30 вересня 2025 року справа №320/1577/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 28.01.2020 № 1000-0311-8/2876 від 28.01.2020 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову в переході на пенсію зі зниженням пенсійного віку;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перехід позивача на пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про перехід з пенсії по вислузі років на пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, відповідач відмовив у переході на пенсію за віком, оскільки наданні документи до заяви не дають можливості визначити право позивача на пенсію зі зниженням пенсійного віку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, справу №320/1577/20 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицькому А.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Балаклицький А.І.) прийнято до провадження адміністративну справу та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку з наданням судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицькому А.І. відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Василенко Г.Ю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Василенко Г.Ю.) прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову та вказує, що з наданих документів не можливо визначити періоди, населений пункт чи об'єкт, де позивачем виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що в свою чергу не дає можливості визначити право на пенсію зі зниженням пенсійного віку.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Васильківським МВ ГУ МВС України в Київській області 15.11.1995.
19.03.1993 Київською обласною державною адміністрацією було видано позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) серія НОМЕР_2 .
Позивач отримує пенсію по вислузі років.
Відповідно до воєнного квитка позивач проходив строкову службу в період з 26.05.1985 по 26.05.1987.
Відповідно до довідки Центрального архіву Міністерства оборони Республіки Білорусь від 20.12.2017 №4/11696 вказано, що ОСОБА_1 зарахований до списків військової частини НОМЕР_3 - 02.05.1986. Також зазначено, що ОСОБА_1 , по наказу командира військової частини НОМЕР_3 по стройовій частині, прибув в частину 02.05.1986 для участі в заходах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вибув з частини 25.05.1987в пункт постійної дислокації частини в подальшим звільненням в запас. В 16:00 03.05.1986 полк і відряджений особовий склад зосередився в районі АДРЕСА_1 , для виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні. В наказах командира військової частини НОМЕР_3 за вказаний період не вказано в яких населених пунктах ОСОБА_1 виконував роботи. В наказах командира військової частини "Про виділення особового складу для ведення дезактиваційних робіт в 10 км і 30 км зонах ЧАЕС" ОСОБА_1 не вказаний. Також зазначено, що ОСОБА_1 на 25.05.1987 отримав дозу опромінювання від 9469 мл. с-нт.
Відповідно до довідки Центрального архіву Міністерства оборони Республіки Білорусь від 10.12.2019 №4/11662, вказано, що ОСОБА_1 відповідно до журналу обліку доз випромінювання особового складу військової частини НОМЕР_3 медичного пункту з 02.05.1987 по 10.05.1987 отримав випромінювання від 4 до 1025 мл./р. Також зазначено, що військова частина НОМЕР_4 приймала участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 03.05.1986 по 09.06.1987 в м. Места, дислокація частини в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧЕАС знаходилась за межами 30-км зони. Особовим складом проводились роботи по дезактивації населених пунктів і місцевості, ведення радіаційної розвідки, спеціальної обробки населенню і техніки в зоні відселення, в 30-ти км зоні, в 10-ти км зоні та на території ЧАЕС. Крім того, по наказу начальника Цивільної оборони загін в кількості 84 осіб і 21 одиниць інженерної техніки вибули в район ЧАЕС, з 05.05.1986 по 09.05.1986 особовим складом загін проводив роботи по обвалюванню річки Припять в 10-ти км зоні ЧАЕС.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перехід з пенсії по вислузі років на пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За результатами розгляду вказаних документів Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у переході на пенсію за віком від 28.01.2020 №1000-0311-8/2876.
У вказаному рішенні відповідач зазначив, що ОСОБА_1 має страховий стаж 44 роки 3 місяці 13 днів, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-1987 роках, категорії 2.
До заяви додано довідку від 20.12.2017 №4/11696 Центрального архіву Міністерства оборони Республіки Білорусь, в якій зазначено, що заявник по наказам командира військової частини № НОМЕР_3 приймав участи в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 05.05.1986 по 25.05.1987, відомості по періоди виконання робіт та в яких населених пунктах виконував роботи, відсутні.
За періоди з 26.10.1986 по 08.11.1986, з 14.11.1986 по 23.11.1986, з 23.11.1986 по 27.11.1986, з 18.05.1987 по 07.06.1987 в наказах командира військової частини № НОМЕР_3 маються відомості про виділення особового складу для ведення дезактиваційних робіт в 10-ти і 30-ти кілометрових зонах, в яких ОСОБА_1 не значиться.
Також, зазначено, що за наданими документами не можливо визначити періоди, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що в свою чергу не дає можливості визнати право на пенсію зі зниженням віку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови призначення пенсії за віком встановлено ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.03.2003 №1058-ІV (Закон №1058).
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 796) визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 49 Закону № 796 визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
За приписами частини першої статті 55 Закону № 796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів,- зменшення віку - 10 років.
Статтею 9 Закону №796 встановлено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Згідно із частиною першою статті 55 Закону №796, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, а саме: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:
1) які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 10 років;
2) які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 8 років;
3) які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на зниження пенсійного віку на 5 років.
З аналізу викладеного вбачається, що обов'язковою умовою для призначення пільгової пенсії відповідно до частини першої статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є факт роботи в зоні відчуження протягом певного часу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі №280/1162/16-а.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 22-1, при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
Тобто, з метою підтвердження права на призначення пенсії на умовах статті 55 Закону № 796 особа має подати одночасно з заявою про призначення пенсії, зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідку про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видану органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.
Водночас, законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
При цьому, застосований законодавцем в абзаці 9 підпункту 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 розділовий сполучник «або» вказує на альтернативність можливих підтверджуючих документів, надання яких має наслідком засвідчення особливого статусу особи. Тобто, використання розділового сполучника «або» вказує на те, що наслідок настає за умови надання хоча б одного з перелічених документів.
Згідно статті 65 Закону № 796 документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 51), яким визначено, зокрема, правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, коло осіб, яким вони видаються.
Зокрема, відповідно до пункту 5 Порядку № 51 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення зеленого кольору, серія А.
Згідно з частиною 1 статті 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
З наведеного випливає, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Різного роду довідки є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №552/3456/17.
Отже, при встановленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії та видачі відповідного посвідчення вже було підтверджено та встановлено факт перебування позивача у відповідний період у зоні відчуження, оскільки у іншому випадку підстави для видачі йому посвідчення 2 категорії були б відсутні.
Крім того, суд зазначає, що крім посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2) серії НОМЕР_5 , позивачем пенсійному органу було надано також й інші документи, що підтверджують його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: довідку Центрального архіву Міністерства оборони Республіки Білорусь від 20.12.2017 відповідно до якої позивач у період з 02.05.1986 по 25.05.1987 був зарахований до списків військової частини НОМЕР_3 , яка приймала участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30-ти км, в 10-ти км зонах т ЧАЕС.
Також, згідно з довідкою від 10.12.2019 №4/11662 Центрального архіву Міністерства оборони Республіки Білорусь, позивач отримав дозу радіоактивного опромінення за період з 02.05.1987 по 10.05.1987 - 9469 мл/р.
Отже, подані позивачем до заяви документи, в розумінні абзацу дев'ятого підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1, підтверджують його право на отримання пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні даного виду пенсії.
З урахуванням вищезазначеного, суд зазначає, що надані позивачем документи в повному обсягу підтверджують наявність у позивача права на переведення на пенсію зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для державних пенсій, на 10 років на підставі статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, у позивача наявне право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, щодо переведення на пенсію зі зниженням пенсійного віку.
З огляду на викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 28.01.2020 №1000-0311-8/2876 щодо відмови в переведені на пенсію позивача за віком відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, отже так як позивач звернувся до пенсійного органу 20.01.2020, то датою переходу пенсії буде саме 20.01.2020.
Враховуючи вище викладене, ефективним захистом прав позивача є зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перехід позивача на пенсію зі зниженням пенсійного віку на 10 років, з 20.01.2020.
Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 28.01.2020 №1000-0311-8/2826 про відмову в переході ОСОБА_1 з пенсії по вислугу років на пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перехід ОСОБА_1 з пенсії по вислугу років на пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 20.01.2020.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.