30 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2640/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАБЛ-ДЕККЕР" (код ЄДРПОУ 40181270; адреса: вул. Степова, 24, с. Велика Северинка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27613)
до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу Державного нагляду (код ЄДРПОУ - 39816845; адреса: вул. Героїв Маріуполя, 102, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25004)
про визнання протиправною та скасування постанови.
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті № ПШ 107194 від 15.04.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою відповідача № ПШ 107194 від 15.04.2025 до нього застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн за перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, а саме відсутній особиста картка водія. Водночас, позивач зазначає, що на час проведення рейдової перевірки він надав інспектору всі необхідні документи, в тому числі особисту картку водія, про що зазначено в акті перевірки, тому просить суд визнати протиправною та скасувати спірну постанову.
Відповідач позовних вимог не визнав та у відзиві на позовну заяву повідомив, що під час перевірки був зупинений транспортний засіб марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 , який здійснював перевезення вантажів без оформлення документів передбачених Законом України «Про автомобільний транспорт». А саме, під час здійснення перевірки позивача, водій ОСОБА_1 не надав особисту картку водія. Отже, порушення було належним чином зафіксовано, що і стало підставою для винесення постанови про застосування штрафу.
Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Судом вчинені такі процесуальні дії та розглянуті заяви і клопотання сторін у справі:
- ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін;
- ухвалою від 24 квітня 2025 року судом вжиті заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Відділу державного нагляду (контролю) в Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті № ПШ 107194 від 15.04.2025 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №340/2640/25.
Розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
10.03.2025 Відділом державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті у ході проведення рейдової перевірки, на ділянці дороги а/д Н-14 (75км + 812м), був зупинений та перевірений на додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт транспортний засіб марки DAF СF400ЕТ, номерний знак НОМЕР_1 , НОМЕР_2 власником якого було ТОВ «Дабл-Деккер», яким керував водій - ОСОБА_1 ,.
За результатами проведення перевірки державним інспектором було складено Акт №АР 086402 від 10.03.2025 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Водій зі змістом Акту №АР086402 від 10.03.2025 року був ознайомлений під підпис, від пояснень відмовився.
Відповідач надіслав позивачу повідомлення про розгляд справи від 18.03.2025, яким позивача було запрошено прибути на розгляд 15.04.2025.
Позивач надіслав пояснення в яких заперечив проти висновків викладених у Акті перевірки та зазначив, що водій, на момент перевірки мав альтернативний документ - книгу водія, що не заперечуються відповідачем .
За результатами розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № №ПШ 107194 від 15,04.2025 за порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Не погоджуючись із такою постановою, вважаючи її неправомірною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При винесенні рішення у даній справі судом враховуються наступні фактичні обставини справи.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).
Статтею 6 Закону передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т.ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону № 2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - це перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту). Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до частини 8 статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Таким чином, автомобільні перевізники мають обов'язок забезпечити, а водії пред'явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються міжнародні перевезення. Крім того, на водіїв покладається обов'язок допускати до перевірки тахографів посадових осіб Укртрансбезпеки, надавати їм тахокарти, а також у разі, якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздрукувати інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Відповідно до п. 1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затв. наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.10, картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).
Пунктом 3.3 розділу ІІІ цієї Інструкції передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до п. 3.5 розділу ІІІ зазначеної Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Окрім цього, 11.10.05 набув чинності Закон України № 2819-IV від 07.09.05 р. «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)».
20.12.2010 набрала чинності Поправка № 6 до ЄУТР у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланка підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Отже, норми ЄУТР розмежовують такі документи як «реєстраційний листок» та «роздруківка».
Зокрема, частиною 8 статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія це тахокарти, які використовуються в аналоговому тахографі. У свою чергу, для цифрових тахографів не використовуються щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія; для цього приладу необхідно використовувати карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.
Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов'язок з забезпечення, а на водія - пред'явлення для перевірки відповідних документів та додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт при здійсненні міжнародних перевезень (зокрема, встановлено обов'язок водіїв роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв).
Відповідно до абзац 6 частиною 1 статті 60 Закону № 2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що долучені до матеріалів адміністративного позову документи не свідчать про пред'явлення роздруківки на паперовому носії з інформацією про роботу та відпочинок водія на момент складання акта про проведення перевірки.
Суд не погоджується з аргументом позивача про те, що п. 3.3 Інструкції передбачає альтернативні варіанти підтвердження режиму роботи картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа. У п. 3.3 Інструкції, картка водія та роздруківка даних роботи тахографа, передбачаються не як альтернатива один одному, а як альтернатива тахокартами заповненим в ручному режимі, у випадку відсутності у транспортному засобі цифрового тахографа, тоді як транспортний засіб позивача обладнаний тахографом.
Відтак, перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову належить відмовити.
Судові витрати, які з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог підлягали б розподілу на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 157, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАБЛ-ДЕККЕР" (код ЄДРПОУ 40181270; адреса: вул. Степова, 24, с. Велика Северинка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27613) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу Державного нагляду (код ЄДРПОУ - 39816845; адреса: вул. Героїв Маріуполя, 102, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25004) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК