справа№380/17748/25
30 вересня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нездійснення виплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ-13814885) нарахувати та виплатити щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. до призначеної пенсії ОСОБА_1 (іден. номер НОМЕР_1 ) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з дані припинення її виплати.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що отримує пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 у справі № 380/8442/25 Відповідач здійснив перерахунок її пенсії з 01.12.2019, після чого припинив виплату щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, оскільки перерахунок пенсії, здійснений на виконання судового рішення, за своєю правовою природою є відновленням порушеного права на отримання пенсії у належному розмірі, а не тим перерахунком, що пов'язаний зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій службовців, який слугує підставою для припинення виплати доплати згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713.
Ухвалою від 02 вересня 2025 року, відповідно до вимог статей 12, 171, 257 та 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на позовну заяву Відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що оскільки пенсію Позивача було фактично перераховано після 01 березня 2018 року на виконання судового рішення, і внаслідок цього її розмір збільшився більше ніж на 2000,00 грн, то формально наявні обставини, передбачені абзацом третім пункту 1 Постанови № 713, які виключають можливість подальшої виплати щомісячної доплати, незалежно від підстав такого перерахунку.
Розглянувши позовну заяву, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію у разі втрати годувальника за свого померлого чоловіка, ОСОБА_2 , який проходив службу в органах внутрішніх справ та був звільнений на пенсію до 01 березня 2018 року.
Пенсія Позивачу призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII (далі - Закон № 2262).
З 01 липня 2021 року, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», до пенсії Позивача було встановлено та виплачувалася щомісячна доплата в сумі 2000,00 грн, оскільки її пенсію призначено до 01 березня 2018 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 у справі № 380/8442/25, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії Позивача та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення померлого годувальника станом на листопад 2019 року.
На виконання вказаного судового рішення Відповідач провів перерахунок пенсії Позивача. Як встановлено з матеріалів справи, внаслідок цього перерахунку основний розмір пенсійної виплати з 01.08.2025 року зріс до 8714,20 грн, що свідчить про збільшення пенсії на суму, яка перевищує 2000,00 грн.
Після здійснення цього перерахунку на виконання рішення суду, Відповідач припинив виплату Позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, встановленої Постановою № 713.
26 липня 2025 року Позивач звернулася до Відповідача із заявою про поновлення виплати зазначеної доплати. У відповідь, листом № 15421-17093/Р-52/8-1300/25 від 01 серпня 2025 року, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило про відсутність підстав для виплати доплати, посилаючись на абзац третій пункту 1 Постанови № 713, оскільки пенсія Позивача була перерахована після 01 березня 2018 року, а сума збільшення перевищила 2000,00 грн.
Вважаючи таку бездіяльність протиправною, Позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Цей конституційний припис, у поєднанні з принципом верховенства права, закріпленим у статті 8 Основного Закону, вимагає від суб'єктів владних повноважень не лише формального дотримання норм права, а й дії в легітимний та справедливий спосіб, з урахуванням сутності правовідносин та мети правового регулювання.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною першою статті 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними, а частина третя цієї статті гарантує, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Пенсійне забезпечення осіб, звільнених зі служби в органах внутрішніх справ, та членів їхніх сімей регулюється Законом № 2262, який є спеціальним законом у цій сфері.
14 липня 2021 року Кабінет Міністрів України, діючи на підставі та в межах своїх повноважень, прийняв Постанову № 713. Як зазначено у преамбулі та пояснювальній записці, її метою було поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям та іншим особам до 01 березня 2018 року, порівняно з пенсіями, призначеними після цієї дати на основі реформованого грошового забезпечення.
Пунктом 1 Постанови № 713 встановлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень.
Водночас, абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 передбачено виняток: «Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. [...], щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень».
Ключовим для вирішення даного спору є системне та телеологічне (цільове) тлумачення поняття «перегляд (перерахунок) пенсії», використаного в абзаці третьому пункту 1 Постанови № 713, з урахуванням принципів верховенства права, правової визначеності, легітимних очікувань та належного урядування.
