Справа № 420/23136/25
30 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Бойко О.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 90% відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд:
(1).Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% до 70% та обмеження пенсії максимальним розміром при перерахунку пенсії з 01.01.2023 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Управління Служби безпеки України в Одеській області № 1364 від 24.06.2024 станом на 01.01.2023.
(2).Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Управління Служби безпеки України в Одеській області № 1364 від 24.06.2024 станом на 01.01.2023 без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 по день проведення перерахунку.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція Позивача
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач при перерахунку його пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі № 420/2372/25 безпідставно обмежив розмір виплачуваної пенсії максимальним розміром, а також протиправно зменшив основний розмір пенсії з 90% на 70% врахованого грошового забезпечення.
При цьому, позивач звертає увагу, що рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано таким, що не відповідають Конституції України положення ч.7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було встановлено обмеження пенсії максимальним розміром. Таким чином, положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення є неконституційними та з 20.12.2016 року втратили чинність.
Крім того, позивач наголосив, що зміна максимального розміру пенсії (з 90% до 70% сум грошового забезпечення), що відбулася у ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ після призначення та здійснення виплати пенсії, не розповсюджується на позивача та не є підставою для зменшення розміру призначеної йому пенсії, в тому числі під час проведення відповідачем перерахунку пенсії позивача.
(б) Позиція Відповідача
22.08.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування відзиву на позовну заяву представник зазначив, що згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначений Закон є чинним з 1 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався.
Крім того, на думку відповідача, безпідставною є позовна вимога щодо здійснення виплати перерахованої пенсії з основного розміру за вислугу років з 90% грошового забезпечення, оскільки з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» перерахунок раніше призначених пенсій було здійснено за нормами законодавства, що діяло на момент перерахунку.
На думку відповідача, законних підстав для виплати пенсії позивачу в розмірах більших, ніж передбачено ст. 2 Закону № 3668 у Головного управління не має, оскільки це призведе до порушення норм чинного законодавства. За таких обставин, передбачені ст. 2 Закону № 3668 обмеження застосовані до позивача правомірно.
ІІІ. Процедура та рух справи
21.07.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІV. Обставини справи, встановлені судом та докази на їх підтвердження
Позивач перебуває на пенсійному забезпеченні у відповідача та йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», виходячи з 90% грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі № 420/2372/25 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області про розмір грошового забезпечення від 24.06.2024 року №1364, виданої станом на 01.01.2023 року; зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області №1364 від 24.06.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше проведених виплат.
На виконання вказаного рішення відповідач здійснив відповідні перерахунки пенсії позивача.
Відповідно до наявного в матеріалах справи перерахунку з 01.05.2025 він проведений наступним чином:
- основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 35) у розмірі: 26609,52 грн., підсумок пенсії (з надбавками): 30239,77 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії: 23610,00 грн.
На звернення представника позивача від 16.04.2025 відповідач листом від 09.05.2025 за № 13408-11644/К-02/8-1500/25 повідомив, що у зв'язку з тим, що 20.03.2025 набрало чинності рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі № 420/2372/25, яким установлено нові види грошового забезпечення, то перерахунок пенсії позивача проведено з 01.02.2023 у розмірі 70% грошового забезпечення, що передбачено статтею 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням оновленої довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення від 24.06.2024 № 1364.
V. Джерела права та висновки суду
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 1 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Відповідно до ст. 1-1 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно ч. 1 ст. 43 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЗУ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Разом з тим, ч. 7 ст. 43 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано неконституційним.
Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
В резолютивній частині рішення Конституційний суд України зазначив: визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, а саме:
- частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому, частина сьома статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 7-рп/2016 від 20.12.2016.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня ч. 7 ст. 43 в Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII, який прийнято 06 грудня 2016 року та вперше опубліковано в газеті “Голос України» 27 грудня 2016 року та набрав чинності відповідно до прикінцевих положень з 1 січня 2017 р., у частині сьомій статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри “у період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р.» замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 р.».
Таким чином, зі змісту внесених змін Законом України № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року, встановлюється, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року по справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року по справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року по справі № 638/6363/17, від 15 квітня 2019 року по справі № 127/4270/17, від 15 квітня 2019 року по справі № 522/16973/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 295/2039/17, від 10 жовтня 2019 року по справі № 522/22798/17, від 23 червня 2020 року по справі № 686/24928/16-а, від 10 вересня 2021 року по справі № 300/633/19.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України Рішення № 7-рп/2016 від 20.12.2016 обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на положення ст. 2 ЗУ “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», оскільки саме на підставі вказаного Закону були внесені зміни до ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та, фактично, є ідентичними. При цьому, факт визнання такого обмеження розміру пенсії таким, що не відповідає ст. 117 Конституції України свідчить про протиправність застосування аналогічних положень ЗУ “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» при перерахунку пенсії позивача.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, суд зазначає, що пенсійний орган визначаючи позивачу пенсії із обмеженням її максимальним діяв всупереч приписам Конституції України та Закону №2262-ХІІ.
З урахуванням зазначеного, відповідач при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі № 420/2372/25 безпідставно обмежив максимальним розміром пенсію позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Щодо зменшення відсоткового розміру пенсії позивача, суд звертає увагу на наступне.
Стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
8 липня 2011 року прийнято Закон № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".
27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри “ 80» замінено цифрами “ 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Таким чином, законодавча зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення та здійснення виплати позивачу пенсії згідно положень законодавства.
При цьому, відповідач перерахував пенсію позивачу, однак, розмір перерахованої пенсії визначив з 70% грошового забезпечення, незважаючи на те, що її розмір обчислювався та виплачувався з 90% грошового забезпечення.
Суд наголошує, що внесені Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до частини другої ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної та виплачуваної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Приписами ч. 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми ч. 2 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні».
Таким чином, відповідачем не доведено підстави визначення розміру пенсії 70% від грошового забезпечення.
З урахуванням зазначеного, суд робить висновок, що позовні вимоги належать до задоволення.
VI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Керуючись ст. ст. 2, 139, 243-246 КАС України суд,
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% до 70% та обмеження пенсії максимальним розміром при перерахунку пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Управління Служби безпеки України в Одеській області № 1364 від 24.06.2024 станом на 01.01.2023.
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Управління Служби безпеки України в Одеській області № 1364 від 24.06.2024 станом на 01.01.2023 без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 по день проведення перерахунку.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, адреса: вул. Канатна, 83 м. Одеса, 65012; код ЄДРПОУ 20987385.
Суддя Оксана БОЙКО