30 вересня 2025 рокусправа № 240/12899/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі судді Карп'як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Львівській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Львівській області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг в розмірі 16844,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача наявний узгоджений податковий борг у сумі 16 844,8 грн.по податку на рерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Враховуючи те, що податковим органом було здійснено заходи спрямовані для погашення вказаної податкової заборгованості, однак така залишається не погашеною, позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому просить стягнути її в примусовому порядку.
Відповідач своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 року, справу передано на розгляд Львівського окружного адміністративного суду.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 28.07.2025 року, вказану позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулась, надано строк для усунення недоліків. Вимоги ухвали судді від 28.07.2025 року позивачем виконано повністю.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та здійснено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалу від 04.08.2025 направлено відповідачу за адресою реєстрації: вул. Стрийська, 63/47, м. Львів; 79026, яку було надіслано рекомендованим листом з повідомлення про вручення та вручено відповідачу 20.08.2025 року.
Незважаючи на вжиті судом заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідач у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву не подав.
Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на наведене суд відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає, що відповідача повідомлено належним чином про розгляд справи в суді, а справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Як видно з матеріалів справи, податковий борг відповідача виник по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості на підставі податкових повідомлень - рішень:
- №0564796-2410-0625 від 14.12.2023 року на суму 8700,65 грн;
- №0564797-2410-0625 від 14.12.2023 року на суму 1283,35 грн;
- №0828022-2410-0625 від 20.06.2024 року на суму 5978,91 грн;
-№0838138-2412-0625 від 20.06.2024 року на суму 881,89 грн , внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на суму в розмірі 16 844,80 грн.
Згідно розрахунку суми податкового боргу сума податкового боргу, яку податковий орган стягує в межах заявлених позовних вимог становить 16 844,8 грн., що підтверджується інтегрованою краткою платника податків за платежем "єдиний податок з фізичних осіб" та довідкою від 25.04.2025 №4726/5/13-01-13-03.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Норми встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст.8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.
Згідно з ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному вказаним Кодексом.
Як вбачається з положень п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вказаних положень Податкового кодексу Головним управлінням ДПС у Львівській області надіслано податкову вимогу форми «Ф» від 13.05.2024 №0014893-1303-1301 на адресу відповідача.
Суд також встановив, що податкову вимогу від форми «Ф» від 13.05.2024 №0014893-1303-1301 відповідач не оскаржував.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що сума податкового боргу відповідача є узгодженою та становить 16844,80 грн.
Згідно з п. 95.1. ст.95 Податкового кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95).
Пунктом 87.1 ст.87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2).
Відповідно до п.87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 16844,80 грн. в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню повністю, а саме необхідно стягнути з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг у сумі 16844,80грн.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг до бюджету в розмірі 16 844,8 грн.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяКарп'як Оксана Орестівна