Суд зазначає, що тлумачення правової норми не може здійснюватися лише на основі її буквального тексту. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, юридичні норми повинні тлумачитися таким чином, щоб забезпечити їх відповідність вищим правовим принципам та меті, з якою вони були прийняті.
Аналіз мети Постанови № 713 свідчить, що доплата у 2000 грн є компенсаційним механізмом, спрямованим на підтримку тих категорій пенсіонерів, чиї пенсії не були осучаснені внаслідок реформи грошового забезпечення 2018 року. Відповідно, перерахунок, який мав на увазі Уряд як підставу для невиплати доплати, - це масовий перерахунок, що проводиться на підставі статті 63 Закону № 2262 та відповідного нормативного акта Кабінету Міністрів України у зв'язку зі зміною (підвищенням) грошового забезпечення відповідних категорій службовців. Такий перерахунок сам по собі є заходом з усунення диспропорцій, для компенсації яких і була запроваджена доплата.
Натомість перерахунок пенсії, проведений Відповідачем на виконання рішення суду у справі № 380/8442/25, мав абсолютно іншу правову природу. Він не був наслідком загальної реформи чи підвищення грошового забезпечення, а був заходом індивідуального характеру, спрямованим на відновлення порушеного права Позивача на пенсію в належному розмірі, який Відповідач протиправно не виплачував з 01.12.2019. Судове рішення, що набрало законної сили, є обов'язковим до виконання (стаття 129-1 Конституції України, стаття 14 КАС України).
Його виконання є не дискреційним правом, а безумовним обов'язком суб'єкта владних повноважень. Таке виконання не створює для Позивача нового права, а лише підтверджує наявність існуючого та зобов'язує пенсійний орган виправити власну протиправну бездіяльність.
Застосування Відповідачем до спірних правовідносин абзацу третього пункту 1 Постанови № 713 є надмірно формальним і таким, що спотворює мету цього нормативно-правового акта. Позбавлення особи доплати, що є заходом соціального захисту, через те, що вона в судовому порядку змушена була відновлювати своє право на належний розмір пенсії, є непропорційним та суперечить принципам справедливості та правомірних очікувань.
Позивач мала легітимні очікування, що випливають із принципу належного урядування, на отримання як належного розміру пенсії, так і встановлених державою додаткових заходів соціального захисту. Дії пенсійного органу, який спочатку протиправно занижує пенсію, а потім, після її вимушеного судового відновлення, позбавляє пенсіонера іншої соціальної гарантії, є проявом недобросовісної поведінки суб'єкта владних повноважень та подвійним покаранням особи за звернення до суду.
Отже, перерахунок, здійснений на виконання судового рішення, не є «переглядом (перерахунком)» у розумінні Постанови № 713, оскільки він не усуває диспропорцій внаслідок загальної реформи, а лише відновлює індивідуальне право Позивача на пенсію в тому розмірі, до якого і мала б нараховуватись доплата у 2000,00 грн.
Дана правова позиція є сталою у судовій практиці. Зокрема, у постанові від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22 Верховний Суд чітко розмежував правову природу перерахунків та зазначив: «...перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 1 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, а тому не може бути підставою для застосування абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713».
Цей висновок був неодноразово підтверджений в подальших рішеннях касаційної інстанції (зокрема, у постановах від 31.01.2023 у справі № 500/2967/22, від 23.05.2023 у справі № 280/5424/22, від 12.09.2023 у справі № 120/7388/22-а).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, суд при вирішенні справи враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що Позивач має право на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн, а бездіяльність Відповідача щодо її невиплати є протиправною та такою, що порушує гарантоване статтею 46 Конституції України право на соціальний захист.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Згідно з частиною другою статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), починаючи з дати припинення, щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 30.09.2025
Суддя Коморний О.І.