30 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3178/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
відповідач: військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивував тим, що він проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 НГУ. У період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року відповідач нараховував та виплачував йому індексацію грошового забезпечення у неправильному (заниженому) розмірі. Крім того, у період з 29.01.2020 року по 31.05.2023 року відповідач виплачував йому грошове забезпечення у заниженому розмірі, оскільки не застосовував для визначення його окладів (посадового окладу та окладу за військовим званням) належну розрахункову величину, установлену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Тож позивач просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;
2) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо непроведення нарахування грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року (2102 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року №704 та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року (2270 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року №704 та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року (2481 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року №704 та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2023 року по 31.05.2023 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року (2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704 та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою судді від 30.05.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.
Ухвалою від 30.09.2025 року суд залишив без розгляду позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 НГУ в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії за період з 19.07.2022 року по 31.05.2023 року.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, суд установив такі обставини.
ОСОБА_1 з 2006 року проходить військову службу за контрактом у Національній гвардії України у складі військової частини НОМЕР_1 , з 31.05.2021 року - на посаді головного сержанта оркестру (другої категорії).
Позивач звернувся до суду з цим позовом, стверджуючи, що відповідач неправильно нараховував та виплачував йому індексацію грошового забезпечення у період служби з січня 2016 року по лютий 2018 року, а у період служби з січня 2020 року по травень 2023 року виплачував йому грошове забезпечення у заниженому розмірі, оскільки неправильно обчислював оклади.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно зі статтями 1, 5, 9, 21, 22 Закону України "Про Національну гвардію України" Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
До складу Національної гвардії України входять: 1) головний орган військового управління Національної гвардії України; 2) оперативно-територіальні об'єднання Національної гвардії України; 3) з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, навчальні військові частини (центри), бази, заклади охорони здоров'я та установи, що не входять до складу оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України.
Організаційно Національна гвардія України складається з органів військового управління (головного органу військового управління Національної гвардії України та органів військового управління оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України), з'єднань, військових частин (підрозділів), вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров'я та установ.
Особовий склад Національної гвардії України складається з військовослужбовців та працівників. Національна гвардія України комплектується військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом та за призовом.
Військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України здійснюється в порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Фінансування діяльності Національної гвардії України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених законом.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 року (надалі - Закон №2011-XII) містить такі норми:
Стаття 1-2. Гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей
Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Стаття 9. Грошове забезпечення військовослужбовців
1. Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
2. До складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
3. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
4. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Стаття 10-1. Право військовослужбовців на відпустки. Порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них
1. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Стаття 23. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону
Фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.
Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №638 від 04.07.2014 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.2014 року за №849/25626, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (надалі - Інструкція №638), яка була чинною до 02.05.2018 року.
Згідно з пунктами 1.3, 1.9, 1.12 розділу І цієї Інструкції грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у військових частинах за місцем служби.
Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям за поточний місяць здійснюється щомісяця до 20 числа.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" індексація доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін віднесена до державних соціальних гарантій, які згідно зі статтею 19 цього Закону є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII від 03.07.1991 року, який на час виникнення спірних правовідносин містив такі норми:
Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні:
- індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
- індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
- поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Стаття 2. Об'єкти індексації грошових доходів населення
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру:
- оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Стаття 3. Обчислення індексу споживчих цін
Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Стаття 4. Підстави для проведення індексації
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 5. Джерела коштів на проведення індексації грошових доходів населення
Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Стаття 6. Державні гарантії підвищення грошових доходів населення у зв'язку із зростанням цін
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 9. Порядок фінансування здійснення індексації грошових доходів населення
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Стаття 10. Порядок врахування об'єктів індексації
Індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.
Стаття 16. Порядок вирішення спорів з питань індексації грошових доходів населення
Спори, що виникають з питань індексації грошових доходів населення, вирішуються у судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078), який на час виникнення спірних правовідносин містив такі норми:
1. Цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
1-1. Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Приклад обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації наведено у додатку 1.
2. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру:
- оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер;
- грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
4. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Приклад обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведено у додатку 2.
5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Приклади проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення наведено у додатку 4.
6. Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню:
2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;
10-2. Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", яка застосовується з 01.12.2015 року (надалі - постанова КМУ №1013) постановлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.
Суд зазначає, що грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій оплати праці, яка встановлюється з метою підтримання достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності громадян. Індексації підлягає грошове забезпечення військовослужбовців у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Частина грошового забезпечення, яка перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає. Право на проведення індексації настає, коли індекс споживчих цін перевищить поріг індексації (до 01.01.2016 року - 101 %, з 01.01.2016 року - 103%). Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком. Сума індексації щомісяця визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Нарахування суми індексації та її виплата здійснюються одночасно з нарахуванням та виплатою грошового забезпечення за місяць, доходи за який підлягають індексації. Виплата індексації здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні за рахунок бюджетних асигнувань, передбачених у кошторисі на грошове забезпечення військовослужбовців. Сума індексації грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю за неповний календарний місяць служби, визначається із розрахунку повного місяця, а виплачується пропорційно дням, прослуженим військовослужбовцем у цьому місяці.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок №1078.
Порядок №1078 у редакції, яка застосовувалася до 01.12.2015 року, містив поняття "базовий місяць". Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначався окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
Внаслідок змін, унесених постановою КМУ №1013, з 01.12.2015 року діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Внаслідок цих змін Порядок №1078 у редакції, що застосовується з 01.12.2015 року, не містить поняття "базовий місяць" і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.
Для проведення індексації з 01.12.2015 року замість терміну "базовий місяць" використовується поняття "місяць підвищення доходу", яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (посадових окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (посадовий оклад). Тож із 01.12.2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (посадового окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття "місяць підвищення доходу" від терміну "базовий місяць", позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Водночас вилучення терміну "базовий місяць" та запровадження поняття "місяць підвищення доходу" не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Як у "базовому місяці", так і у "місяці підвищення доходу" індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01.12.2015 року не прив'язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.
З 01.01.2008 року розміри посадових окладів військовослужбовців НГУ визначалися постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.07.2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка діяла до 01.03.2018 року, а саме до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Національної гвардії.
Тому з огляду на місяці підвищення посадових окладів військовослужбовців НГУ та правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 (в редакції постанови КМУ №1013), місяцями підвищення доходу, за якими слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення військовослужбовцям, є січень 2008 року та березень 2018 року.
У цій справі спірним є період служби позивача за місяці з січня 2016 року по лютий 2018 року, за які, як він стверджує, відповідач не провів (неправильно провів) індексацію його грошового забезпечення.
Згідно з особовими картками у цей період служби фінансовий орган військової частини НОМЕР_1 НГУ нарахував та виплатив позивачу поточну індексацію у таких розмірах: 59,45 грн. щомісячно у червні - листопаді 2016 року, 134, 40 грн. - у грудні 2016 року. З січня 2017 року по листопад 2018 року індексація не виплачувалася.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач, керуючись пунктом 3 постанови КМУ №1013, розпочав обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців з січня 2016 року. За його розрахунками індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з лютого 2016 року, перевищив поріг індексації у квітні 2016 року і був опублікований Держстатом у травні 2016 року. З червня 2016 року позивачу проіндексовано грошове забезпечення на відповідні коефіцієнти індексації і така поточна індексація нараховувалася до грудня 2016 року. У 2017 - 2018 роках у фонді грошового забезпечення були відсутні кошти для виплати військовослужбовцям НГУ сум індексації, тому індексація не проводилася. Чергове підвищення грошового забезпечення військовослужбовців відбулося у березні 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". З березня 2018 року по грудень 2022 року індексація розраховувалася із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін. Індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року і був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року. З грудня 2018 року відповідач розпочав виплату позивачу поточної індексації, яка надалі виплачувалася йому до грудня 2022 року. Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 2023 рік зупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", а тому відповідач з січня 2023 року не проводив індексацію грошового забезпечення позивача.
Суд зазначає, що відповідно до пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 (у редакції, яка діє з 01.12.2015 року) зростання грошового забезпечення військовослужбовців без підвищення посадового окладу, а за рахунок інших його складових, не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу, що враховується для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовцям. У період з 01.01.2008 року по 01.03.2018 року посадові оклади військовослужбовців НГУ були незмінними. У січні 2016 року посадовий оклад за займаною позивачем посадою не підвищувався, а підстав враховувати січень 2016 року як місяць підвищення доходу, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць), не було.
Індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці. Відсутність у відповідача фінансових ресурсів для покриття витрат з індексації грошового забезпечення не може впливати на зміст і обсяг права позивача на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов'язком відповідача.
Суд погоджується з доводами позову про те, що відповідач неправильно провів індексацію грошового забезпечення позивача за період служби з січня 2016 року по лютий 2018 року та безпідставно застосував січень 2016 року як місяць підвищення доходу, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць). Це призвело до порушення механізму індексації грошового забезпечення, помилкового обчислення величин приросту індексу споживчих цін (коефіцієнтів індексації) та до заниження розміру нарахованих та виплачених позивачу сум індексації за цей період служби.
Тому такі дії відповідача слід визнати протиправними, а порушене право позивача на належний розмір його грошового забезпечення слід відновити, зобов'язавши відповідача - здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення за спірний період, застосувавши для розрахунків величин індексу споживчих цін (коефіцієнтів індексації) правильний місяць підвищення доходу - січень 2008 року, та доплатити позивачу заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Щодо вимоги про виплату індексації із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 року, то суду не надано доказів того, що з цього приводу між сторонами виник спір, зокрема щодо того, що відповідач заперечує право позивача на отримання такої компенсації або свій обов'язок виплатити компенсацію одночасно з виплатою грошового забезпечення (індексації грошового забезпечення), у тому числі на виконання рішення суду у цій справі. Тож суд відмовляє у задоволенні цієї позовної вимоги як передчасної.
Вирішуючи спір в частині вимог про перерахунок грошового забезпечення за період з січня 2020 року по травень 2023 року, суд дійшов до таких висновків.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - постанова КМУ №704), яка набрала чинності з 01.03.2018 року та якою постановлено:
1. Затвердити:
- тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1;
- схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту згідно з додатком 2;
- схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
- додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15;
- розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
2. Установити, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
3. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
5. Надати право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:
1) установлювати:
- надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою;
2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;
3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
6. Виплачувати:
1) надбавку за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців розвідувальних органів), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16, а військовослужбовцям розвідувальних органів (крім військовослужбовців строкової військової служби) - в розмірі 3 відсотків посадового окладу за кожний календарний рік вислуги років, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
7. Видатки, пов'язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання державних органів.
8. Умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Пунктом 4 постанови КМУ №704 (у редакції, чинній на момент її прийняття) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Згодом постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яка набрала чинності 28.02.2018 року, у постанові КМУ №704 пункт 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Постановою Кабінету Міністрів України №481 від 12.05.2023 року, яка набрала чинності 20.05.2023 року, у постанові КМУ №704 абзац 1 пункту 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 року №200, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.04.2018 року за №405/31857, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (надалі - Інструкція №200), яка застосовується з 01.03.2018 року та на час виникнення спірних правовідносин містила такі норми:
I. Загальні положення
1. Ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з'єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров'я та установах Національної гвардії України (далі - військові частини).
2. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
До складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
3. Грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у військових частинах за місцем служби.
5. Розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний календарний місяць, визначається шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість календарних днів, прослужених військовослужбовцем у цьому місяці. При цьому середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.
6. Грошове забезпечення, виплачене в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, які діяли на момент виплати, поверненню не підлягає, якщо право на нього повністю або частково військовослужбовцем надалі втрачене, крім випадків, передбачених пунктом 3 розділу XXІ цієї Інструкції.
7. Грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
9. Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених чинним законодавством України.
12. Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених кошторисом військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям за поточний місяць здійснюється щомісяця до 20 числа. У ці терміни проводяться виплати грошового забезпечення за перерахунками у зв'язку з присвоєнням (позбавленням) військового звання, призначенням на інші посади, змінами розмірів процентної надбавки за вислугу років тощо.
17. У разі змін розмірів (норм) грошового забезпечення під час проходження військової служби (у тому числі під час відряджень, відпусток, навчання, звільнення від виконання службових обов'язків через хворобу, перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я та розпорядженні тощо) здійснюється перерахунок грошового забезпечення з дня, з якого відбулися відповідні зміни.
II. Оклади за військовими званнями
1. Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, виплачуються оклади за військовими званнями в розмірах, визначених у додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (зі змінами) (далі - постанова № 704).
2. Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, оклади за військовими званнями виплачуються з дня підписання наказу про присвоєння звань.
ІІІ. Посадові оклади осіб офіцерського складу
1. Посадові оклади особам офіцерського складу виплачуються залежно від обійманих ними посад і тарифних розрядів, передбачених штатом військової частини.
IV. Посадові оклади осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом
1. Посадові оклади особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, виплачуються залежно від обійманих ними посад і тарифних розрядів, передбачених штатом військової частини.
VII. Надбавка за вислугу років
1. Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за вислугу років на військовій службі виплачується надбавка за вислугу років у відсотках до посадового окладу за основною чи тимчасово обійманою посадою з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах на місяць:
від 1 до 5 років - 25 %;
від 5 до 10 років - 30 %;
від 10 до 15 років - 35 %;
від 15 до 20 років - 40 %;
від 20 до 25 років - 45 %;
25 і більше років - 50 %.
VIII. Надбавка за особливості проходження служби
1. Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 50 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.
2. Військовослужбовцям, зазначеним у пункті 1 цього розділу, залежно від якості, складності, інтенсивності, обсягу, важливості та умов військової служби розмір надбавки за особливості проходження служби може збільшуватися до 100 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.
Перелік посад (підрозділів), за якими встановлюється і виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, установлюється наказом командувача Національної гвардії України.
3. Розмір надбавки за особливості проходження служби кожному військовослужбовцю встановлюється наказом командира військової частини, командирам військових частин - наказами вищих командирів (начальників).
XII. Надбавка за кваліфікацію
1. Особам офіцерського складу (крім осіб офіцерського складу, які проходять службу на посадах льотного складу і виконують польоти в складі екіпажів повітряних суден у якості льотчиків і штурманів), особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та які мають клас, присвоєний у встановленому порядку, виплачується надбавка в таких розмірах:
2 клас - 3 % посадового окладу;
1 клас - 5 % посадового окладу;
клас майстра - 7 % посадового окладу.
5. Військовослужбовцям, які отримали клас кваліфікації в період виконання обов'язків за посадами, надбавка виплачується з дня видання наказу про присвоєння кваліфікації.
У разі підвищення або пониження класу кваліфікації надбавка в нових розмірах виплачується з дня видання наказу про присвоєння наступного класу або пониження в класі.
XVII. Преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом
1. Командири (начальники) військових частин Національної гвардії України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби.
Преміювання здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого, враховуючи специфіку та особливості виконання покладених завдань на військову частину.
2. Розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби.
3. Виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, що настає за місяцем преміювання. У разі переведення або звільнення військовослужбовців з військової служби - у місяці виключення зі списків особового складу в розмірі, що визначається пропорційно часу їх служби в поточному місяці.
XІX. Допомога для оздоровлення
1. Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (у тому числі слухачам, ад'юнктам і курсантам вищих військових навчальних закладів Національної гвардії України із числа військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом), які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
2. Допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командирові (начальнику) - на підставі наказу командира (начальника) вищого рівня із зазначенням у ньому розміру допомоги.
4. Розмір допомоги для оздоровлення визначається з урахуванням посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на які військовослужбовець має право за обійманою ним штатною посадою згідно із чинним законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
XX. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань
1. Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за рішенням командира військової частини надається в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі військової частини, один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, на яке військовослужбовець має право згідно із чинним законодавством України на день звернення.
Розмір матеріальної допомоги визначається комісією на підставі інформації, наданої фінансовим відділенням (службою) військової частини про затверджений фонд грошового забезпечення та можливість проведення виплати. Склад комісії затверджується наказом командира військової частини.
2. Матеріальна допомога надається на підставі рапорту в кожному конкретному випадку.
Рішення комісії оформлюється протоколом, який затверджується командиром військової частини, і разом з рапортами військовослужбовців передається до фінансового підрозділу для виплати матеріальної допомоги.
Матеріальна допомога військовослужбовцям надається за місцем штатної служби.
Цей спір стосується розміру грошового забезпечення військовослужбовця НГУ ОСОБА_1 , нарахованого та виплаченого йому під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 НГУ з 29.01.2020 року по 31.05.2023 року.
З урахуванням ухвали суду від 30.09.2025 року про залишення без розгляду частини позовних вимог ОСОБА_1 , спірними є правовідносини, які виникли у період проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 29.01.2020 року по 18.07.2022 року.
Суд установив, що у цей період позивачу як особі сержантського складу НГУ у складі щомісячного грошового забезпечення були встановлені та виплачувалися такі щомісячні основні види грошового забезпечення:
- посадовий оклад (за 9, 11 тарифними розрядами),
- оклад за військовим званням (старший прапорщик, майстер-сержант).
Також позивачу у цей період були встановлені та виплачувалися щомісячні додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за вислугу років (40 % від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням),
- надбавка за кваліфікацію 2 клас (3% від посадового окладу),
- надбавка за особливості проходження служби (50% від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років),
- премія (від 135 % до 250 % від посадового окладу).
Крім того, у цей період позивачу виплачувалися такі одноразові додаткові види грошового забезпечення:
- допомога для оздоровлення, передбачена пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011-XII, а саме за 2020 рік - у серпні 2020 року, за 2021 рік - у вересні 2021 року, за 2022 року - у квітні 2022 року,
- матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - у травні 2022 року.
Відповідач визначав розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018 року (1762 грн.), на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 і 14, як це передбачено пунктом 4 постанови КМУ №704 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб") та розділами II, IV Інструкції №200.
Так, за розрахунками відповідача із заокругленнями, розмір посадового окладу за займаною позивачем посадою, віднесеною до 9 тарифного розряду, складав 3170 грн. (1762 грн. х 1,8), а розмір окладу за присвоєним йому військовим званням "майстер-сержант" складав 1020 грн. (1762 грн. х 0,58).
Між тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року в адміністративній справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким зокрема внесено зміни до пункту 4 постанови КМУ №704.
З дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 постанови КМУ № 704, яка діяла до зазначених змін, внаслідок чого була відновлена дія пункту 4 постанови КМУ № 704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018 року.
Отже, з дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 виникли підстави для обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача на підставі первинної редакції пункту 4 постанови КМУ №704 - шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 і 14.
Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постановах Верховного Суду від 19.10.2022 року у справі № 400/6214/21, від 25.04.2024 року у справі №240/16735/21, від 05.06.2024 року у справі №420/18318/23 у подібних правовідносинах, пов'язаних із застосуванням пункту 4 постанови КМУ №704 при нарахуванні грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, починаючи з 29.01.2020 року. Такий висновок побудований на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня - 2102 гривні.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня - 2270 гривень.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня - 2481 гривня.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 2684 гривні.
Отже починаючи з 29.01.2020 року, а також з 01.01.2021 року, з 01.01.2022 року, з 01.01.2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, грошове забезпечення яких регулюється постановою КМУ №704, зріс у порівнянні з прожитковим мінімумом, установленим для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року.
З набранням чинності 20.05.2023 року постановою Кабінету Міністрів України №481 від 12.05.2023 року правове регулювання змінилося і розрахунковою величиною для обрахунку розмірів окладів є фіксована сума 1762 грн.
Попри зростання з 2020 року за Законами про Державний бюджет України розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як розрахункової величини для визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців НГУ, розміри цих щомісячних основних видів грошового забезпечення для позивача не переглядалися.
