Матір'ю ОСОБА_1 є ОСОБА_3 , що підтверджено копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 .
Відповідно до Висновку № 72 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної допомоги з догляду на непрофесійній основі, що видано 08.08.2024 року лікарсько-консультативною комісією Саратської центральної лікарні Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_3 потребує отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
Відповідно до довідки №1254/6181 від 28.11.2024 року, військовозобов'язаному ОСОБА_1 надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком на 3 (три) місяці до 07.02.2025 року, у зв'язку з постійним доглядом за матір'ю - ОСОБА_3 , яка наявна в матеріалах справи.
В подальшому для продовження строку відстрочки від призову під час мобілізації, позивачу надана Довідка №1254/656 від 08.02.2025 року, військовозобов'язаному ОСОБА_1 , якою надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком на 3 (три) місяці до 08.05.2025 року, у зв'язку з постійним доглядом за матір'ю - ОСОБА_3 , яка наявна в матеріалах справи.
Як зазначив представник позивача, 09.03.2025 року позивача було затримано працівниками поліції та його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 . На території ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач утримувався проти власної волі.
Під час перебування ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_4 , у нього були наявні документи, які підтверджували реалізацію останнім права на відстрочку від мобілізації. Однак, працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 було проігноровані документи, що посвідчують наявність реалізованого права на відстрочку у громадянина ОСОБА_1 та здійснено мобілізаційні заходи щодо ОСОБА_1 .
Позивачем в усній формі було подано заяву про надання відстрочки, у якій позивач зазначив що він є особою, яка на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Не розглянувши заяву про надання відстрочки, не надавши рішення про надання відстрочки чи відмову у наданні такої, позивача було мобілізовано під час воєнного стану за призовом.
Суд бере до уваги, що відповідач вказані обставини не заперечив та жодним чином не спростував, що свідчить на користь висновку про згоду відповідача з викладом обставин позовної заяви.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач на момент початку проведення мобілізаційних дій відносно ОСОБА_1 , а також на час прийняття наказу від 10.03.2025 року №68-М, в частині мобілізації позивача, володів достатньою інформацією про те, що у позивача наявне реалізоване право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком на 3 (три) місяці до 08.05.2025 року, у зв'язку з постійним доглядом за матір'ю - ОСОБА_3 , яке було підтверджене довідкою №1254/656 від 08.02.2025 року, а відтак, відповідно до абз.9 п.60 Порядку №560 позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період до 08.05.2025 року.
Отже, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 були порушені норми Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, якими передбачено, що військовозобов'язані, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та реалізували таке право не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби та не можуть бути мобілізовані.
Відтак, діючи всупереч вимогам ст.23 Закону України Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пунктів 60, 63 Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації, відповідачем було протиправно здійснено процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації (направлено позивача на проходження військово-лікарської комісії), а в подальшому здійснення призову на військову службу під час мобілізації не надавши оцінку документів, що підтверджують реалізоване право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, здійснюючи 10.03.2025 року мобілізаційні дії відносно ОСОБА_1 та включаючи його до наказу від 10.03.2025 року №68-М «Про призов та поставку мобілізаційних ресурсів по загальній мобілізації до військових частин» діяв не в межах та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже протиправно.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу в період мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є протиправними.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Відтак, оскільки відповідачем було протиправно направлено позивача на проходження військово-лікарської комісії, а в подальшому призвано на військову службу під час мобілізації за наявності у позивача реалізованого права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком на 3 (три) місяці до 08.05.2025 року, суд вважає, що належним та достатнім способом захисту для відновлення прав позивача є визнання незаконним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 в частині призову ОСОБА_2 на військову службу під час мобілізації.
З урахуванням вищевказаного, суд вважає за необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.03.2025 року №68-М «Про призов та поставку мобілізаційних ресурсів по загальній мобілізації до військових частин», в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , 1980 року народження.
Відповідно до ч.астин першої та другої ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, беручи до уваги неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, що кваліфіковано судом як визнання позову (ч.4 ст.159 КАС України), суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов був задоволений, судові витрати позивача в сумі 1211 грн 20 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 8, 9, 12, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій - задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу в період мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.03.2025 року №68-М «Про призов та поставку мобілізаційних ресурсів по загальній мобілізації до військових частин», в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , 1980 року народження.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Суддя С.О. Cтефанов