30 вересня 2025 рокусправа № 380/7354/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти, -
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32, код ЄДРПОУ 08410370) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати пов'язані з його отриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 226209,43 грн.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що підставою звернення до суду стало дострокове розірвання контракту через небажання відповідача продовжувати навчання (за власним бажанням), що обумовлює обов'язок відшкодування останнім витрат на його утримання у вищому навчальному закладі у зв'язку з припиненням відносин публічної служби. Стверджує, що підписом відповідача підтверджується погодження між сторонами вказаної суми витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в Національній академії та визнання необхідності відшкодування вказаних коштів.
Згідно з даними Єдиного державного демографічного реєстру адресою місця реєстрації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є: АДРЕСА_2 .
Ухвалою від 17.04.2025 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою судді від 25.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи від відповідача на адресу суду не надходило. При цьому суд враховує, що згідно з ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідач станом на дату розгляду справи відзиву на позовну заяву не подав.
Частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 26.07.2023 № 22-КС (по особовому складу) ОСОБА_1 зараховано на перший курс навчання.
Наказом від 26.07.2023 № 237 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 включено до списків особового складу Академії та забезпечено всіма видами забезпечення.
26.07.2023 між Міністерством оборони України, представленим начальником Національної академії, та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України як курсанта вищого військового навчального закладу. Згідно з пунктом 1 контракту, ОСОБА_1 зобов'язався відшкодувати Міністерству оборони витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі, у разі дострокового розірвання контракту через недисциплінованість, небажання продовжувати навчання або відмову від подальшої служби на офіцерських посадах після закінчення закладу.
21.07.2024 солдат ОСОБА_1 подав рапорт про відрахування з числа курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням). У рапорті він зазначив, що обізнаний із обов'язком відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 964 від 12.07.2006 «Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», та зобов'язався їх відшкодувати.
Відповідно до пункту 3.10 Інструкції № 490 перед відрахуванням курсанта проводяться бесіди з керівниками вищого військового навчального закладу та факультету для об'єктивного з'ясування причин. 22.07.2024 з солдатом ОСОБА_1 проведено бесіди начальником навчального курсу, начальником ВКСС та начальником Національної академії. Факт бесід підтверджується відповідними аркушами, з якими ОСОБА_1 ознайомився та підписав.
Згідно з пунктом 3.11 Інструкції № 490 питання відрахування курсантів (крім випадків за станом здоров'я, сімейними обставинами чи судовим вироком) розглядається на вченій раді вищого військового навчального закладу. 23.07.2024 на засіданні вченої ради ВКСС (протокол № 18) та вченої ради Академії (протокол № 22) ухвалено рішення клопотати перед начальником Академії про відрахування солдата ОСОБА_1 через небажання продовжувати навчання.
Наказом начальника Академії від 25.07.2024 № 25-КС (по особовому складу), відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та пп. 3.2, 3.8 Інструкції № 490, контракт із солдатом ОСОБА_1 достроково розірвано, його відраховано з числа курсантів першого курсу через небажання продовжувати навчання, звільнено з посади, визначено таким, що проходить військову службу за призовом під час мобілізації, та призначено до НОМЕР_2 навчального артилерійського полку НОМЕР_3 Навчального центру номером обслуги взводу забезпечення навчального процесу батареї забезпечення начального процесу дивізіону забезпечення навчального процесу.
Наказом від 25.07.2024 № 260 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Академії та всіх видів забезпечення. Йому нараховано відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в Академії за період з 26.07.2023 по 25.07.2024, у сумі 30360,00 грн. Того ж дня ОСОБА_1 ознайомлений під підпис із довідкою-розрахунком № 59, згідно з якою він зобов'язаний сплатити зазначену суму в касу або на рахунок Академії.
Також, наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 26.07.2024 № 29-КС (по особовому складу) ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу ЗСУ та призначено курсантом факультету Сил Підтримки Національної академії.
Наказом від 26.07.2024 № 266 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 включено до списків особового складу Національної академії та забезпечено всіма видами забезпечення.
31.07.2024 між Міністерством оборони України, представленим начальником Національної академії, та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України як курсанта вищого військового навчального закладу. Згідно з пунктом 1 контракту, ОСОБА_1 зобов'язався відшкодувати Міністерству оборони витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі, у разі дострокового розірвання контракту через недисциплінованість, небажання продовжувати навчання або відмову від подальшої служби на офіцерських посадах після закінчення закладу.
У зв?язку з тим, що солдат ОСОБА_2 був поновлений на навчанні в вищому військовому навчальному закладі, то відповідно до п.9 Порядку відшкодування курсантами витрат, пов?язаних з утриманням у вищому навчальному закладі затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964, відшкодування витрат, пов?язаних з утриманням у вищому навчальному закладі в розмірі 30360,00 грн. не здійснювалось.
24.02.2025 солдат ОСОБА_1 подав рапорт про відрахування з числа курсантів через небажання продовжувати навчання (за власним бажанням). У рапорті він зазначив, що обізнаний із обов'язком відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 964 від 12.07.2006 «Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», та зобов'язався їх відшкодувати.
Відповідно до пункту 3.10 Інструкції № 490 перед відрахуванням курсанта проводяться бесіди з керівниками вищого військового навчального закладу та факультету для об'єктивного з'ясування причин. 24.02.2025 та 06.03.2025 з солдатом ОСОБА_1 проведено бесіди начальником навчального курсу, начальником ВКСС та начальником Національної академії. Факт бесід підтверджується відповідними аркушами, з якими ОСОБА_1 ознайомився та підписав.
Згідно з пунктом 3.11 Інструкції № 490 питання відрахування курсантів (крім випадків за станом здоров'я, сімейними обставинами чи судовим вироком) розглядається на вченій раді вищого військового навчального закладу. 24.02.2025 на засіданні вченої ради факультету Сил підтримки (протокол № 10) та вченої ради Академії (протокол № 11) ухвалено рішення клопотати перед начальником Академії про відрахування солдата ОСОБА_1 через небажання продовжувати навчання.
Наказом начальника Академії від 10.03.2025 № 15-КС (по особовому складу), відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п. 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та пп. 3.2, 3.8 Інструкції № 490, контракт із солдатом ОСОБА_1 достроково розірвано, його відраховано з числа курсантів першого курсу через небажання продовжувати навчання, звільнено з посади, визначено таким, що проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Наказом від 12.03.2025 № 80 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Академії та всіх видів забезпечення. Йому нараховано відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в Академії за період з 31.07.2024 по 12.03.2025, у сумі 195849,43 грн. Того ж дня ОСОБА_3 ознайомлений під підпис із довідкою-розрахунком № 18, згідно з якою він зобов'язаний сплатити зазначену суму в касу або на рахунок Академії.
Зважаючи на те, що відповідач самостійно не сплатив заборгованість, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи спір по суті, суд керувався такими мотивами.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 06.12.1991 №1934-XII «Про Збройні Сили України» (з наступними змінами та доповненнями; далі Закон №1934-XII) організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.
Згідно з частиною десятою статті 25 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (з наступними змінами та доповненнями; далі Закон №2232-XII), курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «з», «и» пункту 1, підпунктів «д», «е», «ж», «з» пункту 2 та підпункту «в» пункту 3 частини п'ятої статті 26 згаданого Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти, визначає Порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (з наступними змінами та доповненнями; далі Порядок № 964).
Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних із грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг (абзаци перший-четвертий п.3 Порядку № 964).
Відповідно до абзацу п'ятого цієї норми порядок розрахунку витрат встановлюється Міноборони та центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти.
Витрати відшкодовуються в розмірі різниці суми витрат з утримання курсантів і витрат з утримання громадян України, що пройшли базову військову службу: курсантами, які навчалися менше встановленого законодавством строку базової військової служби, - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк базової військової служби, - за весь період навчання, який відповідає строку базової військової служби (п.5 Порядку № 964).
Пунктом шостим Порядку № 964 передбачено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
На виконання пункту 3 Порядку № 964 Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16.07.2007 року №419/831/240/605/537/219/534, яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість.
Водночас у разі укладення контракту про здобуття освіти у вищому військовому навчальному закладі на курсанта покладаються відповідні обов'язки відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, у випадках, визначених частиною десятою ст.25 Закону №2232-XII.
З аналізу частини десятої статті 25 Закону №2232-XII вбачається, що дія цієї норми розповсюджується на дві категорії осіб, тобто, на курсантів, які достроково розривають контракт та на осіб офіцерського складу, які звільняються протягом п'яти років після закінчення вищого навчального закладу.
Попри те, обов'язок щодо відшкодування витрат за навчання саме у курсантів в разі дострокового розірвання контракту не залежить від пункту, за яким особу звільнено з військової служби.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.03.2024 року у справі № 440/14068/21.
Предметом спору у справі, що розглядається, є відшкодування позивачу відповідачем витрат, пов'язаних з утриманням його під час навчання.
Суд звертає увагу, що згідно із пунктом 1 уже згаданого раніше контракту, укладеного мід позивачем та відповідачем, відповідач зобов'язувався, зокрема, відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані його утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до пункту 2.3 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 року №419/831/240/605/537/219/534, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.
Під час розгляду справи суд встановив, що загальна сума витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного становить 226209,43 грн.
Суд також зауважує, що із довідкою-розрахунком №59 від 25.07.2024 відповідач ознайомлений особисто під підпис 25.07.2024, докази її оскарження в матеріалах справи відсутні.
Крім цього із довідкою-розрахунком №18 від 12.03.2025 відповідач ознайомлений особисто під підпис 12.03.2025, докази її оскарження в матеріалах справи відсутні.
Суд наголошує на тому, що курсанти, які навчаються у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання, є державними (бюджетними).
Тому, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач станом на час прийняття рішення у цій справі зазначену вище суму коштів не відшкодував, що з урахуванням зазначених норм та встановлених обставин, є підставою для задоволення позову у повному обсязі.
Враховуючи викладені обставини та докази, подані на їх підтвердження, суд висновує, що позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти, у розмірі 226209,43 грн є обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.
Згідно з вимогам ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32, код ЄДРПОУ 08410370) витрати, пов'язані з утриманням у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у розмірі 226209 (двісті двадцять шість тисяч двісті дев'ять) грн 43 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан