Рішення від 29.09.2025 по справі 640/19029/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2025 року справа №640/19029/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області та Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області щодо неприйняття наказу про виплату додаткової винагороди позивачу у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;

- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області прийняти наказ про виплату позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168;

- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області здійснити нарахування позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, починаючи з 24.02.2022;

- стягнути з Державної судової адміністрації України на користь позивача додаткову винагороду у розмірі 240 000,00грн., яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, за кожен місяць, починаючи з 24.02.2022 по 31.10.2022.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 справу прийнято до провадження та призначеної її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач з 24.02.2022 протиправно не виплачено позивачу, як співробітнику Територіального управління щомісячну додаткову винагороду в розмірі 30 000,00грн., передбачену Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі по тексту - Постанова №168). На переконання позивача, бездіяльність Територіального управління щодо виплати йому вказаної винагороди порушує принцип дії нормативно-правового акта в часі та взяті на себе державою зобов'язання, які не можуть ставитися в залежність від наявності бюджетних асигнувань.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 з 20.01.2020 і по день звернення до суду (02.11.2022) проходив службу в Територіальному управлінні Служби судової охорони міста Києва та Київської області.

З дня призначення на посаду і до дня звернення до суду з даним позовом, позивач проходить службу на посаді контролера І категорії 1 відділення 4 взводу охорони 1 підрозділу охорони територіального управління ССО у м. Києві та Київській області.

Відповідно до п. 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану, зокрема, співробітникам Служби судової охорони виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022 та №341/2022 від 17.05.2022 строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався. Станом на дату подання даної позовної заяви в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Позивач у позовній заяві зазначає, що йому, як співробітнику Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області, відповідач повинен був нарахувати та виплачувати додаткову винагороду в розмірі 30 000,00грн. щомісячно починаючи з 24.02.2022.

Проте, всупереч вимогам законодавства відповідач з 24.02.2022 жодного разу не здійснював таку виплату, як додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, що підтверджується щомісячними розрахунковими листами.

На думку позивача, передбачене Постановою № 168 право останнього на отримання щомісячної додаткової винагороди було порушено внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі по тексту - Закон № 1402) підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (ч. 2 ст. 161 Закону № 1402).

Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ч. 7 ст. 161 Закону № 1402).

Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (ч. 1 ст. 165 Закону № 1402).

Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками (ч. 2 ст. 165 Закону № 1402).

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» від 03.04.2019 № 289 (далі по тексту - Постанова №289) установлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони (далі - Служба) визначає Порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 № 384 (далі - Порядок № 384).

Грошове забезпечення співробітникам Служби (далі - співробітники) визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання (п. 1 розділу І Порядку № 384).

Грошове забезпечення включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення; 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (п. 4 розділу І Порядку № 384).

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) надбавка за стаж служби (п. 5 розділу І Порядку № 384).

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: 1) підвищення посадового окладу; 2) надбавки; 3) доплати; 4) премія (п. 6 розділу І Порядку № 384).

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: 1) винагороди; 2) допомоги (п. 7 розділу І Порядку № 384).

Грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби (п. 8 розділу І Порядку № 384).

Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат (п. 9 розділу І Порядку № 384).

Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення (п. 10 Порядку розділу І № 384).

Абзацом 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168) у першій редакції установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац 2 п. 1 Постанови № 168).

Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови (п. 3 Постанови № 168).

Відповідно до п. 5 Постанови № 168 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Постанова № 168 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 28.02.2022 № 43.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до Постанови № 168» вирішено внести зміни до Постанови № 168 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754, що додаються.

Відповідно до п. 2 Постанови № 793, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Постанова № 793 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 19.07.2022 № 156.

Згідно із Постановою № 793:

- у п. і 1: 1) в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн щомісячно» замінити словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць»; 2) доповнити пункт після абзацу 1 новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.». У зв'язку з цим абзаци 2 - 6 вважати відповідно абзацами 3 - 7;

- доповнено постанову п. 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».

Надаючи оцінку доводам учасників справи, суд виходить із того, що ст. 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022р № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

Таким чином, на час розгляду даної справи в Україні діє воєнний стан.

Статтею 4 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. № 64/2022 вирішено Кабінету Міністрів України невідкладно:

1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні;

2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Постанова №168, прийнята Кабінетом Міністрів України на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», набрала чинності з 28.02.2022 та згідно із п. 5 застосовується з 24.02.2022.

Пунктом 1 Постанови № 168 у першій редакції, зокрема, встановлено, що на період дії воєнного стану співробітникам Служби судової охорони виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн щомісячно.

Із змінами, внесеними Постановою № 793, п. 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану співробітникам Служби судової охорони виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць.

Судом встановлено, що позивач у період з 24.02.2022 по день звернення до суду з даним позовом є співробітником територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області.

Відповідно до вищенаведених норм у позивача як співробітника Служби судової охорони з 24.02.2022 виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн щомісячно.

Додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, наказ щодо встановлення або виплати такої додаткової винагороди не видавався.

Постанова № 168 зазнавала змін, зокрема внесених постановами № 217 від 07.03.2022, № 350 від 22.03.2022, № 400 від 01.04.2022, № 754 від 01.07.2022, № 793 від 07.07.2022, № 1066 від 27.09.2022, № 1146 від 08.10.2022.

Вирішальним у заявленому спорі є надання оцінки можливості ретроспективної дії Постанови № 793, зокрема вказаною постановою у п. 1 Постанови № 168 в абзаці 1 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць». Крім того, доповнено постанову п. 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».

При цьому, п. 2 Постанови № 793 передбачено, що ця постанова застосовується з 24.02.2022, тоді як набрала чинності 19.07.2022 - з дня її опублікування.

З огляду на законодавчо встановлений принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів ст. 58 Конституції України, суд зазначає, що зміни, внесені Постановою № 793, мають застосуватись з 19.07.2022.

Окремо суд звертає увагу, що п. 2-1 Постанови № 168, із внесеними змінами Постановою № 793, керівникам державних органів надано повноваження визначати порядок і умови виплати додаткової винагороди, однак не її розмір.

Згідно із п. 9 розділу І Порядку № 384, підставою для виплати грошового забезпечення є наказ територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат.

При цьому п. 1 Постанови № 168 визначено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Таким чином, відповідач територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області не позбавлений права прийняття наказу на виконання п. 1 Постанови № 168 про встановлення позивачу додаткової винагороди.

Доводи відповідача про неможливість прийняття наказу суд вважає недостатніми для відмови у задоволенні позову, оскільки право позивача на отримання спірної додаткової винагороди виникло на підставі Постанови № 168, прийнятої на виконання Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII встановлено, що в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність права на отримання додаткової винагороди щомісячно у розмірі 30 000,00 грн, починаючи з 24.02.2022.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про допущену територіальним управлінням Служби судової охорони у м. Києві та Київській області та Службою судової охорони протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 в розмірі 30 000,00 грн щомісячно, починаючи з 24.02.2022.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 у зразковій справі №260/3564/22 вказано на ознаки цієї типової справи: а) позивачем є співробітник Служби судової охорони; б) відповідачем є центральний орган управління (Центральний апарат) або територіальний підрозділ (територіальне управління) Служби судової охорони; в) предметом спору є додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168; г) спір виник внаслідок невиплати співробітнику Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168; г) предметом позову є позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача щодо ненарахування і невиплати додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168, та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити таку винагороду, починаючи з 24 лютого 2022 року (стягнення з відповідача суми додаткової винагороди за певний період).

Отже, за ознаками типової справи, які наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 за результатами розгляду зразкової справи № 260/3564/22, цю справу необхідно визнати типовою та у силу приписів ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у цій справі суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у зазначеній постанові.

Висновки Верховного Суду у цій зразковій справі щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України №168 у зв'язку з положеннями ст. 43 і 58 Конституції України, статей 161, 165 Закону України від 02.06.2016 №1402 «Про судоустрій і статус суддів», нормами Порядку № 384 і Порядку № 396 належить застосовувати в адміністративних справах про виплату на користь співробітників Служби судової охорони додаткової винагороди у правовідносинах, що виникли з 24.02.2022.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №260/3564/22, суд у цій типовій справі робить висновок про протиправну бездіяльність відповідача, що полягає у ненарахуванні і невиплаті додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Беручи до уваги вищенаведене, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області щодо ненарахування і невиплати позивачу з 24.02.2022 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та зобов'язання Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області нарахувати і виплати позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30 000,00 грн на місяць, з 24.02.2022.

Саме такий спосіб захисту був застосований Верховним Судом у вищевказаній зразковій справі.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 з 24.02.2022 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».

Зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області нарахувати і виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30 000,00грн. на місяць, з 24.02.2022.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.

Попередній документ
130659053
Наступний документ
130659055
Інформація про рішення:
№ рішення: 130659054
№ справи: 640/19029/22
Дата рішення: 29.09.2025
Дата публікації: 03.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (29.09.2025)
Дата надходження: 13.06.2023
Предмет позову: визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії