29 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/798/25
провадження № 2-ап/340/43/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області щодо не нарахування та не виплати грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні додаткової відпустки у кількості 56 днів, як учаснику бойових дій за 2016, 2022, 2023 та 2024;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області нарахувати та виплатити грошову компенсацію ОСОБА_1 за невикористані дні додаткової відпустки у кількості 56 днів, як учаснику бойових дій за 2016, 2022, 2023 та 2024.
Позов вмотивовано тим, що Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області безпідставно не нарахувало та не виплатило у день звільнення зі служби в поліції грошової компенсації за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки, як учаснику бойових дій.
Ухвалою судді від 17.02.2025 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з необхідністю надання суду заяви про поновлення строку для звернення до суду з даним позовом та надання доказів поважності причин його пропуску. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою судді від 28.02.2025 року позовну заяву повернуто позивачу разом з усіма доданими до неї документами (а.с.27-28).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 року скасовано, а справу направлено до Кіровоградського окружного адміністративного суду для продовження розгляду (а.с.77-78).
Ухвалою судді від 28.07.2025 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у прядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.100-101).
Згідно наданого до суду відзиву на позов (а.с.103-108), відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що відповідно до вимог Закону України “Про Національну поліцію» та Порядку №260, які є спеціальним законодавством та підлягають застосуванню при вирішенні спорів з приводу порядку та умов грошового забезпечення поліцейських та надання їм відпустки, грошова компенсація за невикористану відпустку виплачується у випадку її невикористання у році звільнення. Відповідно до норм ч.1 ст.24 Закону України “Про відпустки», що кореспондуються з нормами ч. 1 ст. 83 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А1 групи. Виплата грошової компенсації за невикористані дні за іншими видами додаткових відпусток ст. 83 КЗпП та ст. 24 Закону №504 не передбачена. Додаткова відпустка учасникам бойових дій, у тлумаченні чинного законодавства, не належить до категорії щорічних відпусток, а отже на неї не поширюються норми, передбачені для щорічних відпусток. Таким чином, законодавством не передбачено можливості заміни зазначеної додаткової відпустки грошовою компенсацією при звільненні, адже не віднесена ані до щорічних відпусток, ані до відпусток на дітей відповідно до ст. 19 Закону про відпустки. Законом не передбачено можливості заміни додаткової відпустки учасника бойових дій грошовою компенсацією, у тому числі при звільненні. Отже, вважає, що компенсація за невикористані дні додаткової відпустки відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10.1993 (крім осіб, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи) законодавством не передбачена, у зв'язку із чим відповідач вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій не погодився з доводами відповідача та підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити (а.с.114-115).
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив службу у Головному управлінні Національної поліції в Кіровоградській області та відповідно до наказу №449 о/с від 05 липня 2024 року позивача звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) (а.с.92).
Цим же наказом зобов'язано виплатити позивачу грошову компенсацію за 3 дні невикористаної щорічної оплачуваної відпустки за 2015 рік, за 1 день невикористаної щорічної оплачуваної відпустки за 2017 рік, за 14 днів невикористаної щорічної оплачуваної відпустки за 2018 рік, за 1 день невикористаної щорічної оплачуваної відпустки за 2019 рік, за 1 день невикористаної щорічної оплачуваної відпустки за 2021 рік, за 15 днів невикористаної щорічної оплачуваної відпустки за 2022 рік, за 44 дні невикористаної щорічної оплачуваної відпустки за 2023 рік, за 22 дні невикористаної щорічної оплачуваної відпустки за 2024 рік, установивши щомісячну премію за липень 2024 року в розмірі 332,872 відсотки.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 06.05.2016 року позивачу надано статус учасника бойових дій (а.с.91).
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 06.08.2024 щодо проведення нарахування та виплати грошової компенсації за додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за період з 06.05.2016 по 05.07.2024 (а.с.41-43).
Також, позивач звернувся до відповідача із заявою від 05.11.2024 щодо наданих днів додаткової відпустки, як учаснику бойових днів з 2016 по 2024. (а.с.45)
Згідно довідки Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 07.11.2024 року, за час проходження служби в ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1 використав щорічні основні оплачувані та додаткові оплачувані відпустки за 2016 рік - 36 днів (наказ ГУНП в Кіровоградській області від 04.05.2016 № 108 о/с) 2017 рік - 3 7 днів (наказ ГУНП в Кіровоградській області від 23.10.2017 № 367 о/с),2018 рік - 25 днів (наказ ГУНП в Кіровоградській області від 14.12.2018 № 562 о/с), 2019 рік - 39 днів (накази ГУНП в Кіровоградській області від 15.07.2019 № 255 о/с та від 29.11.2019 № 453 о/с), 2020 рік - 41 день (накази ГУНП в Кіровоградській області від 22.04.2020 № 147 о/с, від 15.07.2020 № 233 о/с та від 19.04.2021 № 153 о/с), 2021 рік - 41 день (накази ГУНП в Кіровоградській області від 19.04.2021 № 153 о/с від 22.06.2021 № 233 о/с та від 21.09.2021 № 396 о/с)'та 2022 рік - 28 днів (накази ГУНП в Кіровоградській області від 08.08.2022 № 349 о/с та від 29.06.2023 № 338 о/с). Відпустку відповідно до ст.16-2 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-В “Про відпустки» ОСОБА_1 не використовував за 2016, 2022, 2023 та 2024 роки. За 2017, 2018, 2019, 2020 та 2021 роки використав відповідно до наказів ГУНП в Кіровоградській області від 21.07.2017 № 211 о/с, від 15.11.2018 № 522 о/с, від 25.04.2019 № 142 о/с, від 02.07.2020 № 220 о/с та від 13.09.2021 № 382 о/с) (а.с.46-47).
Листом від 06.12.2024 позивача проінформовано, що відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із 1 специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом МВС України від 06.04.2016 №260, поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні: щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського; щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню : дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи АІ групи. Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. Відповідно до наказу ГУНН в Кіровоградській області від 05.07.2024 № 449 о/с “По особовому складу» позивачу на момент звільнення виплачено компенсацію за 101 день невикористаних відпусток. Враховуючи викладене нарахування та виплата компенсації за невикористані відпустки не включених у вказаний вище наказ можливо лише в разі внесення відповідних змін до наказу ГУНП в області про звільнення (а.с.94).
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 45 Конституції України передбачено, що кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.
Закон України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі - Закон №504/96-ВР) встановлює державні гарантії права на відпустки працівників, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
Згідно зі ст.4 Закону №504/96-ВР установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка; додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці; додаткова відпустка за особливий характер праці; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням; 3) творча відпустка; 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях; 4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами; відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; відпустка у зв'язку з усиновленням дитини; додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи; 5) відпустки без збереження заробітної плати. Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
Відповідно до статті 16-2 Закону № 504/96-ВР учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ч.1 ст.24 Закону №504/96-ВР).
Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Згідно із пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-ХІІ) учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Закон України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02 липня 2015 року (далі - Закон №580-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до ст.92 Закону №580-VIII поліцейським надаються щорічні оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.
Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Частинами 1 - 4 статті 93 Закону №580-VIII передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються.
Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.
За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів.
Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.
Відповідно до частин 9 -11 статті 93 Закону №580-VIII поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення.
При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.
Поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі не використані під час проходження служби дні:
щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського;
щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
У разі загибелі (смерті) поліцейського грошова компенсація за всі невикористані ним дні відпусток, передбачених абзацами другим і третім цієї частини, виплачується членам його сім'ї, зазначеним в абзаці третьому частини шостої статті 94 цього Закону, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а в разі їх відсутності такі кошти входять до складу спадщини.
Відкликання поліцейського із щорічної відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із щорічної відпустки здійснюється за письмовим наказом керівника відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами.
За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції (далі - здобувачі), закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО), визначає Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 р. за № 669/28799 (далі - Порядок №260, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно п.3 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до абзаців 1, 7, 8 пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку зі збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, що вони одержували на день вибуття у відпустку, з розрахунку посадового окладу, установленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць.
Поліцейським, які звільняються зі служби в поліції, виплачується грошова компенсація за всі невикористані під час проходження служби дні:
щорічних основної та додаткової оплачуваних відпусток поліцейського;
щорічної додаткової відпустки особам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.
Виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до законодавства, на день звільнення зі служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. У випадках припинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 8 розділу I цих Порядку та умов, і призупинення виплати грошового забезпечення з підстав, зазначених у пункті 7 цього розділу, виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться з розміру грошового забезпечення, яке було встановлено на день припинення (призупинення), крім премії.
З аналізу викладених норм слідує, що у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки, що не були використані в попередніх роках та має право на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
З огляду на відсутність правового врегулювання нормами Закону №№580-VIII та Порядку №260 питання компенсації невикористаної частини відпустки особам, які звільняються з поліції за минулі роки, то при вирішенні даного спору необхідно застосовувати відповідні норми КЗпП України і Закону України №504/96-ВР, які регулюють спірні правовідносини.
В контексті наведеного, аналізуючи вказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що право працюючої особи на відпочинок у формі відпустки закріплено Конституцією України. Особу не може бути позбавлено такого права. Як вже зазначалося, види відпусток, які можуть надаватися поліцейським, передбачені положеннями Закону №580-VIII. При цьому, законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Разом з тим, не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав у попередньому календарному році. Водночас, надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.
Таким чином, суд вважає, що у наступному календарному році, у тому числі й за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку. Відпустки за попередні роки які невикористані поліцейським в році звільнення не можуть бути залишені без розрахунку (виплати грошової компенсації), адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
Отже, у випадку звільнення особи з органів Національної поліції України їй виплачується компенсація за всі невикористані ним дні, як основної, так і додаткової відпустки.
Верховний Суд у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.01.2021 по справі №160/10875/19 відступив від правового висновку, сформованих Верховним Судом в постановах у справах №818/1276/17, №820/5122/17 та підтримав позицію, що у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки, за всі роки служби.
Аналогічна позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 30 листопада 2022 року по справі №640/85/20 (адміністративне провадження № К/9901/33656/20).
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, відповідач у довідці від 07.11.2024 зазначав, що відпустку відповідно до ст.16-2 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР "Про відпустки" ОСОБА_1 не використовував за 2016, 2022, 2023 та 2024 (а.с.93).
Тобто відповідно до статті 16-2 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР "Про відпустки" позивачем невикористана додаткова відпустка за 2016, 2022, 2023 та 2024 роки, тому суд доходить висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати сторонами не понесені.
Керуючись ст. 14, 243-246, 250, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Є. Чміленка, 41, ЄДРПОУ 40108709) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016, 2022, 2023 та 2024 роки.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016, 2022, 2023 та 2024 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА