30 вересня 2025 р. № 945/730/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаУправління державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі Вознесенського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області, вул. Захисників Миколаєва, 5А,м. Миколаїв,54005, вул. Кібріка, 8,м. Вознесенськ,Вознесенський р-н, Миколаївська обл.,56501
провизнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 (далі - позивач) до Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі Вознесенського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області (далі - відповідач) з позовними вимогами про:
- визнання протиправною відмову Вознесенського районного відділу Державної міграційної служби у Миколаївській області у видачі ОСОБА_4 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
- зобов'язання Вознесенського районного відділу Державної міграційної служби у Миколаївській області оформити та видати ОСОБА_4 у зв'язку із досягненням ним 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про дитину і про нас, її батьків, до ЄДЦР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.
Ухвалою від 16.04.2025 року Миколаївським районним судом Миколаївської області справу №945/730/25 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Вознесенського районного відділу Державної міграційної служби про визнання відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки протиправною та зобов'язання видати паспорт громадянина України у формі книжечки - передано на розгляд Вознесенському міськрайонному суду Миколаївської області.
Ухвалою від 25.05.2025 року Вознесенським міськрайонним судои Миколаївської області передано адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Вознесенського районного відділу Державної міграційної служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії за підсудністю до Миколаївського окружного адміністративного суду.
17 червня 2025 року матеріали адміністративної справи №945/730/25 надійшли до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2025 року, справу №945/730/25 передано на розгляд судді Величку А.В.
Ухвалою суду від 23.06.2025 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
03.07.2025 року через канцелярію суду від позивача до суду надійшла належним чином оформлена позовна заява із зазначенням адреси, ідентифікаційного коду та номеру засобу зв'язку відповідача; оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.
Ухвалою від 10.07.2025 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №945/730/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернулися до Вознесенського районного відділу ДМС України в Миколаївській області у зв'язку з досягненням ОСОБА_2 16 років з проханням щодо оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорту у вигляді паспортної книжечки, однак, відповідачем було відмовлено у видачі паспорту у вигляді книжечки. Позивач зазначив, що на сьогоднішній день існує два законодавчих акти що встановлюють правовідносини у сфері оформлення та видачі паспортів та які за юридичною силою вищі за постанови Кабінету Міністрів України. Це Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ та Закон України «Про Єдиний Державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» №5492-VI. Зазначені законодавчі документи Верховної Ради України є чинними, їх дія не припинена в установленому законодавством порядку. Чинна редакція Закону про ЄДДР передбачає альтернативу паспортам з безконтактним електронним носієм (у ст. 14 зазначено про те, що документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення Україну, що виготовляється у формі буклета), а, отже, може забезпечити реалізацію такого права, це право може реалізовуватися також у інший законний спосіб. Таким альтернативним способом виступає законодавчо закріплене Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015 року «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» ДМС України розпочала здійснювати оформлення та видачу внутрішніх паспортів громадян України у вигляді пластикової картки з відповідними характеристиками, які описані у вказаній вище постанові. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Постановою КМУ № 302 безконтактний електронний носій паспорта громадянина України у вигляді пластикової картки містить відцифровані персональні дані. Позивачі вважають, що обробка персональних даних є незаконною та порушує особисті права, право на повагу приватного та сімейного життя, її релігійного переконання.
25.07.2025 року за вх. №17299/25/06-45 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що позивачу не було відмовлено у видачі паспорту у вигляді книжечки, а лише було зазначено, що відповідно до норм діючого законодавства територіальний підрозділ органу міграційної служби на даний час не має правових підстав для оформлення зазначеного паспорту. Вказав, що в передбаченому законодавством порядку та з відповідним переліком документів позивач до органів міграційної служби, а зокрема, до Вознесенського районного відділу ДМС України в Миколаївській області не зверталась. Лист Вознесенського РВ від 10.09.2024 року №4822-1324/4822.1-24 висновку про відмову в прийнятті поданих заявником документів із зазначенням підстав такої відмови не містить. Фактично листом від 10.09.2024 року відповідач роз'яснив заявнику про порядок оформлення паспорта громадянина України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подала до Вознесенського районного відділу ДМС України в Миколаївській області заяву про видачу паспорту у вигляді книжечки, у зв'язку з тим, що йому виповнилося 16 років, в якій зазначено, що ОСОБА_2 не має наміру оформляти паспорт у формі пластикової картки типу-ID-1 та просив видати паспорт у вигляді паспортної книжечки згідно з Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.
Листом від 10.09.2024 року №4822-1324/4822.1-24 Вознесенський районний відділ ДМС України в Миколаївській області повідомив про те, що оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302. Також, в листі повідомлено, що для оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі рішення суду, яке набрало законної сили необхідно звертатись до територіального підрозділу УДМС та подати заяву про видачу паспорта громадянина України та перелік необхідних документів визначений Тимчасовим порядком.
Позивачі вважають дії відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_2 паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ протиправними, у зв'язку з чим звернулися до суду за захистом своїх прав.
Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд зробив наступні висновки.
Суд звертає увагу, що питання щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі.
19 вересня 2018 року Верховним Судом розглянуто зразкову справу №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) та прийнято відповідну постанову.
Висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18), винесеній за результатами розгляду зразкової справи визначено ознаки типової справи, а саме:
а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;
б) відповідач - територіальні органи ДМС України;
в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Тобто, для віднесення справи до типової, необхідна наявність у справі вказаних трьох відповідних складових: позивач, відповідач та предмет спору.
Під час розгляду справи суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, та згідно з частиною 3 статті 291 КАС України судом при вирішенні даної справи мають бути враховані правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року № 5492-VI (далі Закон №5492-VI) документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі Реєстр), відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України. Згідно частини 3 статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Згідно з ст. 14 Закону № 5492-VI визначено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Відповідно до п. 3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII (далі - Положення № 2503-XII) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Пунктом 5 Положення № 2503-XII передбачено, що паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
Згідно п. 8 Положення № 2503-XII термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.
Пунктом 2 Постанови №302 запроваджено із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру:
- з 01.01.2016 року оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII;
- з 01.11.2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Згідно з п. 3 Постанови № 302 установлено, що:
- прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01.11.2016 року припиняється;
- паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 01.11.2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.
Однак, Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі звернула увагу, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює не якість закону та порушення конституційних прав такої особи.
Відтак, Суд зазначає, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
Норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення №2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог ст. 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення ст. 8 Конвенції.
Отже, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.
Таким чином, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
При цьому, суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року №398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302" (надалі - Постанова № 398), до Постанови №302 внесено зміни, якими передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" від 06.06.2019 року №456 відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови № 302, Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (надалі - Порядок №456).
Згідно п.1 Порядку №456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови № 302, Постанови № 398, Положення № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 подали заяву до Вознесенського районного відділу ДМС України в Миколаївській області щодо оформлення і видачі паспорта громадянина України у формі книжечки та відмови від отримання паспорта у формі картки.
У листі від 10.09.2024 року відповідач вказав, що відсутні законні підстави для оформлення та видачі паспорту громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.
Як встановлено судом, мотивом для відмови позивачам в оформленні та видачі паспорта у формі паспортної книжечки, відповідно до листа відповідача від 10.09.2024 року була відсутність відповідного рішення суду та те, що подана заява за суттю та формою не є підставою для оформлення паспорта громадянина України, процедура якого визначена Положенням №2503-ХІІ.
У свою чергу, відповідачем не вказано, що саме не так з поданою заявою чи яких документів не було додано заявником та не надано жодних доказів на підтвердження вказаного.
Право неповнолітньої ОСОБА_2 на отримання паспорту громадянина України у формі книжечки передбачено Постановою № 2503-ХІІ.
Пункт 3 Постанови № 2503-ХІІ передбачає, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 185" від 12.06.2013 року № 415 відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України" від 04.06.1994 року № 353, якою затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (у вигляді паспортної книжечки).
Згідно з п.13 Постанови № 2503-ХІІ визначено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; - свідоцтво про народження; - дві фотокартки розміром 35х45 мм; - у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Отже, приписами Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ, чинного на час звернення позивачів з заявою, визначено перелік документів необхідних для отримання паспорта у формі книжечки.
Вказані обставини дають підстави для висновків, що вказаний лист є відмовою для видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки.
При цьому, питання щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відмова у видачі ОСОБА_2 , у зв'язку із досягненням нею 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ, є протиправною.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області в особі Вознесенського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області (вул. Захисників Миколаєва, 5А,м. Миколаїв,54005, ідентифікаційний код 37844163) про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Вознесенського районного відділу Державної міграційної служби у Миколаївській області у видачі ОСОБА_4 у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
3. Зобов'язати Вознесенський районний відділ Державної міграційної служби у Миколаївській області оформити та видати ОСОБА_4 у зв'язку із досягненням нею 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про дитину і про нас, її батьків, до ЄДЦР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.
4. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко