справа№380/14980/25
30 вересня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2025 року пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нараховувати та виплачувати з 01.03.2025 пенсію ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2025 року по день проведення перерахунку;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.03.2025 року поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 13.09.2021 по справі №380/8760/21.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, здійснивши з 01.03.2025 індексацію пенсії, протиправно обмежив її виплату максимальним розміром. Позивач наголошує, що частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка встановлювала таке обмеження, була визнана неконституційною Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, а отже, з цієї дати відсутні будь-які законні підстави для обмеження розміру його пенсії. Крім того, позивач вважає неправомірним припинення виплати щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, передбаченої постановою КМУ №713. Він стверджує, що перерахунок пенсії, здійснений на виконання рішення суду, є лише заходом з відновлення його порушеного права на належне пенсійне забезпечення, а не перерахунком у зв'язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, з яким Постанова №713 пов'язує припинення виплати вказаної доплати.
Ухвалою від 24.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив у повному обсязі. Свою позицію він обґрунтовує тим, що обмеження пенсії максимальним розміром застосовано на підставі чинного законодавства, зокрема Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та відповідних постанов Кабінету Міністрів України.
Щодо припинення виплати доплати згідно з Постановою №713, відповідач зазначає, що оскільки пенсію позивача перераховано після 01.03.2018 на підставі судового рішення, і внаслідок цього перерахунку розмір пенсійної виплати збільшився більше ніж на 2000 грн, то, відповідно до абзацу третього пункту 1 Постанови №713, підстави для подальшої виплати цієї доплати відсутні.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12, п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справи про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг розглядаються в порядку спрощеного провадження.
За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони не звертались.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 01.12.2004 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 у справі №380/8760/21, яке набрало законної сили, зобов'язано відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення та виходячи з відсоткового значення 83% від відповідних сум грошового забезпечення.
На виконання вказаного судового рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії, проте одночасно припинив виплату щомісячної доплати в розмірі 2000 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова №713).
З 01.03.2025 відповідач, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», провів індексацію пенсії позивача. Згідно з наявними у матеріалах справи розрахунками, розмір нарахованої пенсії позивача склав 26513,34 грн, однак до виплати було визначено суму 23610,00 грн у зв'язку із застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром.
Не погоджуючись із такими діями пенсійного органу, позивач звертався до відповідача із письмовою заявою щодо здійснення виплати пенсії без обмеження та поновлення доплати у розмірі 2000 грн, однак отримав відмову.
Вважаючи дії відповідача протиправними, а свої права - порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду за їх захистом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Щодо обмеження пенсії максимальним розміром.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист. Це право не може бути обмежене навіть в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, оскільки стаття 46 не входить до переліку конституційних статей, права за якими можуть бути обмежені.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, регулюються спеціальним Законом №2262-ХІІ. Абзацом третім преамбули цього Закону встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення таких осіб. Згідно з частиною третьою статті 1-1 Закону №2262-ХІІ, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд зазначає, що відповідач у своєму відзиві обґрунтовує правомірність обмеження пенсії посиланням на норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанову Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Однак, такі доводи суд вважає безпідставними.
Так, частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ (у редакції, що діяла до рішення Конституційного Суду України) встановлено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 зазначені положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), і вони втратили чинність з дня ухвалення цього Рішення. У вказаному рішенні Конституційний Суд України, посилаючись на частину п'яту статті 17 Конституції України, наголосив на тому, що обмеження максимального розміру пенсії військовослужбовців порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення їх соціального захисту.
Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших (спеціальних) законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх (рішення від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 28.08.2020 № 10-р/2020). Зміна умов чи норм пенсійного забезпечення підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону. Отже, у разі суперечності між нормами Закону про Державний бюджет та спеціальним Законом №2262-ХІІ, застосуванню підлягають саме норми спеціального закону, які мають вищу юридичну силу щодо цих правовідносин.
Таким чином, з 20.12.2016 в Законі №2262-ХІІ відсутня чинна норма, яка б обмежувала максимальний розмір пенсії для військовослужбовців. Будь-які зміни, що вносились до цієї неконституційної норми в подальшому, зокрема Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII, не можуть бути застосовані, оскільки вони є нереалізованими через втрату чинності самою нормою.
Ця правова позиція є сталою та підтверджується численною практикою Верховного Суду (зокрема, постанови від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 03.12.2019 у справі № 160/6903/18, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19). У цих рішеннях Верховний Суд дійшов висновку, що у зв'язку з визнанням неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, з 20.12.2016 відсутні будь-які правові підстави для обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром, а застосування пенсійним органом норм Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI в цій частині є протиправним.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо обмеження з 01.03.2025 розміру пенсії позивача сумою 23610,00 грн є протиправними. Натомість, позивач має право на отримання пенсії у повному нарахованому розмірі, що становить 26513,34 грн, оскільки таке обмеження вчинене всупереч нормам спеціального Закону №2262-ХІІ та з ігноруванням обов'язкового до виконання Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Щодо припинення виплати доплати за Постановою №713.
Аналізуючи доводи сторін щодо правомірності припинення виплати щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, суд виходить з наступного.
Метою прийняття Постанови №713, як вбачається з її преамбули та пояснювальної записки до проєкту, було поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям до 01.03.2018, та тими, що призначалися пізніше на базі вищого грошового забезпечення.
Пунктом 1 Постанови №713 установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону №2262-ХІІ, щомісячну доплату в сумі 2000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій.
Ключовим для вирішення даного спору є тлумачення абзацу третього пункту 1 Постанови №713, який встановлює виняток із загального правила. В ньому зазначено, що у разі, коли пенсія... переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата... не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень.
Відповідач трактує це положення розширено, вважаючи, що будь-який перерахунок, здійснений після 01.03.2018, незалежно від його підстав, є причиною для скасування доплати, якщо сума підвищення перевищила 2000 грн. Суд не може погодитися з таким підходом, оскільки він не враховує правову природу та мету різних видів перерахунків.
Спеціальним законом, що регулює порядок перерахунку пенсій військовослужбовців, є Закон №2262-ХІІ. Стаття 63 цього Закону чітко пов'язує перерахунок раніше призначених пенсій з однією єдиною підставою - підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Саме такий перерахунок є плановим, системним і спрямованим на актуалізацію розміру пенсій у зв'язку зі зміною економічних умов та рівня зарплат діючих військових.
Натомість перерахунок, здійснений на виконання судового рішення, має зовсім іншу правову природу. Він не є наслідком підвищення грошового забезпечення, а є заходом, спрямованим на відновлення порушеного права позивача. Судове рішення в даному випадку лише виправляє помилку, допущену пенсійним органом у минулому, та зобов'язує його визначити розмір пенсії таким, яким він мав бути з самого початку, якби право позивача не було порушено. Тобто, такий перерахунок діє ретроспективно і по суті встановлює справедливий, належний розмір пенсії на минулий період.
Таке розмежування підтверджується сталою практикою Верховного Суду. Зокрема, у зразковій справі № 440/6017/21 (постанова від 12.05.2022) та у постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, Верховний Суд сформулював правовий висновок, згідно з яким перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої виникло до 01.03.2018, не є тим "переглядом (перерахунком) пенсії у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії", про який йдеться у Постанові №713. Такий перерахунок є примусовим заходом відновлення порушеного права і за своєю правовою природою відрізняється від перерахунку, передбаченого статтею 63 Закону №2262-ХІІ.
У цій справі перерахунок пенсії позивача проведений відповідачем саме на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 у справі №380/8760/21. Метою цього рішення є відновлення права позивача на пенсію, обчислену з урахуванням усіх належних видів грошового забезпечення. Відтак, цей перерахунок не може вважатись підставою для позбавлення позивача доплати, встановленої Урядом для зменшення існуючих диспропорцій. Відповідач, у свою чергу, не надав жодних доказів того, що після 01.03.2018 пенсія позивача перераховувалась саме у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати позивачу з 01.03.2025 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою №713, є протиправними та такими, що суперечать меті вказаної постанови та практиці Верховного Суду.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач не довів правомірності своїх дій.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи позовну вимогу про зобов'язання відповідача здійснити виплату різниці «по день проведення перерахунку», суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та таким, що гарантує його реальне відновлення. Вимога про виплату коштів на майбутній, невизначений період («по день проведення перерахунку») не може бути задоволена, оскільки виконання такого рішення залежатиме від дій відповідача, що створює правову невизначеність.
Натомість, суд вважає, що ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити належні суми пенсії та доплати з моменту виникнення права на них, із зазначенням «з урахуванням раніше виплачених сум». Таке формулювання зобов'язує відповідача на момент виконання рішення суду самостійно розрахувати та виплатити всю суму заборгованості, що утворилася за весь період невиплати, що в повній мірі відновлює права позивача.
З огляду на викладене, у цій частині позовна вимога задоволенню не підлягає, оскільки є неефективним способом захисту права, а суд, задовольняючи позов частково, вже застосував належний та ефективний спосіб відновлення прав позивача.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2025 пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 01.03.2025 пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо припинення з 01.03.2025 нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) з 01.03.2025 поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, з урахуванням раніше виплачених сум.
6. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 30.09.2025
Суддя Коморний О.І.