про відмову у забезпеченні позову
01 жовтня 2025 року Київ № 320/48756/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування рішення,
позивач 29.09.2025 звернувся через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду з позовом (зареєстрований 30.09.2025) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.
Просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлене протоколом засідання військово-лікарської комісії від 04.06.2025 № 2025-0604-1440, яким постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно з довідкою № 585 від 10.03.2022 щодо військовозобов'язаного ОСОБА_1 , 1981 року народження «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» скасовано.
01.10.2025 подано заяву про забезпечення позову.
Відповідно до заяви заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України оформленого протоколом від 04.06.2025 № 2025-0604-1440, щодо скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно довідки № 585 від 10.03.2022 щодо військовозобов'язаного ОСОБА_1 , 1981 року народження «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку», до набрання законної сили рішенням суду за його позовом.
За правилами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування заяви зазначає, що 29.09.2025 ним подано позов про визнання протиправним та скасування рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлене протоколом засідання військово-лікарської комісії від 04.06.2025 № 2025-0604-1440. На підставі цього рішення, на переконання заявника, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам, або захист його прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, часу, а також уважає очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вжиття таких заходів забезпечення позову надасть заявнику можливість мати рівні права учасника адміністративної справи. Крім того, зупинення дії оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень також надасть заявнику можливість належним чином захищати порушення його прав та невжиття іншими установами, органами чи суб'єктами владних повноважень і надалі продовжувати здійснення дій на порушення його прав та інтересів, свобод, використовуючи як обґрунтування таких дії виключно рішення відповідача, що на цей час оскаржується.
Вказав, що станом на 29.09.2025 рішення ЦВЛК ЗСУ згідно з протоколом від 04.06.2025 № 2025-0604-1440 вже застосовано та здійснюються дії вчинення щодо заявника протиправних, на його переконання, діянь ведення військового обліку та вжиття ІНФОРМАЦІЯ_1 активних дій щодо нього, починаючи з 17.09.2025 (фактично дізнався 18.09.2025), коли до його мобільного застосунку «Резерв+» надійшло сповіщення про розшук ТЦК та СП, примусовим доставленням працівниками поліції до ТЦК та СП для складення протоколу про порушення правил військового обліку.
На неодноразові звернення його адвоката з відповідними адвокатськими запитами, ІНФОРМАЦІЯ_1 не надано копій письмових доказів щодо надсилання за адресою заявника повістки про зобов'язання явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 з тих чи інших питань, у тому числі й проходження медичного огляду.
У свою чергу, АТ «Укрпошта» підтверджено своїм листом на запит заявника, що за його адресою на ім'я ОСОБА_1 не надходили поштові рекомендовані відправлення з відміткою «Повістка ТЦК».
На переконання заявника, ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовуючи оскаржуване рішення, створено штучні (або вони відсутні взагалі) письмові докази нібито порушення правил військового обліку військовозобов'язаного та намагання безпідставно притягнути його до адміністративної відповідальності і вжиття інших протиправних мобілізаційних заходів при наявності у заявника відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією до 21.02.2026 на підставі бронювання за місцем роботи (пункт 1 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.
За положеннями статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного з наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи із системного аналізу зазначених положень, убачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника має бути очевидною.
Отже метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб'єкта владних повноважень, щоб забезпечити заявнику реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності викладеним нормам та обставинам, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вжиття таких заходів вимагатиме фактично розглянути спір по суті, з установленням усіх фактичних обставин справи.
Важливим для врахування є те, що у межах розгляду цієї заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності оскаржуваному рішенню, оскільки встановлення очевидності ознак його протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.
Слід відмітити, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Крім того, до заяви не надано жодних доказів, що по відношенню до позивача з боку ІНФОРМАЦІЯ_1 або інших осіб почали вчинятися дії, пов'язані з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у т.ч. відправленням на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби, навчальних (тренувальних) центрів тощо.
За вказаних обставин суд, доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Скрипка І.М.