справа №380/15955/25
30 вересня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Головатий Олександр Володимирович, звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач, ГУ НП у Львівській області), в якому просить:
- визнати бездіяльність ГУ НП у Львівській області щодо ненарахування та невиплати у складі грошового забезпечення ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 30.10.2017 протиправною;
- зобов'язати ГУ НПу Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 30.10.2017.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив службу в органах внутрішніх справ та в Національній поліції України, звідки наказом ГУ НП у Львівській області від 27.06.2025 №452 о/с його звільнено зі служби в поліції за власним бажанням. Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом стосовно нарахованих та виплачених сум грошового забезпечення. Відповідач листом від 18.07.2025 за №2325252025 надало розрахункові листи, особові рахунки та відомості про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.04.2017 по 30.06.2025. Аналізом вказаних розрахункових документів 18.07.2025 встановлено, що протягом всього періоду з 07.11.2015 по 30.10.2017 роботодавцем протиправно взагалі не виплачувалася індексація грошового забезпечення. Для відновлення порушеного права звернулася до суду з цим позовом.
Відповідач позову не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 внесено зміну до пункту 2 Порядку проведення індексацій грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, доповнивши абзац п'ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських». Окрім того, відповідно до п. 11 Порядку № 1078 індексація грошових доходів громадян проводиться в разі, коли величина ІСЦ (індекс споживчих цін), обчисленого наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, який становить 103 %. За даними Держстату України індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за грудень 2015 становив 100,7 %, опублікований в січні 2016. За січень 2016 ІСЦ становив 100,9 %. За лютий 2016 - 99,6 %, за березень 2016 - 101,0 %, за квітень 2016 - 103,5 %, Таким чином, поріг індексації 103 % було перевищено лише у квітні 2016. В силу п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Оскільки зазначений показник за квітень 2016 був опублікований у травні 2016, індексація може проводитись з 01.06.2016, як першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Враховуючи те, що потреба в коштах для виплати грошового забезпечення подається до Національної поліції щомісячно на 17 число, індексація грошового забезпечення поліцейських в ГУНП у Львівській області проводиться з листопада 2017 року в межах рекомендованих розмірів грошового забезпечення і підстав для її нарахування за період з 07.11.2015 року по 30.10.2017 року немає. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 08.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідачем 13.08.2025 (вх. №66090) подано відзив на позовну заяву.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та в Національній поліції України.
Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 27.06.2025 №452 о/с ОСОБА_1 (0113517) звільнено з поліції за п.7 ч.1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію України» (за власним бажанням) з посади командира взводу №2 роти №3 батальйону поліції особливого призначення ГУНП у Львівській області, 30.06.2025.
Представник позивача звернувся до ГУ НП у Львівській області із адвокатським запитом від 13.07.2025, в якому, зокрема просив надати розрахункові листи ОСОБА_1 про грошове забезпечення у розрізі всіх складових за весь період роботи в ГКНП у Львівській області у період з 07.11.2015 по 30.06.2025 включно із зазначенням всіх складових грошового забезпечення (що мали одноразовий так і постійний характер) у абсолютній та відсотковій величинах.
ГУ НП у Львівській області у відповідь на адвокатський запит листом від 18.07.2025 за №2325252025 надало копії запитуваних документів, в тому числі розрахункові листи, особові рахунки та відомості про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.04.2017 по 30.06.2025.
Аналізом вказаних отриманих розрахункових документів 18.07.2025 встановлено, що протягом всього періоду з 07.11.2015 по 30.10.2017 відповідачем не виплачувалася індексація грошового забезпечення.
Представником позивача 30.07.2025 на адресу відповідача направлено заяву №4 про досудове врегулювання спору з проханням здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 30.10.2017.
Однак відповіді станом на момент звернення до суду з цим позовом не отримано.
Ненарахування та невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 30.10.2017 зумовила звернення позивача до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XIІ (далі - Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з частинами 1 та 6 статті 2, частиною 1 статті 4 Закону №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Згідно до статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
З огляду на викладене, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці і у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) покладається на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та виду юридичної особи.
Частиною 2 статті 5 Закону №1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок №1078 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
В абзаці восьмому пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2013 року - місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06.02.2003 №491-IV. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищував поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, в тому числі: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється, зокрема, у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.
Тобто сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону №1282-ХІІ, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Таким чином індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
У цій справі спірною є виплата позивачу індексації за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року.
Суд зазначає, що системний аналіз норм Закону № 2017-ІІІ та Закону № 1282-ХІІ дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 внесено зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, доповнивши абзац п'ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських».
Як вже встановлено судом та не заперечується сторонами, у період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року позивачу індексація грошового забезпечення не виплачувалась.
Відповідач мотивує вказану бездіяльність тим, що зміни до Порядку №1078, які зобов'язують здійснювати індексацію грошового забезпечення поліцейських, були внесені лише 18.10.2017 постановою Кабінету Міністрів України №782.
Однак суд звертає увагу, що положення Закону №580-VIII мають вищу юридичну силу, ніж положення Порядку №1078. Суд відхиляє доводи відповідача про те, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України №782, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Саме такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 2140/1763/18 та від 21.01.2021 у справі №160/35/20.
Оскільки індексація грошового забезпечення прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», то в силу положень частини 2 статті 8 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Тому суд приходить до висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо не проведення індексації грошового забезпечення позивача за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року включно.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності бездіяльності, яка є предметом оскарження.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 07.11.2015 по 30.10.2017 з, не відповідають визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та чинному законодавству, тому таку бездіяльність слід визнати протиправною, задовольнивши першу позовну вимогу.
Друга позовна вимога є похідною від першої, тому також підлягає до задоволення шляхом зобов'язання відповідача нарахувати індексацію грошового забезпечення позивача за період з 07.11.2015 по 30.10.2017 та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, буд. 3, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, буд. 3, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 30.10.2017.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, буд. 3, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) нарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення з 07.11.2015 по 30.10.2017 та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.П. Хома