30 вересня 2025 рокусправа № 380/26185/24
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Керівника Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до Дрогобицької міської ради Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії,
Керівник Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області звернувся в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (далі - позивач) до суду з адміністративним позовом до Дрогобицької міської ради Львівської області (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (далі- третя особа), у якому просить суд зобов'язати Дрогобицьку міську раду Львівської області протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - археологічну пам'ятку «Городище XI-XIII століття», дата утворення XI-XIII століття, охоронний №130015-Н, категорія пам'ятки національного значення, місце знаходження село Ступниця Дрогобицької територіальної громади Дрогобицького району Львівської області.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на території Дрогобицької територіальної громади Дрогобицького району Львівської області розташований об'єкт культурної спадщини (об'єкт археології) «Городище XI-XIII століття» у с. Ступниця (дата утворення ІX-XIII століття, охоронний №130015-Н, категорія пам'ятки - національного значення), який узято на державний облік рішенням виконкому Львівської обласної ради депутатів трудящих №183 від 05.05.1972 та постановою №928. Стверджує, що відповідно до листа Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 09.09.2024 у відповідь на запит Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області цей об'єкт внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за видом пам'яток археології та категорією національного значення. Зауважує, що ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що усі власники (користувачі) пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Проте, відповідач як власник вказаного об'єкта нерухомості, у порушення вимог ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не уклав охоронний договір з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації. Вказане зумовило звернення прокуратури до суду з цим позовом в інтересах держави.
Ухвалою судді від 06.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації.
Ухвалою суду від 16.01.2025 у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.
10.02.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Свою позицію мотивує тим, що Дрогобицька міська рада не є органом центральної влади, а відноситься до «інших органів охорони культурної спадщини» та реалізовує державну політику з захисту культурної спадщини на об'єкти місцевого значення та за наявності делегований повноважень. Зауважує, що укладення охоронних договорів на пам'ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону. Тому просить відмовити у задоволенні позову.
17.02.2025 позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що саме Дрогобицька міська рада Львівської області як уповноважений орган зобов'язана була ініціювати укладення охоронного договору на вказаний об'єкт культурної спадщини з Департаментом архітектури та розвитку містобудування ЛОДА. Наголосив, що у листі органу місцевого самоврядування від 09.09.2024 на запит окружної прокуратури від 04.09.2024 зазначено, що виготовлення пам'яткоохоронної облікової документації на об'єкти культурної спадщини, у тому числі і археології є пріоритетним напрямком виконання програми «Охорона та збереження культурної спадщини Дрогобицької міської територіальної громади на 2021-2025 роки», затвердженої рішенням сесії Дрогобицької міської ради від 24.06.2021 №472.
20.02.2025 Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації подав додаткові пояснення, у яких наголосив, що саме Дрогобицька міська рада Львівської області як уповноважений орган зобов'язаний був ініціювати укладення охоронного договору на вказаний об'єкт культурної спадщини з Департаментом архітектури та розвитку містобудування ЛОДА. Крім того стверджує, що станом на 19.02.2025 на адресу Департаменту звернень від Дрогобицької міської ради Львівської області щодо укладення охоронного договору на об'єкт культурної спадщини (об'єкт археології) «Городище IX-XIII століття», що розташований у с. Ступниця, не надходило.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих від 05.05.1972 №183 взято додатково під державну охорону пам'ятники археології, історії і мистецтва, розташовані на території області згідно додатків №1, 2, 3, зокрема «Городище давньоруське XI-XIII століття» у с. Ступниця Дрогобицького району/берег р. Бистриця/.
Відповідно до додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 №928 «Городище XI-XIII століття» відноситься до об'єктів культурної спадщини національного значення, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, охоронний номер 130015-Н. Крім того, цей факт підтверджується паспортом об'єкта культурної спадщини.
Згідно з актом технічного обстеження пам'ятки археології національного значення городища XI-XIII ст. с. Ступниця Дрогобицького району Львівської області. Охоронний №397 знаходиться біля західної околиці села, розташоване на мисі крутого високого правого берега р. Бистриця. Схили мису круті, обривисті. З напільної сторони городище захищене двома валами один з них витягнувся вздовж південно-західного та південного схилу городища, другий - зі східного боку дитинця. В'їзд на дитинець знаходиться з його східного боку. На дитинці споруджена церква та кілька сільських будівель. З західного та північного боку городища спостерігається зсуви грунту зі схилів.
04.09.2024 №14.52/04-27-4729 ВИХ-24 позивач звернувся до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації щодо скерування належним чином засвідчених копій документів та повідомлення щодо того чи укладені на даний час охоронні договори відносно зазначених пам'яток археології, а саме: «Городище XI-XIII століття» у с. Солонське та «Городище XI-XIII століття» у с. Ступниця, чи надходили звернення від Дрогобицької міської ради та Меденицької селищної ради щодо укладання з останніми охоронних договорів на вказані пам'ятки археології та чи вживалися заходи Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації в судовому порядку щодо вирішення питання про укладення охоронних договорів на вказані пам'ятки архітектури.
Листом від 09.09.2024 №4037-24 третя особа повідомила, що станом на 06.09.2024 до департаменту архітектури та розвитку містобудування облдержадміністрації не надходило звернень щодо укладення охоронних договорів на вищевказані об'єкти культурної спадщини Львівської області. Крім того зазначила, що заходи позовного характеру щодо зобов'язання Дрогобицької міської ради та Меденицької селищної ради до укладення охоронних договорів на вищезгадані пам'ятки археології національного значення департаментом архітектури та розвитку містобудування облдержадміністрації не вживались.
За змістом листа від 11.03.2024 №16-1055/0/2-24 Департаменту архітектури та розвитку містобудування, адресованого виконавчому комітету Дрогобицької міської ради Львівської області «з метою забезпечення виконання вимог законодавства України в пам'яткоохоронній сфері просимо у термін до 15.03.2023 надати інформацію:
1) щодо стану збереження вищезазначеної пам'ятки;
2) про наявність облікової документації на неї, у раз відсутності такої, повідомляємо про необхідність виготовити облікову документацію на вищевказаний об'єкт культурної спадщини відповідно до вимог Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року №158 ( у редакції наказу Міністерства культури України від 27 червня 2019 року №501);
3) про укладення охоронного договору, у разі відсутності такого, повідомляємо про необхідність забезпечити укладення охоронного договору на вищевказану пам'ятку археології національного значення відповідно до Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768;
4) про наявність науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання території пам'ятки археології національного значення;
5) про розроблення технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини щодо меж території пам'ятки археології національного значення, її зон охорони;
6) про наявність охоронних дошок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам'ятці або у межах її території.»
Листом від 18.03.2024 №53-02/226/1/1-5 відповідач повідомив, що облікова документація, охоронний договір, науково-проектна документація з визначення меж і режимів використання території пам'ятки археології відсутні. Крім того у листі зазначено, що виготовлення пам'яткоохоронної облікової документації, встановлення інформаційних написів та охоронних знаків є пріоритетними напрямками виконання програми «Охорона та збереження культурної спадщини Дрогобицької міської територіальної громади на 2021-2025 роки», затвердженої рішенням сесії Дрогобицької міської ради від 24.06.2021 №472.
Листом від 04.09.2024 №14.52/04-27-4728ВИХ-24 позивач звернувся до Дрогобицького міського голови з вимогою щодо надання такої інформації:
- чи створений спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини у Дрогобицькій міській раді, у разі відсутності такого зазначити орган, який виконує функції охорони культурної спадщини , та долучити належним чином засвідчену копію положення на основі якого орган здійснює свої повноваження;
-у кого на балансі перебуває території на якій розташована пам'ятка «Городище XI-XIII століття» у с. Ступниця;
- чи укладений на теперішній час охоронний договір на пам'ятку археології «Городище XI-XIII століття» у с. Ступниця, якщо так, надати копію;
- чи виготовленні на теперішній час облікові документи на об'єкт культурної спадщини (пам'ятку археології) - «Городище XI-XIII століття» у с. Ступниця, якщо так, то надати копії;
- надати копії розпорядчих документів, рішень щодо включення до переліку культурної спадщини вищезазначеного об'єкта культурної спадщини (пам'ятку археології) та їх затвердження.
Листом від 09.09.2024 №3-37/5437 виконавчий комітет Дрогобицької міської ради повідомив, що пам'ятка національного значення «Городище XI-XIII століття» знаходиться на правому березі р. Бистриця с. Ступниця у межах Дрогобицької міської територіальної громади Дрогобицького району. Зазначив, що охоронний договір на зазначену пам'ятку не укладений, облікові документи не виготовлені та додав запитувані документ, зокрема копії рішення виконкому Львівської обласної ради депутатів трудящих від 05.05.1972 №183 та положення.
28.10.2024 за вх. №14.52/04-27-5871ВИХ-24 позивач звернувся до директора Українського державного інституту культурної спадщини стосовно надання інформації стосовно того чи розроблялася Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України облікова документація на пам'ятку археології «Городище XI-XIII століття» у селі Ступниця (паспорт об'єкта культурної спадщини, облікова картка, акт технічного стану) та дату розроблення та на чиє замовлення виготовлялася облікова документація та куди була скерована.
Листом від 01.11.2024 301-05/33 Український державний інститут культурної спадщини скерував копію паспорту об'єкта культурної спадщини «Городище». Крім того вказав, що запитувана інформація відсутня.
08.11.2024 за вх. №14.52/04-27-6143ВИХ-24 позивач звернувся до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України щодо скерування акту візуального обстеження на момент укладення охоронного договору, акт візуального обстеження, план території пам'ятки, паспорт пам'ятки археології.
Листом від 13.11.2024 №05/13/9893-24 Міністерство культури та стратегічних комунікацій України надало запитувані документи та водночас повідомило про неукладення охоронного договору.
За змістом запиту про надання інформації та матеріалів (в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру») від 03.09.2024 №14.52/04-27-4720ВИХ-24, адресованого зокрема відповідачу, керівник Дрогобицької окружної прокуратури просив надати наступну інформацію:
- чи створений радою спеціально уповноважений орган у сфері охорони культурної спадшини (окремий орган, а не наділення інших підрозділів такими функціями);
- якщо створений - чи дотримано порядок, визначений ч. 3 ст. 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (відповідні виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць України, утворюються селищною радою за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини);
- якщо не утворено - чи буде ініціюватись таке створення, якщо ні - то чому ( з наданням юридичного обґрунтування);
- чи скеровувались радою звернення, пропозиції до Львівської обласної державної адміністрації чи безпосередньо до Міністерства культури та інформаційної політики України щодо погодження на створення спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць України;
- які заходи вживаються радою для утворення спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини»
Листом від 16.09.2024 №9-37/5589 виконавчий комітет Дрогобицької міської ради повідомив позивача про те, що ініціює створення відділу з питань охорони культурної спадщини. Крім того зазначив, що відповідно до п. 1 рішення Дрогобицької міської ради від 27.07.2024 №2523 «Про внесення змін в рішення Дрогобицької міської ради від 25.05.2023 №1637 «Про затвердження структури Дрогобицької міської ради, загальної чисельності» вирішено утворити структурний підрозділ з питань охорони культурної спадщини в управлінні культури та розвитку туризму виконавчих органів Дрогобицької міської ради, в межах штатної чисельності управління.
16.10.2024 листом за вх. 314.52/04-27-5582 ВИХ -24 позивач звернувся до Дрогобицького міського голови щодо надання інформації про проведену роботу за період 2021-2023 роки та десяти місяців 2024 року відповідно до програми «Охорона та збереження культурної спадщини Дрогобицької міської територіальної громади на 2021-2025 роки», затвердженої рішенням сесії Дрогобицької міської ради від 24.06.2021 №472 на об'єкті культурної спадщини «Городище XI-XIII століття» у с. Ступниця, зазначивши виготовлену документацію.
Листом від 21.10.2024 №3-37/6245 виконавчий комітет Дрогобицької міської ради повідомив, що охоронний договір неукладений, відсутня містобудівна документація - генеральний план села Ступниця Дрогобицького району Львівської області. Крім того зазначив, що Дрогобицькою міською радою не надавалися у власність чи користування земельні ділянки, які розташовані в межах пам'ятки археології національного значення «Городище XI-XIII століття» у с. Ступниця Дрогобицького району. Інформація щодо розташування земельних ділянок в межах зазначеної пам'ятки відсутня.
Вважаючи, що відповідач умисно ухиляється від виконання покладених на нього законодавством обов'язків, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами спору, та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми законодавства України та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.
За правилами ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України від 08.06.2000 №1805-ІІІ «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон №1805-ІІІ).
За змістом преамбули Закону №1805-ІІІ об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до дефініцій, закріплених у ст. 1 Закону №1805-III, культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини; об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності; пам'ятка культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини; виявлення об'єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об'єкта культурної спадщини; щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить укладення охоронних договорів на пам'ятки.
Частиною 1 ст. 13 Закону №1805-ІІІ врегульовано, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.1 ст. 14 Закону №1805-ІІІ занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки: пам'ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання; пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням громадських об'єднань, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Частиною другою вказаної статті закріплено, що об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).
Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Таким чином, об'єкт архітектури включається до Переліку щойно виявленого об'єкта культурної спадщини за умови, що відповідає ознакам та вимогам до об'єкту культурної спадщини для включення об'єкту до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Суд установив, що на території Дрогобицької територіальної громади Львівської області розташований об'єкт культурної спадщини національного значення «Городище ХІ-ХІІІ століття», охоронний №130015-Н.
«Городище ХІ-ХІІІ століття» занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928 «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України», в якій було визначено вид пам'ятки - пам'ятка археології, охоронний №130015-Н.
Відповідно до ч.1, 4 ст. 23 Закону №1805-III усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.
Частиною 3 ст. 23 Закону №1805-III регламентовано, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із Законом України «Про охорону культурної спадщини» Кабінет Міністрів України постановою від 28.12.2001 №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини (далі - порядок №1768).
Приписами п. 1, 2 порядку №1768 унормовано, що охоронний договір встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини (далі - пам'ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.
Власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Пунктом 5 порядку №1768 встановлено, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Відповідно до п. 6 порядку №1768 до охоронного договору додаються: акт технічного стану пам'ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об'єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам'ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п'ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, знаходяться на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам'яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам'ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам'ятки.
Аналіз наведеного правового регулювання свідчить про те, що укладання охоронного договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму.
Охоронний договір, що укладений на підставі ст. 23 Закону №1805-III, згідно з висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №806/1536/18, є адміністративним договором.
Суд зазначає, що саме юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.
Такий висновок сформульований Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 у справі №826/4605/16 та від 19.02.2021 у справі № 826/25854/15.
Суд зазначає, що згідно з матеріалами справи, звернень від відповідача до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації щодо укладення охоронного договору станом на день розгляду справи не надходило.
Отже, відповідач не виконав обов'язок, передбачений ст. 23 Закону №1805-ІІІ, щодо необхідності укладення охоронного договору щодо забезпечення збереження пам'ятки.
Зважаючи на вищенаведене, суд виснує про протиправність бездіяльності відповідача щодо укладення охоронного договору щодо забезпечення збереження пам'ятки та зобов'язання відповідача укласти відповідний договір.
Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Перевіривши обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Дрогобицьку міську раду Львівської області протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, охоронний договір на об'єкт культурної спадщини - археологічну пам'ятку «Городище XI-XIII століття», дата утворення ІX-XIII століття, охоронний №130015-Н, категорія пам'ятки національного значення, місце знаходження село Ступниця Дрогобицької територіальної громади Дрогобицького району Львівської області.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Керівник Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 29, м. Дрогобич, Львівська обл., 82100; ЄДРПОУ 0291003121).
Відповідач - Дрогобицька міська рада Львівської області (місцезнаходження: пл. Ринок, буд. 1, м. Дрогобич, Львівська обл., 82100; ЄДРПОУ 04055972).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Винниченка, буд. 18, м. Львів, 79008; ЄДРПОУ 38557581).
СуддяАндрусів Уляна Богданівна