справа № 380/19444/25
01 жовтня 2025 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,-
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 07 травня 2025 року № UA209000/2025/900278/2;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2025/000674;
- стягнути з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 судові витрати на судовий збір у розмірі 3124,95 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з огляду на таке.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Позивач до позовної заяви для підтвердження факту сплати судового збору додав:
- платіжну інструкцію від 21 травня 2024 року № 1003 про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн;
- платіжну інструкцію від 21 травня 2024 року № 1004 про сплату судового збору в розмірі 1913,38 грн.
Водночас згідно з довідкою канцелярії Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року при внесенні даних стосовно сплати судового збору за подання позовної заяви у справі № 380/19444/25 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови комп'ютерною програмою «Діловодство спеціалізованого суду» надано інформацію про те, що «Номер платіжного документу» 1003 та 1004 вже внесений до бази даних» у справі № 380/10977/24 судді Крутько О.В.
З огляду на вищенаведене судом не враховуються додані позивачем до позовної заяви платіжні інструкція від 21 травня 2024 року № 1003 та № 1004 про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн та 1913,38 грн відповідно, оскільки такі є підтвердженням сплати судового збору за подання позовної заяви у справі № 380/10977/24 судді Крутько О.В., тож не можуть вважатися належною сплатою судового збору у справі № 380/19444/25.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (із наступними змінами і доповненнями).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України від 09 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У цій справі позивач оскаржує рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.001962 вказала, що розрахунок належного до сплати судового збору у разі оскарження рішень про коригування митної вартості товарів має здійснюватися виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями.
Своєю чергою, Верховний Суд у постанові від 27 серпня 2024 року у справі № 120/15468/23 наголосив, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є взаємопов'язаними однаковими правовідносинами, тож вказані рішення у разі їх спільного оскарження розцінюються як одне ціле. Розрахунок судового збору у разі оскарження рішення про коригування митної вартості разом з карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення має здійснюватися виходячи лише з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями. Суд не повинен додатково визначати судовий збір за оскарження картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення як немайнову вимогу.
Отже, за позовну вимогу про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення судовий збір позивач сплачувати не повинен.
Що стосується сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, то розмір різниці між митною вартістю, що визначена оскаржуваним рішенням та митною вартістю, що була розрахована позивачем, становить 159868,97 грн (269498,63 грн - 109629,66 грн).
1 відсоток від цієї суми 159868,97 грн (ціна позову) становить 1598,69 грн, а з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору - 1278,95 грн.
Отже, сума судового збору, яку позивачу належить сплатити за заявлену ним позовну вимогу майнового характеру, становить 1278,95 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ст. 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Стаття 10 Конституції України визначає, що державною мовою в Україні є українська мова.
Для обґрунтування своїх позовних вимог позивач додав до позовної заяви документи, що складені іноземною мовою без належно засвідченого перекладу на українську мову, що перешкоджає їх дослідженню судом. Крім того, відсутність перекладу дозволяє різне трактування сторонами змісту тих самих документів.
Отже, позивачу слід долучити до матеріалів справи належно засвідчений переклад на українську мову всіх документів, що складені іноземною мовою, для повного і всебічного дослідження їх судом.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Отже, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення її недоліків відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови залишити без руху.
Особі, що звернулася із позовною заявою, встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб подання до суду:
- документа про сплату судового збору в розмірі, який становить 1278,95 грн;
- переклад товаросупровідних документів, що складені іноземною мовою, на державну мову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Клименко О.М.