30 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3684/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ; адреса : АДРЕСА_2 )
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття на військовий облік військовозобов'язаного ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути питання щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що в квітні 2025 року звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 про виключення з військового обліку так як включений безпідставно повторно. Однак, листом від 18 квітня 202 року було відмовлено та запропоновано з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення війсово-облікових даних та для проходження ВЛК.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог та зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_5 відмовив позивачу у виключенні його з військового обліку, оскільки підстави для виправлення відомостей у ЄРДР відсутні, а військово-обліковий документ вважає недійсним.
Позивач скерував до суду відповідь на відзив, у якій доводи відповідачів заперечив та підтримав раніше заявлені позовні вимоги.
Ухвалою суду від 11 червня 2025 року відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
04.03.2003 ОСОБА_1 видано обліково-послужну картку №0100260 (замість військового квитка) військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_6 . В зазначеному документі вказано, що згідно рішення призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04.03.2003 призовника ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби за ст.73-в графи 1 Розкладу хвороб наказу МОУ №207 - 1999 року. На зворотному боці обліково-послужної картки проставлено штамп з текстом: «Не військовозобов'язаний. Знятий з військового обліку на підставі Наказу МО України №342 від 09.06.2006 року».
Водночас в ЄДРПВР «Оберіг» міститься інформація про те, що позивач перебуває на обліку.
В квітні 2025 року, з метою усунення розбіжностей, що містяться у військово-обліковому документі та у реєстрі військовозобов'язаних, призовників та резервістів "Оберіг", позивач звернувся із письмовою заявою до ІНФОРМАЦІЯ_7 в якій просив виправити недостовірні відомості про нього, що містяться в ЄДРВР «Оберіг», а саме - виключити його з військового обліку.
Відповідач листом від 18.04.2025 відмовив позивачу та при цьому зазначив, що не вбачає підстав для задоволення у виправленні відомостей в ЄРДР, а військово- обліковий документ вважає недійсним.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Пунктом 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указом Президента України «Про Загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
На час розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні безперервно триває, відтак - до спірних правовідносин застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу за мобілізацією в умовах воєнного стану.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993 р. (далі - Закон №3543-ХІІ).
У статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини 8 статті 4 Закону №3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 р. (далі - Закон №2232-ХІІ; в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно частини 1 статті 14 Закону №2232-ХІІ приписка громадян України чоловічої статі до призовних дільниць проводиться з метою взяття їх на військовий облік, визначення наявних призовних ресурсів, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей.
Згідно частини 9 цієї статті на районні (міські) комісії з питань приписки покладаються, зокрема: організація і проведення медичного огляду допризовників, які викликаються на комісію, визначення їх придатності для військової служби; направлення для медичного огляду до призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних або Київської міської призовних комісій призовників, яких визнано непридатними до військової служби за станом здоров'я, та таких, що виявили незгоду з результатами медичного огляду; зняття з військового обліку призовників та взяття на військовий облік військовозобов'язаних громадян, яких:
- за станом здоров'я визнано непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час;
- раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання; виключення з військового обліку громадян, яких:
- за станом здоров'я визнано непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
- раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Частиною 10 статті 14 Закону №2232-ХІІ визначено, що за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень:
придатний для військової служби та попередньо призначений до служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;
тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування;
підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду (із зазначенням дати проведення);
непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних;
непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку;
підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі, обмеження волі, арешту, виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
підлягає виключенню з військового обліку як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 р. №402 затверджено «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (далі - Положення №402).
Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 встановлено, що військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров'я (установах).
До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності. (п.п.2.5.1 п.2.5. глави 2 розділу І Положення №402).
Згідно з пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Судом встановлено, що позивач, на момент розгляду справи, має статус військовозобов'язаного.
Питання медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення №402.
Згідно із п. 3.8 розділу ІІ Положення №402 (в редакції чинній на момент проведення медичного огляду, складання постанови ВЛК) за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:
"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
"Обмежено придатний до військової служби";
"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";
"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";
"Придатний до військової служби".
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов:
"Придатний до військової служби";
"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";
"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
Так, придатність військовозобов'язаних до військової служби визначається за графою ІІ та ІІІ Розкладу хвороб Наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14.08.2008 № 402, а визначення придатності до військової служби щодо призовників здійснюється за графою І.
Згідно рішення призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04.03.2003 року призовника ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час за ст.73-в графи І Розкладу хвороб наказу МОУ №207 - 1999 року .
На підставі цього рішення призовної комісії ОСОБА_1 було знято з обліку призовників та передано для взяття на облік військовозобов'язаних.
На зворотному боці обліково-послужної картки проставлено штамп з текстом: «Не військовозобов'язаний. Знятий з військового обліку на підставі Наказу МО України №342 від 09.06.2006 року». Саме формулювання запису свідчить про те, що призовника знято, але не виключено з військового обліку.
Пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», чинним на 09.06.2006 року, тобто на момент набуття чинності наказом МОУ №342, було передбачено, що взяттю на облік військовозобов'язаних у військових комісаріатах підлягають громадяни України, які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу.
Відповідно частини 1 статті 18 цього Закону - від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадянин України, які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час.
У пункті 1 частини 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» у старій редакції зазначено, що зняттю з військового обліку призовників у військових комісаріатах підлягають громадяни України, які взяті згідно з рішенням комісії з питань приписки або призовної комісії на облік військовозобов'язаних.
Згідно пункту 3 частини 6 Закону в «старій» редакції - виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до пункту 6. Частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (у редакції, чинній на дату звернення), виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або
оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Тобто, однією з підстав виключення з військового обліку є рішення ВЛК про визнання непридатним до військової служби (в новій редакції Закону) або ж непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (в попередній редакції Закону, на час прийняття рішення відносно ОСОБА_1 призовною комісією).
Абзацом 7 пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024 передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:
2) на військовий облік військовозобов'язаних: …зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.
Підсумовуючи викладене можна прийти до висновку, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, оскільки він не виключений з військового обліку та відповідно до закону підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних. Крім того взятий на військовий облік військовозобов'язаних ЄДРПВР «Оберіг» автоматично, шляхом взаємодії з реєстрами.
За даними з ЄДРПВР АІТС «Оберіг» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , інформація про військово-обліковий документ, проходження ВЛК та оновлення даних безпосередньо в ТЦК та СП на час формування витягу відсутня.
За таких обставин, із сукупного аналізу документів, що містяться в матеріалах справи, та положень норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не вбачається підстав для виключення позивача з військового обліку.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі статті 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Судові витрати, які у зв?язку із відмовою у задоволенні позову підлягали б розподілу на підставі статті 139 КАС України, у справі відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ; адреса : АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК