про повернення позовної заяви
30 вересня 2025 рокусправа № 380/18900/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І., перевірив позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 надмірно виплаченого грошового забезпечення.
Встановив:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 надмірно виплаченого грошового забезпечення.
Ухвалою від 18 вересня 2025 року залишено позовну заяву без руху.
Через канцелярію суду позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування заяви зазначає, що наказом НОМЕР_2 прикордонного загону від 24.07.2025 № 3950-АГ призначено службове розслідування за фактом з'ясування причин та обставин надмірно виплаченого грошового забезпечення інспектору прикордонної служби 3 категорії - номеру обслуги третьої групи другого вогневого відділення першої прикордонної застави третього відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки солдату ОСОБА_1 . За результатами службового розслідування, наказом НОМЕР_2 прикордонного загону від 16.08.2025 № 4394-АГ у зв'язку із порушенням вимог статей 11, 16, розділу 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (ст. 11: необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності… покладає на військовослужбовців такі обов'язки: - свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників)… поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій… ст. 16: Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями; статті 4, розділу 1 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України (ст. 4 Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: …поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;…), що виразилося в надмірно виплаченому грошовому забезпеченні солдату ОСОБА_2 за період з 14.08.2024 - 31.08.2024 (19 днів) у загальній сумі 17952,20 гривень та призвело до завдання матеріальної шкоди в особі НОМЕР_2 прикордонного загону і у відповідності до пункту 1 частини першої статті 6, Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», солдата ОСОБА_1 притягнути до повної матеріальної відповідальності на загальну суму шкоди заподіяної державі в розмірі 17952,20 гривень (сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві гривні двадцять копійок). Проведення службового розслідування у даній ситуації було обов'язковим заходом, для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування усіх обставин надлишкового нарахування грошового забезпечення. Саме в межах такого розслідування можливо було встановити, чи виникли зазначені наслідки виключно з вини військовослужбовця, чи ж до їх виникнення могли призвести протиправні дії або службова недбалість інших посадових осіб військової частини НОМЕР_1 . Відсутність належної перевірки в рамках службового розслідування унеможливлює достовірне визначення ступеня вини кожного з учасників та суперечить принципу об'єктивності і повноти з'ясування фактичних обставин справи. Просить суд, визнати поважними причини пропуску стоку для звернення до суду з позовною заявою та поновити строк для подання позовної заяви.
Згідно частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Предметом цього спору є стягнення із ОСОБА_1 надмірно виплаченого грошового забезпечення за період з 14.08.2024 по 31.08.2024 у загальній сумі 17952,20 грн.
Як встановлено з матеріалів доданих до позовної заяви, наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 22.08.2024 № 970-ОС, інспектора прикордонної служби 3 категорії - номера обслуги третьої групи другого вогневого відділення першої прикордонне застави третього відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки солдата ОСОБА_3 , знято з усіх видів забезпечення, з 13.08.2024.
Стосовно солдата ОСОБА_1 проведено службове розслідування від 31.08.2024 за № 29/428/24-Вн по факту не з'явлення до ГВМКЦ ДПСУ 14.08.2024.
Отже, спірні правовідносини виникли ще у 2024 році та відомі позивачу з серпня 2024 року.
Разом з тим, вперше до суду позивач звернувся лише 17.09.2025.
Невжиття позивачем активних дій шести місяців (від часу звільнення відповідача) чи року (від часу проведення службового розслідування) свідчить про пасивність поведінки у здійсненні права на пред'явлення позову.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався. Станом на момент вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом воєнний стан в Україні триває.
Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків та їх обчислення до КАС України не вносилось.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Отже, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Позивачем не зазначено та не підтверджено жодними доказами, як саме запроваджений воєнний стан унеможливив своєчасне звернення до суду, адже, по перше: позовна заява від підписана представником Військової частини, Брушнівською-Стецина Зоряною Володимирівною, яка діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 31.07.2025, доказів відрядження такої в район ведення бойових дій чи будь-яких інших підстав неможливості звернення до суду з даною позовною заявою у період з серпня 2024 року по 17.09.2025 року ні у заяві про поновлення строку, ні у заяві на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху не зазначено та судом встановлено.
З наведеного слідує висновок, що неналежна організація процесу щодо зверненням з позовною заявою до суду з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання позовної заяви є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Позивач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 26.09.2022 року у справі №560/403/22, від 03.11.2022 року у справі №560/15534/21, від 22.12.2022 року у справі №380/19423/21 та від 18.01.2023 року у справі №200/7384/19-а.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 року по справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з підготовкою до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Втім, покликання позивача на введення воєнного стану, як причину пропуску строку звернення до суду, без посилання на конкретні обставини, які є об'єктивно непереборними та такими, що перешкоджали зверненню до суду упродовж двох років, не можуть бути визнані судом поважними.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Згідно ч.ч.1, 2 вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом тримісячного строку звернення до суду з вищевказаними вимогами та відсутність обґрунтованого клопотання для визнання причин пропуску поважними, є наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених п.1 ч.4 ст.169 КАС України, а саме повернення позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 169, 243, 248, 256 КАС України, -
постановив:
1. У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
2. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 надмірно виплаченого грошового забезпечення - повернути позивачеві разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею.
СуддяКоморний Олександр Ігорович