Справа № 420/6849/23
30 вересня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд
у складі
головуючого судді Скупінської О.В.,
при секретарі Подобіної О.М.,
за участю
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Суботи О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №420/6849/23 за позовом приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: державне підприємство «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: державне підприємство «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу.
Рішенням суду від 13.06.2023 адміністративний позов приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було вирішено задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати пункти 4 та 5 Наказу Міністерства юстиції України №1189/5 від 31.03.2023.
Стягнути на користь приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 з Міністерства юстиції України за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн.
16.09.2025 до суду від позивача надійшла заява (вх. №96642/25), в якій заявник просить суд встановити спосіб виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі № 420/6849/23 в частині визнання протиправним та скасування пункта 5 Наказу Міністерства юстиції України № 1189/5 від 31 березня 2023 року а саме: зобов'язати Міністерство юстиції України видати наказ про відкликання з Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України Подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № НОМЕР_1, виданого Міністерством юстиції України 04 лютого 2009 року на ім'я ОСОБА_1 .
В обгрунтування поданої заяви зазначив, що не зважаючи на визнання протиправним та скасування пункту 5 Наказу Міністерства юстиції України № 1189/5 від 31 березня 2023 року, який був підставою для внесення 06 квітня 2023 року Директором Департаменту нотаріату Міністерства юстиції України до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України Подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № НОМЕР_1, виданого Міністерством юстиції України 04 лютого 2009 року на ім'я ОСОБА_1 , дане подання досі перебуває на розгляді Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України.
Так, на засіданні 14 липня 2025 року Вища кваліфікаційна комісія нотаріату при Міністерстві юстиції України прийняла рішення № 4, відповідно до якого вирішила за доцільне продовжити строк розгляду Подання та перенести розгляд питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 04.02.2009 за № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 на підставі пунктів 2 та 10 Порядку внесення та розгляду подання.
З метою досягнення мети судового захисту порушених прав позивача, слід встановити спосіб виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі № 420/6849/23 в частині визнання протиправним та скасування пункту 5 Наказу Міністерства юстиції України № 1189/5 від 31 березня 2023 року а саме: зобов'язати Міністерство юстиції України видати наказ про відкликання з Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України Подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № НОМЕР_1, виданого Міністерством юстиції України 04 лютого 2009 року на ім'я ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 19.09.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 (вх.№96642/25 від 16.09.2025) про встановлення або зміну способу виконання рішення суду до розгляду у судовому засіданні та призначено судове засідання з розгляду заяви на 30 вересня 2025 року об 15 год 30 хв у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №23 (2-й поверх).
23.09.2025 до суду надійшла заява (вх. №ЕС/98992/25) представника відповідача, в якому просить проводити судове засідання, призначене на 30.09.2025 року об 15 год 30 хв по справі №420/6849/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів шляхом підключення через підсистему «Електронний Суд», логін представника Міністерства юстиції України - Субота Ольга Василівна, як користувача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 25.09.2025 постановлено допустити представника відповідача Міністерства юстиції України - Суботи Ольги Василівни, до участі у засіданні, призначеному на 30 вересня 2025 року о 15 год 30 хв, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
26.09.2025 від представника відповідача Міністерства юстиції України надійшли пояснення (вх. №ЕС/100762/25), в яких зазначили, що позивачем було заявлено позовну вимогу щодо визнання протиправним та скасування пункту 5 наказу Міністерства юстиції України №1189/5 від 31.03.2023 «Про задоволення скарги». Проте, позивачем не заявлялася позовна вимога щодо зобов'язання Міністерства юстиції України видати наказ про відкликання з Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України Подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № НОМЕР_1, виданого Міністерством юстиції України 04 лютого 2009 року на ім'я ОСОБА_1 . Таким чином, позивачем заявлено нову позовну вимогу, яка фактично змінює суть та резолютивну частину судового рішення, що в свою чергу є неприпустимим, та яка не була заявлена в позовній заяві.
Скасування пункту 5 Наказу означає наявність заборони щодо направлення подання про анулювання свідоцтва на заняття нотаріальною діяльністю лише у разі не направлення зазначеного подання до ухвалення судового рішення, проте, якщо подання вже було внесено, то скасування пункту 5 Наказу не тягне за собою правові наслідки у вигляді відкликання зазначеного подання. Враховуючи викладене, позивач при поданні позову повинен був заявити позовну вимогу щодо зобов'язання Міністерства юстиції України стосовно видання наказу про відкликання з Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України Подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № НОМЕР_1, виданого Міністерством юстиції України 04 лютого 2009 року на ім'я ОСОБА_1 та яка повинна була бути досліджена судами при розгляді справи. Проте, такої позовної вимоги не було заявлено, а відтак позивач поданою заявою про встановлення способу виконання судового рішення.
У судовому засіданні позивач заяву підтримав, представник відповідача щодо її задоволенні заперечував.
Вирішуючи заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 по справі № 420/6849/23, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч. 2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
У постанові Верховного Суду від 14.08.2024 у справі № 200/2961/21-а зазначено, що, у разі необхідності встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення необхідно звернути увагу на те, що:
1) із відповідною заявою варто звертатися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції;
2) із такою заявою можуть звернутися стягувач чи виконавець (у випадках, встановлених законом);
3) для зміни способу або порядку виконання судового рішення повинні існувати обставини, що істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим;
4) на виконання вимог процесуального законодавства потрібно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вищевказаних обставин як підстави для задоволення судом відповідної заяви.
Так рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 у справі №420/6849/23 визнано протиправними та скасовано пункти 4 та 5 Наказу Міністерства юстиції України №1189/5 від 31.03.2023.
У поданій заяві про зміну порядку і способу виконання рішення позивач просить суд зобов'язати Міністерство юстиції України видати наказ про відкликання з Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України Подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № НОМЕР_1, виданого Міністерством юстиції України 04 лютого 2009 року на ім'я ОСОБА_1 .
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може встановити або змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити, не змінюючи при цьому його змісту.
Отже, встановлення або зміна способу і порядку виконання рішення може бути здійснено виключно за наявних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під обґрунтованими підставами варто розуміти наявність обставин, що є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб та наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Суд підкреслює, що рішення суду у цій справі не має зобов'язального характеру, судом констатовано виключно протиправність спірної частини наказу відповідача.
Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2025 року (справа № 640/7827/22, адміністративне провадження № К/990/15285/24) виснував:
«процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення виникає за наявності виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення,суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення».
У даному ж випадку, позивач, вказуючи про необхідність встановлення або зміни порядку і способу виконання судового рішення, фактично заявляє про зміну обраного судом способу захисту порушеного права.
Вчинення такої процесуальної дії призведе до зміни змісту резолютивної частини рішення та зміни обраного способу захисту порушеного права; вчинення такої процесуальної дії не узгоджуватиметься з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення.
У відповідності до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач своєю заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення суду фактично просить змінити та розширити резолютивну частину рішення, змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, що є неможливим, оскільки судове рішення є незмінним.
Тому, заява позивача про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення не підлягає до задоволення.
За правилами частини восьмої статті 378 КАС України, ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.
Керуючись ст.ст. 294, 295, 297, 378 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх. №96642/25 від 16.09.2025) про зміну способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 по справі № 420/6849/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА