30 вересня 2025 року справа №320/4020/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, що полягають у відмові здійснити перерахунок моєї пенсії за період роботи в Державному закладі «Бориспільська райсанепідстанція» Міністерства охорони здоров'я на посаді лаборанта - бактеріолога бактеріологічної лабораторії та подальшу її виплату з 04.02.2021 року з урахуванням пільгового стажу в подвійному розмірі;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок моєї пенсії з урахуванням стажу роботи Державному закладі «Бориспільська райсанепідстанція» Міністерства охорони здоров'я в з 04.02.2021 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням стажу роботи на посаді лаборанта-бактеріолога бактеріологічної лабораторії епідеміологічного відділу обчисленому в подвійному розмірі з 04.02.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що пенсійний орган протиправно не обчислив у подвійному розмірі її стаж за роботу на посаді лаборанта - бактеріолога бактеріологічної лабораторії в Державному закладі "Бориспільська райсанепідстанція" Міністерства оборони України з 04.02.2021 відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_2 ) відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 №411/0/15-24 звільнено ОСОБА_2 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
За результатами повторного автоматизованого розподілу адміністративна справа була передана для розгляду судді Василенко Г.Ю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято до провадження адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовної заяви та вказує, що відповідно до п. 5.1.9, 5.2.4 наказу Міністерства праці та соціальної політики і МОЗ України від 06.04.2001 №161/137 "Про впорядкування та затвердження умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення" працівниками зазначених відділів передбачено надбавка за тривалість безперервної роботи у розмірі 60% поряд з протичумними закладами, залежно від стажу роботи у цьому відділі. Робота у відділах з боротьби особливо небезпечних інфекцій санепідемстанцій вважаються роботою у інфекційних відділеннях і зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Робота позивача в Державному закладі "Бориспільська райсанепідемстанція" Міністерства охорони здоров'я України на посаді лаборанта-бактеріолога бактеріологічної лабораторії не дає підстав для зарахування стажу роботи в подвійному розмірі. Крім того, роз'яснення листа Міністерства охорони здоров'я України №05.03-18-54/973 від 27.01.2010, надавалось конкретній особі, тобто дане роз'яснення не розповсюджується на всіх.
Позивач надав відповідь на відзив, в якому просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду у Київській області та отримує пенсію за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 12.06.1989.
Відповідно до записів трудової книжки:
- з 18.02.1974 позивач переведена на посаду лаборанта санбаклабораторії;
- з 06.05.1974 у зв'язку змінами категорій посад, посаду перейменовано на лаборанта-бактеріолога епідеміологічного відділу санбаклабораторії.
- 30.07.2004 звільнено з посади лаборанта бактеріолога відповідно до ст. 38 КУпП України.
Відповідно до довідки Бориспільського міжрайонного відділу лабораторних досліджень Державної установи "Київський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" від 12.01.2021 №30 ОСОБА_1 в період з 06.05.1974 по 30.07.2004 працювала лаборантном-бактеріологом бактеріологічної лабораторії Бориспільської райсанепідстанції та увесь час працювала з матеріалами інфікованим чи потенційно інфікованим збудниками інфекційних хвороб і має право на обчислення стажу роботи у подвійному розмірі, згідно ст. 60 Закону України №1788-ХІІ від 05.11.1991 "Про пенсійне забезпечення" та роз'яснення Міністерства охорони здоров'я України від 27.01.2020 №0503-18-54/973.
Позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахування стажу роботи у подвійному розмірі.
Рішенням від 09.02.2021 №1910/03-16 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовила позивачу у перерахунку пенсії, оскільки бактеріологічна лабораторія Бориспільської районної санепідстанції не відноситься до інфекційних закладів і робота в ній не зараховується в подвійному розмірі.
Вважаючи таку відмову неправомірною, позивач звернулась до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України від 09.07.2003 року № 1058-IV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Згідно із частиною 4 статті 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Закон №1058 набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788).
Згідно зі статтею 60 Закону №1788 робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Суд зазначає, що підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про перерахунок її пенсії з урахування стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788 слугувало те, що бактеріологічна лабораторія Бориспільської районної санепідстанції не відносяться до інфекційних закладів і робота в ній не зараховується в подвійному розмірі.
Згідно із статтею 31 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004-XII (далі Закон № 4004) систему державної санітарно-епідеміологічної служби України становлять:
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення;
- відповідні установи, заклади, частини і підрозділи центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, захисту державного кордону, виконання кримінальних покарань, Державного управління справами, Служби безпеки України;
- державні наукові установи санітарно-епідеміологічного профілю.
Відповідно до статті 33 Закону № 4004 у редакції до 14.12.1999 р. основними напрямами діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби є: здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду; визначення пріоритетних заходів у профілактиці захворювань, а також у охороні здоров'я населення від шкідливого впливу на нього факторів навколишнього середовища; вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров'я населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини, встановлення факторів навколишнього середовища, що шкідливо впливають на здоров'я населення; підготовка пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, запобігання занесенню та поширенню особливо небезпечних (у тому числі карантинних) та небезпечних інфекційних хвороб; контроль за усуненням причин і умов виникнення та поширення інфекційних, масових неінфекційних захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей; державний облік інфекційних і професійних захворювань та отруєнь.
Стаття 33 Закону № 4004 Закону в редакції Закону від 14.12.1999 № 1288-XIV визначала основними напрямами діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду; визначення пріоритетних заходів у профілактиці захворювань, а також у охороні здоров'я населення від шкідливого впливу на нього факторів навколишнього середовища; вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров'я населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини, встановлення факторів навколишнього середовища, що шкідливо впливають на здоров'я населення; підготовка пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, запобігання занесенню та поширенню особливо небезпечних (у тому числі карантинних) та небезпечних інфекційних хвороб; контроль за усуненням причин і умов виникнення та поширення інфекційних, масових неінфекційних захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей; державний облік інфекційних і професійних захворювань та отруєнь; видача висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи щодо об'єктів поводження з відходами; встановлення санітарно-гігієнічних вимог до продукції, що виробляється з відходів, та видача гігієнічного сертифіката на неї; методичне забезпечення та здійснення контролю під час визначення рівня небезпечності відходів.
Згідно з роз'ясненнями Міністерства охорони здоров'я України від 27.01.2010 № 05.03-18-54/973 «інфекційний заклад (відділення)» є заклад (відділення), де надають медичну допомогу - хворим на інфекційні хвороби або працюють з матеріалом, який містить або потенційно інфікований збудниками інфекційних хвороб. Також в даному роз'ясненні зазначено, що бактеріологічні лабораторії закладів державної санітарно - епідеміологічної служби повною мірою мають право бути прирівняними до інфекційних відділень, а обчислення стажу роботи у подвійному розмірі для нарахування пенсії працівникам бактеріологічних лабораторій не суперечить законодавству України.
Інструкція по санітарно-епідеміологічному режиму і охороні праці персоналу інфекційних лікарень (відділень), затверджена наказом МОЗ СРСР № 916 від 04.08.1983, що діє на території України згідно з вказівкою МОЗ України № 165 від 28.05.1996, призначена для головних лікарів і персоналу інфекційних лікарень і інфекційних відділень, а також для працівників санітарно-епідеміологічних та дезінфекційних станцій, містить вимоги і норми щодо режиму та охорони праці працівників інфекційних лікарень (відділень), бактеріологічних і вірусологічних лабораторій інфекційних лікарень та бактеріологічних лабораторій, що обслуговують інфекційні відділення лікарень.
Як зазначалось судом раніше, відповідно до довідки Бориспільського міжрайонного відділу лабораторних досліджень Державної установи "Київський обласний лабораторний центр міністерства охорони здоров'я України" від 12.01.2021 №30 позивач працювала з матеріалом інфікованим чи потенційно інфікованим збудниками інфекційних хвороб.
Таким чином, бактеріологічна лабораторія "Бориспільської районної санітарно-епідеміологічної станції", в якій працювала позивач, є інфекційним закладом, який належить до відділень охорони здоров'я, зазначених у статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та на роботу в яких розповсюджуються пільги по обчисленню стажу роботи в подвійному розмірі.
Отже, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії з урахуванням стажу роботи в Державному закладі "Бориспільська райсанепідстанція" Міністерства охорони здоров'я України на посаді лаборанта-бактеріолога бактеріологічної лабораторії обчисленому в подвійному розмірі відповідач діяв протиправно.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
За наведених обставин, приймаючи до уваги протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 09.02.2021 №1910/03-16, суд з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати зазначене рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 60 Закону України від 10.07.2003 "Про пенсійне забезпечення".
При цьому, також ефективним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та провести виплату пенсії з урахуванням стажу роботи з 06.05.1974 по 30.07.2004 в Державному закладі «Бориспільська райсанепідстанція» Міністерства охорони здоров'я України на посаді лаборанта-бактеріолога бактеріологічної лабораторії обчисленому в подвійному розмірі з 04.02.2021.
Таким чином, адміністративний позов задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1816,00 грн.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 09.02.2021 №1910/03-16 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пнсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 урахуванням стажу роботи з 06.05.1974 по 30.07.2004 в Державному закладі «Бориспільська райсанепідстанція» Міністерства охорони здоров'я України на посаді лаборанта-бактеріолога бактеріологічної лабораторії обчисленому в подвійному розмірі з 04.02.2021.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1831,00 грн. (тисяча вісімсот тридцять одна грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області ( ідентифікаційний код: 22933548).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.