30 вересня 2025 рокусправа № 380/8064/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ» (місцезнаходження: вул. Здолбунівська, буд.7 Д, корп. літ.3 оф.401А, м. Київ, 02081; код ЄДРПОУ: 39613589) звернулося з позовною заявою до Львівської митниці (місцезнаходження: вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79007; код ЄДРПОУ: 43971343), в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови №UA209230/2024/003830 у митному оформленні Товарів за митною декларацією №24UA209230110781U3, прийняту Львівською митницею;
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100584/1 від 27.11.2024.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем, за результатами перевірки поданої позивачем митної декларації, прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови. Вважає таке рішення необґрунтованими та таким, що суперечить нормам чинного законодавства. Зазначає, що надані позивачем до митного органу документи на підтвердження вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору, шляхом застосування основного методу, що свідчить про порушення відповідачем передбаченого ст.57 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару. У зв'язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді від 29.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
05.05.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваної митної декларації Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішенні про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.
Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
19 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ» (Покупець) укладено зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №С190723 з компанією ФАЛКЕН ТРЕЙД СП.З.О.О. (FALKEN TRADE Sp.z.o.o), Польща (Продавець), згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець купує, приймає та оплачує Товари, зазначені в рахунках (інвойсах) до Контракту, отриманих протягом дії Контракту, які є невід'ємною частиною Контракту.
Відповідно до пункту 2 Договору ціна товару, узгоджена Сторонами, визначається окремим рахунком (інвойсом) та/або Додатковою угодою на відвантаження і є невід'ємною частиною цього Контракту. Пакування Товару визначається пакувальним листом на кожне відвантаження Товару.
Загальна кількість Товару відповідно до Контракту складається з загальної суми всіх рахунків (інвойсів) та/або Додаткових угод, виданих Покупцеві на всі відвантаження протягом дії даного Контракту.
Загальна вартість Контракту складається з загальної суми всіх рахунків (інвойсів) та/ або Додаткових угод, виданих Покупцеві на всі відвантаження протягом дії даного Контракту.
За умовами пункту 3 Контракту умовами поставки (згідно з «Інкотермс-2020») є FCA Гданськ або FCA Гдиня.
Умови платежів, визначені пунктом 5 Контракту, є 100% передоплата згідно з рахунком-фактурою. Оплата за Товар буде проводитись в євро чи долар як узгоджено Сторонами, згідно виставленого рахунку. Банківські комісії оплачуються Покупцем.
На підставі Контракту №С190723 від 19.07.2023 та Проформи Інвойс №573/GDE/11/2024 від 18.11.2024 позивач придбав у Продавця товари, зазначені в рахунку-фактурі (інвойсі) №58/GDE/11/2024 від 21.11.2024 на загальну суму 11400,00 Євро, а саме: Betaine HCL 95% with A/C в кількості 10000 кг на суму 11400,00 Євро.
20.11.2024 на виконання умов вищевказаного Контракту, позивач здійснив оплату в розмірі 100 відсотків передоплати за товар в сумі 11400,00 Євро на рахунок Постачальника, що підтверджується копією платіжного доручення (квитанції) про SWIFT-переказ №103 від 20.11.2024.
26.11.2024 декларант позивача, з метою митного оформлення товарів, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230110781U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення товари з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації, зокрема товар - продукт Betaine HCL 95% with A/C Бетаїнгідрохлорид органічна сполука визначеного хімічного складу: бетаїн мінімум 95%, що з хімічної точки зору відноситься до внутрішньої четвертинної амонієвої солі, CAS№ 590-46-5; містить в своєму складі антизлежувач - кремній діоксид (до 5%), за ціною 1,3365 дол. США за кг, на умовах поставки FCA Gdansk.
Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209230110781U3, в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: контракт №С190723 від 19.07.2023; додаткова угода 4 від 24.09.2024 до контракту №С190723; додаткова угода 5 від 18.11.2024 до контракту №С190723; рахунок-фактура (інвойс) №58/GDE/11/2024 від 21.11.2024; пакувальний лист (PACKING LIST) від 21.11.2024; міжнародна автотранспортна накладна (CMR) №220411 від 21.11.2024; договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні №П18112024/1 від 18.11.2024; рахунок на оплату транспортних послуг №5662 від 22.11.2024; довідка від 22.11.2024 до рахунку №5662 від 22 листопада 2024 року; заявка №5662 від 19.11.2024 до Договору №П18112024/1 від 18.11.2024 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні; договір про надання митно-брокерських послуг №19 від 22.02.2024; комерційна пропозиція від 15.11.2024; прайс-лист від 21.11.2024; Delivery Note №1043/GDE/11/2024 від 18.11.2024; сертифікат аналізів від Виробника (Certificate of analysis) на Betaine Hydrochloride 95% на партію 20240725.
Митну вартість визначено позивачем за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору відповідно до ст. 58 МК України.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України митним органом надіслано вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.
На вимогу митного органу декларантом надано наступні додаткові документи: проформу інвойс №573/GDE/11/2024 від 18.11.2024, платіжне доручення (квитанцію) про SWIFT-переказ №103 від 20.11.2024, виписку з банківського рахунку від 19.11.2024 на загальну суму 11400,00 Євро та платіжну інструкцію в іноземній валюті №124 від 19.11.2024, прайс-лист від 14.11.2024 та комерційну пропозицію від 15.11.2024, митну декларацію країни відправлення MRN 24PL322010000BJBO від 21.11.2024.
За результатами розгляду ЕМД №24UA209230110781U3 (електронна митна декларація) та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100584/1 від 27.11.2024 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/003830.
У графі 33 Рішення про коригування митної №UA209000/2024/100584/1 від 27.11.2024 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.
Встановлено зниження ринкової ціни у порівнянні, а саме фактурна вартість товару у МД 24UA209230101465U0 від 30.10.24 становила 1,50 Євро за кг, а у поданій МД-1,14 Євро за кг. Однак, відсутні документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до зміни такої ціни.
Експортна декларація країни відправлення не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.
У наданій до митного оформлення CMR №229411 від 21.11.2024 не зазначено жодного документа що стосується даної поставки партії товару, що унеможливлює співставити з даною партією товару. У графах 16 та 23 зазначено що перевізником товару являється компанія PE Vasil Yatsiuk, разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок на перевезення від 22.11.2024№5662 із ОСОБА_1 . Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення а відповідно числового значення рівня митної вартості товару. У графі 22 CMR «Підпис та штамп відправника» міститься відтиск штампу Morska Agencia Gdynia Sp.z.o.o, документи що висвітлюють договірні відносини із даною фірмою при виконанні угоди відсутні. В гр.11 CMR-існують виправлення, які незавірені печаткою, що може свідчити про не набрання ним юридичної сили.
Відповідно до Договору № П18112024/1 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні від 18.11.2024 п.4.2. передбачено, що факт надання послуг перевезення оформлюється Актом здачі-приймання робіт з додаванням товаротранспортної накладної з відміткою про доставку вантажу. Після підписання Акту, Виконавець виставляє Замовнику рахунок на оплату послуг. При цьому, рахунок на оплату послуг поданий до митного оформлення, на відміну від Акту здачі-приймання робіт, що, в свою чергу, може свідчити про недостовірність заявлених даних та наявність інших первинних облікових документів.
В інвойсі № 58/GDE/11/2024 від 21.11.2024 вказано «Batch number» - 20240725, проте, з поданих документів не вбачається наявність такого документу.
Пунктом 12.1 передбачено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2023 року. Якщо до закінчення терміну дії цього Договору жодна із Сторін не заявить про його розірвання, вважається, що такий договір продовжений на 1 рік на тих самих умовах. Відповідно до (ч.3ст.180 ГКУ), строк є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія. Однак контракт не містить положень щодо строку дії контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів, враховуючи що такий укладено понад 1 рік назад.
На вимогу митного органу декларантом надано: рахунок-проформа, SWIFT від 20.11.2024 на загальну суму 11 400 євро, згідно Договору №С190723 від 19.07.2023, виписка з рахунку від 19.11.2024 на загальну суму 11 400 євро згідно Договору №С190723 від 19.07.2023 та проформи від 573/GDE/11/2024 від 18.11.2024, платіжна інструкція завірена банком (Payment order №124) від 19/11/2024 на суму 11 400 євро, комерційна пропозиція від 15 листопада 2024 року, прайс-лист від 14 листопада 2024 року, експортна декларація MRN 24PL322010000BGJB0 від 21.11.2024.
Також документи які спростовують попередньо виявлені розбіжності відсутні.
У відповіді на вимогу декларант зазначає, що було надано висновки про якісні та вартісні характеристики разом із МД, проте інформація про такі відсутня у гр. 44 поданої декларації.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Застосовано метод 2а (ст. 59 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості: товару № 1 слугувала МД 24UA209230101465U0 від 30.10.24 де вартість товару становить 1,60 дол. США за кг.
Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з спірним рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).
Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено частиною третьою ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).
Тобто, витребування документів, передбачених положенням ч. 3 ст. 53 МК України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно із ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною третьою ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).
Згідно із ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно із ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.2 ст.64 МК України).
Оцінивши підстави прийняття рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/100584/1 від 27.11.2024, суд встановив таке.
Щодо твердження митного органу про те, що встановлено зниження ринкової ціни у порівнянні, а саме фактурна вартість товару у МД 24UA209230101465U0 від 30.10.2024 становила 1.50 Євро за кг, а у поданій МД-1,14 Євро за кг та відповідно відсутні документально підтверджені обґрунтування щодо змін ринкових, конкурентних умов чи інших обставин, що призвели до зміни такої ціни.
Згідно з постановою Верховного Суду від 23.11.2022 у справі №810/2547/17, відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
У митній декларації МД 24UA209230101465U0, про яку зазначає митний орган подібний товар придбавався у іншого постачальника, у меншій кількості (2000 кг) та відповідно до інших умов поставки (FCA BE Heist-op-den-berg, Бельгія). Відтак, вказане порівняння не може свідчити про заниження позивачем задекларованої митної вартості. При цьому, позивач долучив до митного оформлення Додаткову угоду до контракту № 5 від 18.11.2024, де чітко зафіксована ціна товару та умови оплати (1140 євро за кг, 100% передоплата), рахунок-фактуру (інвойс) №58/GDE/11/2024 від 21.11.2024 на суму 1140 євро за кг, платіжне доручення про оплату.
Щодо зауваження митного органу до експортної митної декларації.
Суд зауважує, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Крім цього, декларант не впливає на заповнення експортної декларації і тому подає її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.
Надана декларантом митна декларація країни відправлення має форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення, зокрема QR-кодовий ідентифікатор, що в свою чергу надає митному органу право, відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 54 МКУ, перевірити її автентичність, а в разі наявності відповідних сумнівів, звернутися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
Щодо зауважень митного органу до міжнародної автотранспортної накладної ( CMR).
В графі 5 CMR зазначено документ під назвою Delivery Note №1043/GDE/11/2024, який було зазначено також в графі 44 митної декларації №24UA209230110781U3 від 26.11.2024 під кодом 9000, в якому міститься інформація про продукт, що ввозиться на митну територію України за зазначеною митною декларацією: «Betaine HCL 95% with A/C BET/SK-CN/HCL 95% AC; кількість продукту: 10.0 тон, номер партії товару: 20240725, умови поставки згідно Інкотермс -2020: FCA Gdansk, посилання на Контракт №С190723 від 19.07.2023 та відомості про продавця: компанію ФАЛКЕН ТРЕЙД СП.З.О.О. (Falken Trade Sp.z.o.o.) та одержувача: ТОВ «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ» (AGRO FORWARD UKRAINE LIMITED LIABILITY COMPANY). Усі зазначені в Delivery Note №1043/GDE/11/2024 від 18.11.2024 відомості кореспондуються з відомостями про зазначену партію товару, що містяться в інших поданих відповідачеві та відображених в митній декларації №24UA209230110781U3 від 26.11.2024 документах, таких як рахунок-фактура (інвойс) №58/GDE/11/2024 від 21.11.2024, Пакувальний лист від 21.11.2024, Сертифікат аналізів від виробника (Certificate of analysis) на Betaine Hydrochloride 95% на партію 20240725.
Окрім цього, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 cт. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів. Таким чином інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок не може бути підставою для коригування митної вартості.
Також, для організації перевезення товару 18 листопада 2024 року позивач уклав з ФОП ОСОБА_1 договір №П18112024/1 про надання послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні. Інформація про цього перевізника міститься у CMR (перекладено на англійську мову).
Щодо зауваження митного органу про неналежне підтвердження транспортних витрат.
Під час митного оформлення товарів Декларантом було надано митному органу Договір №П18112024/1 від 18.11.2024 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні, довідку від 22.11.2024 до рахунку №5662 від 22 листопада 2024 року, рахунок на оплату транспортних послуг №5662 від 22.11.2024, заявку №5662 від 19.11.2024 до Договору №П18112024/1 від 18.11.2024 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні
Зі змісту Довідки від 22.11.2024 до рахунку №5662 від 22 листопада 2024 року вбачається, що вартість транспортних витрат по доставці вантажу за маршрутом: Gdansk- до кордону України п/п Краковець (Україна) - Муроване (митниця) - Львівська область, Львівський район, с. Солонка, вул. Стрийська, 55 (Україна) за Договором №П18112024/1 від 18.11.2024 складає 67269,00 грн.
Митний кодекс України не містить чіткого переліку документів, які зобов'язаний подати декларант для підтвердження числових значень витрат на транспортування, з чого слідує, що такі витрати можуть підтверджуватися такими доказами, які містять відомості, що дозволяють визначити розмір транспортних витрат та ідентифікувати їх з конкретним вантажем.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України, зокрема у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 вказано: «Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи)».
Таким чином, декларантом було надано весь пакет товаросупровідних документів, які підтверджують транспортні витрати позивача.
Щодо зауваження митного органу до строку дії зовнішньоекономічного контракту.
Так судом встановлено, що відповідно до п. 14.4 Контракту №С190723 від 19.07.2023, цей Контракт вступає в силу з дати його підписання обома Сторонами та діє до 31 грудня 2024 року. Контракт автоматично пролонгується на наступний рік, якщо ні одна зі Сторін за 30 днів до закінчення дії Контракту не виявила бажання його розірвати.
Тобто, станом на дату здійснення митного оформлення Контракт був чинний, а зауваження митного органу не відповідають дійсності.
Окрім цього, суд зауважує, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).
Такої вимоги відповідач на надавав, а лише зазначив весь перелік додаткових документів, що може вимагати митний орган відповідно до ч.3,4 ст.53 МК України.
Таким чином, позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору.
Водночас, митниця не довела наявність розбіжностей у документах, поданих позивачем, ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Слід також зауважити, що згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Саме перший метод - за ціною договору обрав позивач під час декларування товару, однак відповідачем у спірних рішеннях застосовано другорядні методи, зокрема 2а.
Так, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України. За правилами ч.ч. 3, 8 згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 МК України.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).
Статтею 64 МК України, якою регламентовано застосування резервного методу, визначено - у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Приписами ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України чітко визначено перелік відомостей, які повинно містити прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, зокрема:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Також як випливає з Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Обов'язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов'язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17, від 17.11.2022 у справі №807/221/18, від 20.06.2023 у справі №1.380.2019.006247.
Водночас, судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування основного методу, а застосування методу 2а, обґрунтовано митницею виключно зазначенням номеру та дати іншої митної декларації.
Таким чином, суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо та відповідно не довів подібність (аналогічність) товарів, вказаних у митній декларації на яку посилається.
Суд також враховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору із сотень інших митних оформлень, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов його поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.
Необхідно також звернути увагу на те, що зазначення в рішенні про коригування митної вартості лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів прямо суперечать вищезазначеним положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду, викладеною в постановах від 21.12.2018 у справі №815/1670/17, від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752, від 19.09.2022 у справі №1.380.2019.004890.
Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності такого в частині застосування саме другорядного методу для визначення митної вартості імпортованого товару.
Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних суд приходить висновку, що спірне рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № №UA209000/2024/100584/1 від 27.11.2024 не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушує права та законні інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.
Крім того, оскільки вищевказане рішення про коригування митної вартості стало підставою для прийняття картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/003830, то позовна вимога про її скасування є похідною та також підлягає задоволенню.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Щодо сплаченого позивачем судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір відшкодовується позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100584/1 від 27.11.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/003830.
Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ФОРВАРД УКРАЇНИ» (місцезнаходження: вул. Здолбунівська, буд.7 Д, корп. літ.3 оф.401А, м. Київ, 02081; код ЄДРПОУ: 39613589) сплачений судовий збір в сумі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяБратичак Уляна Володимирівна