30 вересня 2025 рокусправа № 380/17216/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартинюк Віталій Ярославович, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням ухвали про повернення позовної заяви, просить:
визнати протиправними дії щодо відмови у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії, як члену сім?ї репресованої особи, яку в подальшому було реабілітовано у розмірі, передбаченого п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, із розрахунку 25 % від мінімальної пенсії за віком;
зобов?язати здійснити перерахунок та виплату підвищення пенсії у розмірі 25 % від мінімальної пенсії за віком, відповідно до п. «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII як члену сім?ї репресованої особи, яку в подальшому було реабілітовано, починаючи з 01.02.2025 з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначає, що його сім?ю і зокрема його, 1,5 річну дитину, в жовтні 1947 році було висилено на спецпоселення в Челябінську область РФСР рішенням Особливої наради при МДБ СРСР та згодом реабілітовано відповідно до ст. З Закону Української РСР від 17 квітня 1991 року «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні». Стверджує, що має право на підвищення пенсії відповідно до п. «г» ст. 77 Закону Nє 1788-XII як член сім?ї реабілітованої особи з дня набрання чинності Закону України Nє 2325-VIII, тобто з 05.05.2018.
Відповідач у відзиві вказав, що згідно п. п. 2 п. 4 Постанови № 654 встановлено: репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, до пенсії підвищення проводиться у розмірі 54,4 гривні, а членам їх сімей, яких було примусово переселено - 43,52 гривні. Водночас, зміни до постанови № 654 не внесено, а тому розміри підвищень не змінились. Таким чином, дане підвищення прямо передбачене окремою постановою, якою чітко визначено, що ці надбавки встановлюються до пенсій, обчислених за конкретно зазначеними законами. Це, зокрема, стосується підвищення репресованим громадянам і членам їх сімей, яких було примусово переселено.
Ухвалою суду від 08.09.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач має право на пільги, передбачені рішеннями Львівської обласної ради та Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» (посвідчення від 30.03.2012 року).
Відповідно до довідки інформаційного центру Управління внутрішніх справ Львівської області від 24.11.1992 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 21.10.1947 року були виселені із села Монастирець Городоцького району Львівської області на спец поселення в Челябінську область, з якого звільнені в 1956 році.
Вказана інформація також підтверджується архівною довідкою №83 від 28.05.2025 року Головного управління МВС у Львівській області.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 14.07.2025 року, в якій просив провести перерахунок пенсії відповідно до п. «г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як особі, яка є членом репресованої сім'ї і визнаною потерпілою від репресій на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років.
Відповідач листом від 29.07.2025 року повідомив, що розмір пенсійної виплати позивача станом на 01.07.2025 року складає 10132,71 грн., в тому числі 43 грн. 52 коп. підвищення як члену сім'ї репресованих, яких у подальшому було реабілітовано.
Змістом спірних правовідносин є відмова у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії, як члену сім?ї репресованої особи, яку в подальшому було реабілітовано у розмірі, передбаченого п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII із розрахунку 25 % від мінімальної пенсії за віком
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.1 ст.1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» необхідно вважати реабілітованими осіб, які з політичних мотивів були необґрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі "двійками", "трійками", особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України до набрання чинності Законом СРСР "Про кримінальну відповідальність за державні злочини" від 25.12.1958, за винятком осіб, зазначених у статті 2 вказаного Закону.
Відповідно до ст.1-2 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» від 17.04.1991 №962-XII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №962-XII), реабілітованими визнаються особи: які до 24.08.1991 були обвинувачені або яким було призначено покарання за рішенням позасудового органу незалежно від діяння або мотивів обвинувачення чи призначення покарання; стосовно яких до 24.08.1991 були здійснені репресії у формах, визначених ст.2 цього Закону, за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено факт здійснення репресій проти таких осіб з класових, національних, політичних, релігійних, соціальних мотивів; стосовно яких до 24.08.1991 були здійснені репресії за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено недоведеність вини таких осіб у скоєнні злочину або адміністративного правопорушення; які до 24.08.1991 були арештовані, перебували під вартою і яким було пред'явлено обвинувачення за статтями законодавчих актів, передбачених пунктами 1-5, за законодавчими актами, передбаченими пунктами 6-14, за діяння, передбачені пунктами 15-22 ст.3 цього Закону, якщо справи проти таких осіб були припинені під час слідства, попереднього (досудового) слідства або закриті за відсутності події злочину, відсутності складу злочину, недоведеності участі особи у вчиненні злочину; стосовно яких до 24.08.1991 за рішенням іншого репресивного органу були здійснені репресії у формах, визначених ст.2 цього Закону, за недонесення (неповідомлення) про вчинення або підготовку до вчинення іншою особою діяння, за яке законодавством, що діяло до 24.08.1991, було передбачено кримінальну або адміністративну відповідальність, за умови що особа, якій призначено покарання за вчинення або підготовку до вчинення такого діяння, була реабілітована в установленому порядку.
Частиною першою ст.4 Закону №962-XII передбачено поновити реабілітованих в усіх громадянських правах, у тому числі в праві проживання в населених пунктах і місцевостях, в яких вони постійно проживали до репресій, поширивши це право на членів їх сімей.
Згідно з п.2.13 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 за документ, який засвідчує, що особа визнана реабілітованою, приймається завірена в установленому порядку копія посвідчення реабілітованого. Для осіб, реабілітованих згідно зі ст.3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», приймаються довідки органів внутрішніх справ, видані на підставі наявних у них відповідних документів (постанови про вислання, особистих справ на висланих осіб тощо), а за відсутності таких документів - довідки районних комісій з поновлення прав реабілітованих, видані на підставі встановленого факту переселення.
Згідно з п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №1788-XII), призначені пенсії підвищуються громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Громадянам, необґрунтовано притягнутим до кримінальної відповідальності, репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та заслання, а також перебування на примусовому лікуванні зараховується до стажу у потрійному розмірі (ст.58 Закону №1788-XII).
Відповідно до п.6 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №1058-IV), до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 року №654, з наступними змінами та доповненнями (далі - Постанова №654), установлено, що з 01.09.2008 репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,40 грн., а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - 43,52грн.
Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.
Стаття 28 Закону №1058-IV визначає розмір мінімальної пенсії за віком, який встановлений в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року №966-XIV, з наступними змінами та доповненнями, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч.4 ст.28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані та членам їх сімей, яких було примусово переселено, слід керуватися нормами Закону №1788-XII, який має вищу юридичну силу, а не підпунктом 2 п.4 постанови №654, зважаючи на те, що останній звужує розмір сум, що підлягають виплаті реабілітованим громадянам та суперечить наведеним нормам Закону.
Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом в постановах від 10.10.2018 року у справі № 446/1549/16-а, від 27.11.2018 року у справі № 446/1515/16-а та від 06.02.2019 року у справі № 446/1848/16-а.
Аналізуючи співвідношення підпункту 2 п.4 постанови №654 та п. «г» ст.77 Закону №1788-XII, суд виходить з пріоритетності застосування до спірних правовідносин положень згаданого Закону як нормативно-правового акту вищої юридичної сили.
Суд звертає увагу, що матеріали справи підтверджують той факт, що позивач є членом сім?ї репресованої особи, яку в подальшому було реабілітовано, що сторонами не заперечується.
Відтак, суд дійшов висновку, що зазначена обставина надає йому право на підвищення призначеної пенсії відповідно до п. «г» ст.77 Закону №1788-XII.
Суд відзначає, що підвищення до пенсії, яке виплачується позивачу в обсягах, визначених постановою №654, звужує розмір сум, що підлягають виплаті членам сім'ї реабілітованих громадян та суперечить Закону №1788-XII, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому п. «г» ст.77 Закону №1788-XII, із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відмова здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі, передбаченому п. «г» ст.77 Закону №1788-XII, із розрахунку 25% від мінімальної пенсії за віком, не відповідає критерію правомірності, передбаченому п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Як наслідок обґрунтованими є і похідні вимоги про спонукання до вчинення дій.
Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії, як члену сім?ї репресованої особи, яку в подальшому було реабілітовано у розмірі, передбаченого п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, із розрахунку 25 % від мінімальної пенсії за віком.
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) підвищення пенсії у розмірі 25% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до п. «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII як члену сім?ї репресованої особи, яку в подальшому було реабілітовано, починаючи з 01.02.2025 з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович