30 вересня 2025 рокусправа № 640/29490/20
Львівський окружний адміністративний суд в складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5, корпус «А»), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області (м. Обухів) від 11.06.2020 № 0003835505/375 про застосування штрафу на суму 7 212,40 грн.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що він як платник єдиного податку у повному розмірі та у встановлений строк сплатив податок, однак помилково на неправильний банківський рахунок, а саме на рахунок ГУ ДПС у Київській області (Києво-Святошинський район) замість на рахунок ГУ ДПС у Київській області (м. Обухів). Позивач вважає, що він свій обов'язок по сплаті податку виконав, а тому прийняття спірного податкового повідомлення-рішення про застосування штрафу за несвоєчасну сплату податків на його думку є протиправним і таким, що підлягає скасуванню. Просить позов задовльнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2020 відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 суд постановив прийняти справу до свого провадження.
Ухвалою суду від 19.09.2025 суд постановив клопотання представника Головного управління ДПС у м. Києві про заміну сторони її правонаступником задовольнити; замінити Головне управління ДПС у Київській області (м. Обухів) (код ЄДРПОУ: 43141377) на процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5, корпус «А») та розгляд адміністративної справи № 640/29490/20 почати спочатку.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що неправильне заповнення реквізитів у платіжних документах призводить до ненадходження коштів на відповідний рахунок, а відтак до несплати податкового зобов'язання. Просить у позові відмовити.
Суд встановив таке.
Позивачка, ФОП ОСОБА_1 , є платником єдиного податку.
19.02.2020 позивач сплатив єдиний податок за період з 01.10.2019 до 31.12.2019 на суму 72581,83грн згідно з платіжним дорученням, одержувачем платежу в якому вказано Управління державної казначейської служби України.
Актом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати єдиного податку, складеного ГУ ДПС у Київській області (м. Обухів) від 13.05.2020 №001800/10-36-55-05/ НОМЕР_1 , встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 п.295.3 ст.295 ПК України.
На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Київській області (м. Обухів), за несплату позивачем 72124,00грн єдиного податку, прийняв податкове повідомлення-рішення від 11.06.2020 №0038035505, яким застосував до позивача штраф у розмірі 10% від означеної суми.
22.06.2020 позивач звернувся з клопотанням до ГУ ДПС у Київській області, у якому повідомив про те, що суму зобов'язань 72581,83 він сплатив 19.02.2020, тобто до закінчення граничного терміну сплати, який настав 20.02.2020. Але через зміну свого місця реєстрації у 2019, увесь рік сплачував єдиний податок за місцем попередньої реєстрації - ГУ ДПС у Київській області (Києво-Святошинський район). При сплаті податку за 2019 рік, як вказує позивач в означеному клопотанні, вийшла технічна помилка і він сплатив усю суму зобов'язання на реквізити ГУ ДПС у Київській області (Києво-Святошинський район) замість ГУ ДПС у Київській області (м. Обухів). З огляду на таке позивач просив скасувати штрафні санкції.
Листом від 23.07.2020 ГУ ДПС у Київській області повідомило позивача про відсутність підстав для скасування штрафних санкцій.
Позивач вважаючи, що він свій обов'язок по сплаті податків виконав, зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення слід скасувати, що і стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відповідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України).
Згідно з п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Виконанням податкового обов'язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За правилом пункту 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій. При цьому специфіка штрафної санкції, передбаченої вищезазначеним підпунктом, полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на погашену суму податкового боргу залежно від кількості днів, наступних за останнім днем строку грошового зобов'язання.
Зарахування місцевих податків та зборів, до яких згідно зі статтею 10 ПК України відноситься, зокрема, і єдиний податок, зарахування якого до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (далі - БК України).
Частиною 1 статті 43 БК України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Згідно частин 4, 5 статті 45 БК України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і визнаються зарахованими до державного бюджету з дня їх зарахування.
Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого і покладено на контролюючі органи.
Як встановив суд, на підставі акта перевірки, ГУ ДПС у Київській області (м. Обухів), за несплату позивачем 72124,00грн єдиного податку, прийняв податкове повідомлення-рішення від 11.06.2020 №0038035505, яким застосував до позивача штраф у розмірі 10% від означеної суми.
Разом з цим, 19.02.2020 позивач сплатив єдиний податок за період з 01.10.2019 до 31.12.2019 на суму 72581,83грн. При цьому згідно з платіжним дорученням, одержувачем платежу вказано Управління державної казначейської служби України, а саме, як встановив суд.
Суд бере до уваги зазначене позивачем у заявах по суті справи та в долучених доказах, та висновує, що помилкове зазначення реквізитів одержувача платежу одного податкового органу замість іншого, при тому що сплачені кошти зараховуються на рахунок ДКС України у м. Києві, не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми податку у визначений законодавством строк.
Отже, контролюючим органом безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку за 2019 рік, бо допущена позивачем помилка не спричинила настання будь-яких негативних наслідків або збитків для бюджету.
Суд також зазначає, що правова позиція стосовно сплати обов'язкових платежів (зборів) вже висловлювалась у постанові Верховного Суду України від 16 червня 2015 року у справі №21-377а15, відповідно до якої здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, але не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів. Крім того, Верховний Суд України зазначив, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до Державного бюджету України.
Аналогічної правової позиції дотримується й Верховний Суд, зокрема у постановах від 17 січня 2018 року у справі №2а-2686/09/2670 (К/9901/2649/18), від 12 червня 2018 року у справі №826/1/16 (К/9901/28108/18) та від 01.08.2018 року у справі 813/2487/17 (№К/9901/4079/17).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у м. Києві на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5, корпус «А») про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області (м. Обухів) від 11.06.2020 № 0003835505/375 про застосування штрафу на суму 7212,40 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5, корпус «А») за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 840 (вісімсот сорок вісімдесят)грн 80коп.судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 30.09.2025.
Суддя Лунь З.І.