01 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5758/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, оформлену листом від 23.05.2025 №4227-4159/К-02/8-1100/25, у поновленні виплати пенсії за вислугою років ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.05.2025 та прийняти рішення про поновлення виплат пенсії з дотриманням строку, встановленого ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в АР Крим та з 30.09.2011 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби" (надалі - Закон №2262-ХІІ) по лінії Міністерства внутрішніх справ України. Незважаючи на проживання з 2015 року на підконтрольній частині України, виплата пенсії за вислугу років Пенсійними органами України йому була припинена.
Вказує, що зареєстрований та проживає в селищі Голованівськ Голованівського району Кіровоградської області, на непідконтрольну частину України не виїжджав, громадянство України не припиняв, російського громадянства не набував. Неодноразово звертався до відповідача із заявами про поновлення виплати йому пенсії у зв'язку з переїздом з тимчасово окупованої російською федерацією території Автономної республіки Крим. У відповідь отримав лист від 23.05.2025 №4227-4159/К-02/8-1100/25, яким відмовлено у поновленні виплати пенсії за вислугу років з посиланням на відсутність законодавчого врегулювання. Також зазначено, що у період дії правового режиму воєнного стану в органів Пенсійного фонду України відсутні повноваження щодо отримання документів, необхідних для поновлення виплати пенсій особам, які отримували пенсійні виплати на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обгрунтування заперечень зазначив, що з 30.09.2011 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим як отримувач пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Вказує, що для призначення пенсії (поновлення виплати) при переїзді пенсіонера до іншої адміністративно-територіальної одиниці, основними документами є пенсійна справа, яка підтверджує отримання пенсійної виплати пенсіонером. Пенсія за новим місцем проживання може бути призначена лише за умови припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання. У період дії правового режиму воєнного стану в органів Пенсійного фонду України відсутні повноваження щодо отримання документів, необхідних для поновлення виплати пенсій особам, які отримували пенсійні виплати та території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
Зауважує, що для вирішення питання поновлення виплати пенсії позивачу необхідно звернутися з заявою до будь-якого сервісного центру Головного управління відповідно до Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №299 (далі - Порядок №299), та надати відповідне повідомлення про отримання/неотримання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.
Звертає увагу, що ОСОБА_1 своїм правом на звернення відповідно до Порядку №299 не скористався, додаткові документи не надав.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
Будь-яких клопотань від учасників справи не надходило
25.08.2025 ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 13.01.2015 Голованівським РС УМВС України в Кіровоградській області (а.с. 8зв.-11).
Згідно записів у трудової книжці НОМЕР_2 від 19.12.1992 позивач у період з 19.12.1992 по 29.09.2011 проходив службу в Органах внутрішніх справ (а.с. 12-13).
З 30.09.2011 ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим як отримувач пенсії за нормами Закону №2262-ХІІ, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_3 від 21.03.2012 (а.с. 16).
У 2015 році позивач виїхав з тимчасово окупованої території та зареєстрував своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з виїздом з тимчасово окупованої території АРК Крим виплату пенсії було припинено з 2015 року, доказів зворотнього відповідачем не надано.
09.05.2025 через веб-портал Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про поновлення виплати пенсії за вислугу років (а.с. 18зв.-20).
Листом від 23.05.2025 №4227-4159/К-02/8-1100/25 відповідач повідомив позивачу, що для поновлення виплати раніше призначеної пенсії органи Пенсійного фонду України здійснюють запит пенсійної справи, яка містить документи, необхідні для визначення права на пенсію та розміру пенсійної виплати, а також документи з інформацією про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання. Поряд з цим, у період дії правового режиму воєнного стану в органів Пенсійного фонду України відсутні повноваження щодо отримання документів, необхідних для поновлення виплати пенсій особам, які отримували пенсійні виплати та території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. На теперішній час питання щодо поновлення пенсійних виплат особам, які отримували пенсію на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, законодавчо не врегульовано (а.с. 20зв.-21).
Позивач, не погоджуючись з відмовою відповідача звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правові та організаційні засади пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, визначено Законом №2262-ХІІ.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2262-XII, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Умови призначення пенсій за вислугу років визначені статтею 12 Закону №2262-XII.
Пунктами "а" та "б" ст. 12 Закону України від 09.04.92 № 2262-XII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається:
а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж", "з" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби;
б) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "з" статті 12 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Відповідно до вимог статті 58-1 Закону №2262-XII припинення та поновлення виплати пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей проводиться в порядку, встановленому цим Законом та статтею 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із частинами 1 та 2 статті 49 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-VI) виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном;
3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку;
3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Верховний Суд в постанові від 12.02.2019 у справі № 243/5451/17 зазначив, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Як підтверджено матеріалами справи, відмова відповідача не містить посилань про наявність підстав, визначених частиною першою статті 49 Закону №1058-IV щодо позивача.
