01 жовтня 2025 року справа № 340/5994/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - Управління) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачка звернулася до суду зі заявою до Управління про визнання протиправним і скасування рішення від 31 липня 2025 року, яким відмовлено у переведенні з виплати пенсії за віком на пенсію державного службовця.
Також просила суд зобов'язати Управління повторно розглянути звернення, зарахувавши весь стаж служби в органах місцевого самоврядування до стажу державної служби.
Пояснила, що досягла віку 62 років, а вислуга на посадах державної служби станом на 01 травня 2016 років склала більше 20 років.
Управління заперечило щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.51-53).
Пояснило, що відмовило у переведенні на виплату пенсії державного службовця, так як стаж роботи на таких посадах не досяг 20 років.
Стверджує, що період служби на посадах в органах місцевого самоврядування після 04 липня 2001 року не може бути зарахований до стажу державної служби, так як з цієї дати набрав чинності спеціальний закон про службу в органах місцевого самоврядування.
04 вересня 2025 суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.45-46).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і проживає на території Кіровоградської області (а.с.11).
60 років їй виповнилось 11 липня 2023 року.
Перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Управління 2) і отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) (а.с.15).
24 липня 2025 року звернулася зі заявою до Управління 2 про переведення на виплату пенсії державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу» (далі - Закон 2) (а.с.12).
Заяву передано на розгляд Управління.
31 липня 2025 року відповідач постановив рішення, яким відмовив у переведенні на інший вид пенсії (а.с.14).
Підстава - стаж роботи на посадах державної служби станом на 01 травня 2016 року не досяг ні 10 років, ні 20 років.
Управління встановило, що стаж державної служби складає 9 років 9 днів.
Мова про стаж служби в органах місцевого самоврядування до 04 липня 2001 року.
До стажу державної служби не зарахували період служби в органах місцевого самоврядування після 04 липня 2001 року до 30 червня 2025 року.
Страховий стаж складає 44 роки 8 місяців 22 дні.
Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 проходила службу в органах місцевого самоврядування на різних посадах спеціаліста і керівництва у відповідних управліннях Кіровоградського міськвиконкому, Кіровоградської міської ради, Кропивницької міської ради з 25 червня 1992 року по 30 червня 2025 року (а.с.17-20)
Позов подано до суду 01 вересня 2025 року (а.с.39).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, приписами частини 1 статті 10 Закону передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Отже, право вибору виду пенсії належить людині.
ОСОБА_1 просить перевести з виплати пенсії за віком на пенсію державного службовця (за вислугу років), право на яку визначено Законом 2.
Приписами пункту 12 Прикінцевих і перехідних положень Закону 2 встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Закон 2 набрав чинності 01 травня 2016 року.
Отже, суд має обчислити стаж державної служби станом на цю дату.
З 25 червня 1992 року до 01 травня 2016 року позивачка безперервно проходила службу в органах місцевого самоврядування.
Відомості про таку службу зазначені у трудовій книжці.
Присягу державного службовця склала 01 квітня 1994 року (а.с.18).
Постановою Уряду України від 03 травня 1994 року №283 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (далі - Порядок), який діяв до 01 травня 2016 року.
Приписами пункту 2 Порядку встановлено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Приписами частини 7 статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», який набрав чинності з 04 липня 2001 року (в редакції до 01 травня 2016 року), передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про
державну службу.
Отже, станом на 01 травня 2016 року стаж державної служби ОСОБА_1 перевищив 20 років, а пенсійне забезпечення посадових осіб органів місцевого самоврядування здійснювали у порядку, визначеному законодавством про державну службу.
Приписами частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 1993 року (далі - Закон 3) визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до приписів частини 1 статті 26 і частини 1 статті 28 Закону пенсійний вік жінок становить 60 років, а страховий стаж для них, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, - 30 років.
На день подання заяви про переведення на пенсію державного службовця позивачка досягла віку 60 років, страховий стаж перевищив 30 років (більше 44 років), а стаж державної служби на 01 травня 2016 року склав більше 20 років.
Тому Управління безпідставно відмовило у задоволенні заяви про переведення на виплату пенсії державного службовця.
Що стосується зарахування до стажу державної служби періоду служби в органах місцевого самоврядування з 01 травня 2016 року, то суд зазначає наступне.
Так, Порядок втратив чинність з 01 травня 2016 року.
Однак приписами пункту 4 частини 2 статті 46 Закон 2, який набрав чинності з 01 травня 2016 року, встановлено, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» набрав чинності 04 липня 2001 року.
Отже, і цей період служби в органах місцевого самоврядування має бути зарахований до стажу державної служби.
Захист порушеного права полягає у визнанні протиправним і скасуванні рішення про відмову у переведенні на інший вид пенсії і зобов'язанні повторно розглянути заяву про переведення на інший вид пенсії, врахувавши правові висновки суду.
Постає запитання: кого суд може зобов'язати повторно розглянути заяву?
Приписами пункту 4.2 Порядку подання і оформлення документів для визначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок 2), який затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, встановлено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Порядком 2 не визначено, що після скасування судом рішення про відмову в задоволенні заяви і зобов'язанні повторно її розглянути мають повторно застосовувати приписи пункту 4.2 цього ж нормативно-правового акту.
Тому повторно розглянути заяву має той орган, який встановлено на підставі приписів пункту 4.2 Порядку 2.
Ним є Управління.
Таким чином позов належить задовільнити.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн і витрат на правову допомогу - 5000 грн (а.с.1-6, 7-10, 38).
Так, приписами частини 7 статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивачка заявила про понесення судових витрат і надала відповідні докази разом з позовом.
Професійна правнича допомога надана адвокатом Сулименко Т.А. на підставі договору від 11 серпня 2025 року (договір укладено до подання позову) (а.с.7-9).
Вартість правничої допомоги склала 5000 грн, що відображено тільки у позовній заяві (а.с.1-6).
Ні у договорі, ні у додатковій угоді №1 не відображено перелік і вартість наданих послуг.
Такі докази можуть бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 31 липня 2025 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про переведення на виплату пенсії державного службовця від 24 липня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення на виплату пенсії державного службовця від 24 липня 2025 року, врахувавши правові висновки суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