Отже дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період служби з 29.01.2020 року (дата набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18) по 18.07.2022 року без застосування належної розрахункової величини для обчислення окладів слід визнати протиправними.
Суд вважає, що у цей період військової служби позивач мав гарантоване право на отримання щомісячних видів грошового забезпечення, постійні/сталі розміри яких встановлені/затверджені Кабінетом Міністрів України в залежності від посади, звання та тривалості служби (посадовий оклад, оклад за військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років), обчислених із застосуванням належної розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами про Державний бюджет України на 1 січня відповідного календарного року.
Права позивача як військовослужбовця НГУ на належне грошове забезпечення за період служби з 29.01.2020 року по 18.07.2022 року у розмірах, гарантованих законодавством, мають бути захищені/поновлені шляхом проведення нового перерахунку цих щомісячних видів грошового забезпечення, які належать до його сталих складових, із застосуванням належної розрахункової величини.
Встановлена тоді позивачу надбавка за вислугу років, відсотковий розмір якої затверджений додатком 16 до постанови КМУ №704, має бути перерахована із збільшених (переглянутих на виконання рішення суду у цій справі) посадового окладу та окладу за військовим званням.
Встановлена тоді позивачу надбавка за кваліфікацію, відсотковий розмір якої затверджений додатком 15 до постанови КМУ №704, має бути перерахована із збільшеного (переглянутого на виконання рішення суду у цій справі) посадового окладу.
Також перерахунку підлягає виплачена тоді позивачу одноразова грошова допомога для оздоровлення за 2020, 2021, 2022 роки, гарантована пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011-XII у розмірі місячного грошового забезпечення, яка носить обов'язковий характер. Вона має бути перерахована із переглянутого місячного грошового забезпечення, до складу якого мають бути враховані посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років (у нових/збільшених розмірах, переглянутих на виконання рішення суду у цій справі), та інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які позивач отримував за займаною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги.
Обов'язок здійснити такий перерахунок грошового забезпечення слід покласти на відповідача - військову частину НОМЕР_1 НГУ, у списках особового складу та на грошовому забезпеченні у якій перебуває позивач, зобов'язавши відповідача також виплатити на його користь заборгованість, яка виникне у зв'язку з цим перерахунком.
Водночас, з огляду на розмір підвищення грошового забезпечення слід вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для його індексації у вказаний період (у зв'язку зі зміною базового місяця підвищення доходу - підвищенням окладів з 29.01.2020 року, з 01.01.2021 року, з 01.01.2022 року), скоригувавши суму, належну позивачу до виплати, зокрема за рахунок сум виплаченої поточної індексації.
Щодо інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби та премія), то їх розмір не встановлений актами Кабінету Міністрів України і не є постійним. Згідно з пунктом 5 постанови КМУ №704 право установлювати розміри цих видів грошового забезпечення військовослужбовцям НГУ надано керівникам державного органу - Міністру внутрішніх справ України, який здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво, та командувачу Національної гвардії України у межах бюджетних асигнувань, що виділяються на утримання Національної гвардії України, та за рахунок економії фонду грошового забезпечення. Фінансування діяльності Національної гвардії України забезпечується за рахунок Державного бюджету України в рамках фінансування правоохоронної діяльності, виділеного Міністерству внутрішніх справ України. Тож у 2020 - 2022 роках Міністр внутрішніх справ України та командувач Національної гвардії України як розпорядники бюджетних коштів визначили граничні відсоткові розміри цих видів грошового забезпечення (як похідні від окладів) для військовослужбовців НГУ, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України на відповідний рік. Такий кошторис був розроблений та затверджений з урахуванням потреб на виплату грошового забезпечення особовому складу Національної гвардії України, розрахованого із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018 року (1762 грн.). Також з урахуванням виділених бюджетних асигнувань на виплату грошового забезпечення був сформований фонд преміювання (у розмірі не менш як 10 відсотків загального фонду посадових окладів на рік). Фактичне встановлення надбавки та премії індивідуально кожному військовослужбовцю здійснювалося наказом командира, в залежності від особливостей проходження служби, складності та показників виконуваних обов'язків, з урахуванням військової дисципліни тощо.
Статтею 15 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.
Спірні правовідносини виникли через неправильне застосування відповідними розпорядниками бюджетних коштів в МВС та в НГУ норм пункту 4 постанови КМУ №704 при визначенні окладів військовослужбовців НГУ у період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року.
У цій справі суд зобов'язує відповідача здійснити перерахунок окладів, раніше виплачених позивачу у складі щомісячного грошового забезпечення, обчисливши їх із застосуванням іншої (більшої) розрахункової величини (прожиткового мінімуму), яка на момент виплати позивачу грошового забезпечення не застосовувалася для нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям НГУ і не закладалася в державний бюджет, призначений для забезпечення діяльності Національної гвардії України та утримання її особового складу, та в кошторис Національної гвардії України.
У спірних правовідносинах такий перерахунок окладів не тягне перегляд для позивача сум раніше виплачених йому надбавок за особливості проходження служби та премій і не є підставою для спонукання відповідача здійснити їх повторний перерахунок із нових/збільшених окладів з одночасним застосуванням тих відсоткових розмірів надбавок та премій, які були визначені виходячи з наявного тоді фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України на відповідний рік, та в межах утвореного тоді фонду преміювання.
Щодо матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, то ця виплата належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців НГУ. Вона не є обов'язковою, надається військовослужбовцям НГУ один раз на рік за їх зверненнями (рапортами). Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань встановлюються комісією, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі військової частини. Розмір допомоги не є фіксованим/постійним, визначається комісією в межах бюджетних асигнувань на виплату грошового забезпечення, втім граничний розмір цієї матеріальної допомоги не повинен перевищувати розмір місячного грошового забезпечення. Отже розміри окладів безпосередньо не впливають на розмір такої допомоги, яка залежить від наявного фонду грошового забезпечення.
Суд вважає, що позивач у цій справі не має права на перерахунок раніше виплачених йому варіативних складових грошового забезпечення - надбавки за особливості проходження служби та премій, а також матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплата та розміри яких поставлені в залежність від обсягу видатків державного бюджету на утримання Національної гвардії України на відповідний рік та від рішень Міністра внутрішніх справ України, командувача Національної гвардії України, командира військової частини, тому відмовляє у задоволенні таких вимог.
Суд вважає, що у зв'язку з переглядом окладів новому перерахунку підлягають лише ті похідні від окладів додаткові (щомісячні та одноразові) види грошового забезпечення, постійні/сталі розміри яких безпосередньо визначені/затверджені актами Кабінету Міністрів України (зокрема пунктами 1, 6 постанови КМУ №704), а також ті виплати, розміри яких законодавчо прив'язані до суми місячного грошового забезпечення.
У випадку позивача - це встановлені йому відсоткові надбавка за вислугу років, надбавка за кваліфікацію та надана йому допомога для оздоровлення.
Судові витрати сторони не понесли.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період служби з січня 2016 року по лютий 2018 року із неправильним визначенням місяця підвищення доходу.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок індексації його грошового забезпечення за період служби з січня 2016 року по лютий 2018 року, застосувавши січень 2008 року як місяць підвищення доходу, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період служби з 29.01.2020 року по 18.07.2022 року без застосування належної розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням, виплачених за період служби з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, обчисливши їх із застосуванням належної розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 року, а також перерахувати похідні додаткові види грошового забезпечення (надбавку за вислугу років, надбавку за кваліфікацію, допомогу для оздоровлення) за цей період та виплатити йому заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням, виплачених за період служби з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, обчисливши їх із застосуванням належної розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021 року, а також перерахувати похідні додаткові види грошового забезпечення (надбавку за вислугу років, надбавку за кваліфікацію, допомогу для оздоровлення) за цей період та виплатити йому заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням, виплачених за період служби з 01.01.2022 року по 18.07.2022 року, обчисливши їх із застосуванням належної розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 року, а також перерахувати похідні додаткові види грошового забезпечення (надбавку за вислугу років, надбавку за кваліфікацію, допомогу для оздоровлення) за цей період та виплатити йому заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