Відповідно до пункту 14-4 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України №1058-IV громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
Верховною Радою України 15.04.2014 прийнято Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" №1207-VII (далі - Закон №1207-VII), яким визначено статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії російської федерації, встановлено особливий правовий режим на цій території, визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
Відповідно абзацу 1 частини 1 статті 1 Закону №1207-VII тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 2 статті 1 Закону №1207-VII встановлено, що Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.
Відповідно до статті 18 Закону №1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII, тобто спір між сторонами щодо права позивача на призначення пенсії відсутній, оскільки позивачу пенсія за вислугу років уже була призначена.
09.05.2025 через веб-портал Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про поновлення виплати пенсії за вислугу років.
Відповідач листом від 23.05.2025 №4227-4159/К-02/8-1100/25 відмовив у поновленні виплати пенсії, покликаючись на відсутність законодавчого врегулювання правового питання щодо відновлення/продовження пенсійних виплат особам, які перемістились з тимчасово окупованої території АРК та м. Севастополя за відсутності пенсійної справи та документа про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 N 3-1 (далі - Порядок №3-1, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №3-1 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) (членам їх сімей), пенсії згідно із Законом призначаються і виплачуються головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - орган, що призначає пенсію).
Призначення і виплата пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, здійснюється органом, що призначає пенсію, визначеним постановою правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-4 "Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки та м. Севастополя", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 липня 2014 року за №804/25581.
Згідно із пунктом 3 Порядку №3-1 заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку)), припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії (додаток 2 до цього Порядку)), заява про працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби) (додаток 3 до цього Порядку), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 5 до цього Порядку), заява про виплату допомоги на поховання (додаток 6 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Пунктом 6 розділу IV Порядку №3-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви.
Рішення за результатами розгляду заяви засвідчується підписом керівника органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в пенсійній справі.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 5 днів з дня прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії видає або направляє особі повідомлення із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №299 затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території (далі - порядок №299).
Пунктом 5 вказаної постанови визначено Пенсійному фонду України забезпечити, зокрема, до 31 грудня 2025 року - проведення заходів щодо підтвердження особами, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та особами, які під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію та які на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення" отримували пенсію, інформації про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.
Згідно пункту 1 Порядку №299 він визначає механізм виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхові виплати), зокрема особам які виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території.
Виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, в якому особа востаннє перебувала на обліку, або за заявою одержувача: за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання на території України; за зазначеним у заяві місцем проживання (перебування) на підконтрольній Україні території.
У разі відсутності заяви, передбаченої абзацами першим - третім цього пункту, територіальний орган Пенсійного фонду України, який проводить виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, визначається постановою правління Пенсійного фонду України (п. 5 Порядку №299).
Згідно із пунктом 6 Порядку №299 одержувачам, які тимчасово проживають за межами України, і тим, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат здійснюється за умови проходження особою фізичної ідентифікації до 31 грудня кожного календарного року.
Фізична ідентифікація одержувачів як процедура встановлення ідентифікаційних даних особи із документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної особи, здійснюється органами Пенсійного фонду України або установою уповноваженого банку, в якій особа отримує пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), страхові виплати.
До фізичної ідентифікації прирівнюється: авторизація в особистому електронному кабінеті на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису "Дія. Підпис" ("Дія ID"), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія); ідентифікація особи за допомогою відеоконференцзв'язку, проведеного територіальним органом Пенсійного фонду України із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час сеансу якого пред'являються документи, що посвідчують особу, відповідно до порядку, встановленого правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінцифри.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що саме на орган, що призначає пенсію, покладено обов'язок у разі переїзду пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці надсилання запиту про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера.
При цьому, з 20.03.2025 Кабінетом Міністрів України урегульовано порядок виплати пенсії та інших соціальних виплат особам, які виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, а забезпечення заходів щодо підтвердження особами які на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення" отримували пенсію, інформації про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, покладено на Пенсійний Фонд України.
Позивач є громадянином України, зареєстрований з 03.06.2015 за адресою: вул. Маяковського, смт Голованівськ, Кіровоградської області, пенсія за вислугу років була призначена йому за законодавством України, тому має право на її отримання.
Враховуючи подану ним заяву через веб-портал Пенсійного фонду України про поновлення виплати пенсії за вислугу років, відповідач зобов'язаний був здійснити відповідну перевірку поданих позивачем документів та винести обґрунтоване рішення відповідно до норм діючого законодавства. Натомість у листі від 23.05.2025 №4227-4159/К-02/8-1100/25 наявні лише посилання на відсутність законодавчого врегулювання такого питання за відсутності документів необхідних для визначення умов поновлення пенсійної виплати. Тобто, відповідачем не надано обґрунтованого доказу на підтвердження наявності підстав для відмови у поновленні виплати пенсії позивачу, передбачених законами України.
Суд враховує при розгляді справи обставини оголошеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022 (зі змінами) воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який на даний час продовжено.
Також, в період дії правового режиму воєнного стану Російська Федерація з 01.01.2023 припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Разом з тим, відсутність пенсійної справи у паперовій формі не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки особа не може нести негативних наслідків через відсутність або неможливість отримання її пенсійної справи з незалежних від неї причин.
Така позиція узгоджується із висновками Верховному Суду, викладеними в постанові від 22.09.2021 у справі №308/3864/17.
У постанові від 30.01.2024 у справі №320/424/23 Верховний Суд виклав правовий висновок, згідно з яким призначення (поновлення виплати) пенсій особам, які проживали на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, залишили її та зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
За таких обставин суд зауважує, що не поновлюючи позивачу пенсію за відсутності обґрунтованих підстав, відповідач порушив право останнього на її отримання.
Оцінюючи описані вище дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області через призму вимог статті 49 Закону №2262-XII та положень пункту 6 розділу IV Порядку №3-1, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.05.2025 про поновлення виплати пенсії. Територіальний орган ПФУ, отримавши заяву позивача, повинен був прийняти рішення по суті заяви, і лише після цього повідомити заявника про прийняте рішення. Оскільки ці дії не було вчинено (фактично відповідач відклав вирішення питання по суті на невизначений термін до затвердження відповідного Порядку), суд дійшов висновку про бездіяльність щодо розгляду заяви позивача про поновлення виплати пенсії по суті.
Відсутність належним чином оформленого рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про поновлення пенсії чи відмову в поновленні після спливу встановленого законом десятиденного строку розгляду заяви особи, не зважаючи на надсилання позивачу листа від 23.05.2025 №4227-4159/К-02/8-1100/25, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, лист відповідача від 23.05.2025 №4227-4159/К-02/8-1100/25 у відповідь на заяву ОСОБА_1 щодо поновлення виплати його пенсії за змістом та формою не може вважатись "відмовою" у поновленні виплати пенсії.
Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність підстав для поновлення виплати позивачу пенсії у зв'язку з непроходженням ним ідентифікації в режимі відеоконференцзв'язку із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, адже єдиною підставою для відмови зазначено відсутність законодавчого врегулювання правового питання щодо відновлення/продовження пенсійних виплат особам, які перемістились з тимчасово окупованої території АРК та м. Севастополя за відсутності пенсійної справи та документа про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання. Інших підстав для відмови позивачу у поновленні нарахування та виплати пенсії матеріали справи не містять.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийняти рішення про поновлення виплат пенсії, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб?єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб?єктів владних повноважень.
Частинами 3 та 4 статті 245 КАС України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Так, у випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов'язання прийняти рішення.
Проте, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов'язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.
Водночас, з огляду на встановлені судом обставини неналежного розгляду порушеного позивачем питання, що унеможливлює надати суду оцінку дотриманню усіх, передбачених нормами пенсійним законодавством, умов для прийняття рішення про поновлення виплати пенсії, у суду відсутні підстави вважати, що виконано усі визначені законом передумови, необхідні для застосування такого способу захисту порушених прав, про який просить позивач.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про поновлення пенсії та визначення підстав, за яких поновлюється пенсія або приймається рішення про відмову в її поновленні, з метою ефективного захисту права позивача на пенсію, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про поновлення виплати пенсії від 09.05.2025 та вирішити питання про поновлення виплати пенсії за вислугу років з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б підтверджували правомірність своїх дій та бездіяльності у спірних правовідносинах не надав, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом частково задоволення позову.
Що стосується розподілу судових витрат, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
За приписами частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19 листопада 2024 року №4059-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028,00 гривень.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову, який подано фізичною особою становить:
- немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- майнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилами статті 9 Закону №3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судом встановлено, що позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, подана через підсистему «Електронний суд», отже позивачу слід було сплатити 968,96 грн судового збору з розрахунку (3028,00 х 0,4 х 0,8).
Ухвалою суду від 25.08.2025 з метою дотримання права позивача на доступ до правосуддя, відстрочено сплату судового збору з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у розмірі 968,96 грн на підставі пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" до ухвалення судового рішення.
Водночас станом на дату ухвалення судового рішення позивачем не надано доказів сплати судового збору.
Оскільки позов задоволено частково, витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, суд дійшов висновку про стягнення до Державного бюджету України з ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області по 484,48 грн судового збору з кожного.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії від 09.05.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії від 09.05.2025 та вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, код отримувача: 37918230, рахунок отримувача: UA188999980313131206084011567) судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 20632802, вулиця Соборна, 7а, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25009) до Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, код отримувача: 37918230, рахунок отримувача: UA188999980313131206084011567) судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01 жовтня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити (код ЄДРПОУ: 20632802, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК