30 вересня 2025 року Справа № 280/5623/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році,
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році у розмірі 16454,18 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у ФОП ОСОБА_1 за звітний період складає 9 осіб, тому середньооблікова кількість осіб з інвалідністю повинна складати 1 особу. Разом з тим, працевлаштовані особи з інвалідністю у даного роботодавця за звітний період 2024 рік, відсутні. Посилаючись на норми Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», просить задовольнити позов.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
06.08.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначає, що господарська діяльність ФОП здійснювалась до 31.08.2024 самостійно, без найму штатних працівників, а у вересні 2024 року кількість штатних працівників відповідача досягла 6 осіб, що не спричиняє виникнення обов'язку працевлаштовувати особу з інвалідністю. В 4 кварталі 2024 року кількість штатних працівників відповідача досягла 10 осіб та у нього виник обов'язок працевлаштувати 1 особу з інвалідністю, який відповідач належним чином виконав в межах цього одного звітного періоду - кварталу. Зазначене підтверджує працевлаштування у 2024 році відповідачем 1 особи з інвалідністю, для якої це місце роботи є основним, що відповідає приписам статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та є належним виконанням нормативу робочих місць, визначеного вказаною нормою. Позивачем не додано до позовної заяви та не зроблено жодного посилання на визначений Порядком нарахування пені та її сплати документ, який би підтверджував невиконання відповідачем нормативу по працевлаштуванню інвалідів в 2024 році та є законодавчо визначеною підставою такого підтвердження і нарахування пені.
10.09.2025 судом отримано клопотання Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про долучення доказів, а саме листа Запорізької філії Запорізького обласного центру зайнятості №1555/03/04-20 від 20.05.2025.
12.09.2025 до суду надійшли заперечення представника відповідача на клопотання, в яких, серед іншого, вказано, що позивач намагається додатково обґрунтувати свої позовні вимоги фактом неподання відповідачем звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та/або неприйняттям відповідачем участі у заходах, які проводив центр зайнятості у напрямку працевлаштування осіб з інвалідністю, однак таке обґрунтування є хибним та таким, що не стосується справи, що розглядається. За відсутності факту потреби в підборі працівників або наявності вакантного робочого місця чи припинення трудових відносин у відповідача не виникли підстави для подання звітності за формою 3-ПН до центру зайнятості. Відтак відповідач вважає, що надана позивачем копія листа не стосується предмета доказування, відсутні правові підстави зазначений доказ приймати до розгляду та до уваги під час розгляду цієї справи.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 07.07.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду: доказів надіслання відповідачу листом з описом вкладення копії позовної заяви та доданих до неї документів; доказів сплати судового збору у сумі 3028,00 грн.
Ухвалою від 21.07.2025 суд відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Ухвалою від 30.09.2025 суд продовжив Запорізькому обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю строк на подання доказів; задовольнив клопотання Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про долучення доказів та долучив до матеріалів справи додані до клопотання документи.
Рішення у справі ухвалюється з урахуванням перебування судді на підготовці суддів окружних адміністративних судів, що проводилось Національною школою суддів України в період з 22.09.2025 по 26.09.2025, згідно з довідкою Запорізького окружного адміністративного суду за вих.№ 02-35/25/88 від 23.09.2025, а також участі на семінарі 29.09.2025.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 :
середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік - 9 осіб;
середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 0 осіб;
норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 1 особа;
фонд оплати праці штатних працівників 285885,07 грн;
середня річна заробітна плата штатного працівника 31765,01 грн;
кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, 0 робочих місць;
сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 15882,5 грн.
Вказаний Розрахунок розміщено в електронному кабінеті фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, що підтверджується квитанцією від 04.03.2025.
Згідно зі змістом листа Запорізької філії Запорізького обласного центру зайнятості від 20.05.2025 №1555/03/04-20 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з грудня 2023 року по грудень 2024 року не надавала Звітність за Формою №3-ПН про наявність вільних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Протягом 2024 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не приймала участь у заходах, які проводила Запорізька філія Запорізького обласного центру зайнятості у напрямку працевлаштування осіб з інвалідністю.
У зв'язку з несплатою відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році у добровільному порядку, позивач звернувся з цим позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії їх рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон № 875-ХІІ).
Частинами першою, третьою статті 18 Закону № 875-XII передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Таким чином, Закон визначає конкретні та вичерпні положення щодо зарахування виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць.
За приписами частин дванадцятої-чотирнадцятої статті 19 Закону № 875-XII керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Таким чином, особи з інвалідністю визнаються соціально незахищеною категорією, а держава статтями 17-19 Закону № 875-XII створює механізми для їхньої трудової інтеграції, що є ключовим аспектом соціального захисту такої категорії працівників.
Згідно з частинами першою, другою статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів) (частина третя статті 20 Закону № 875-XII).
Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону № 875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Позови про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені пред'являються протягом шести місяців після закінчення строку для самостійної сплати, встановленого частиною четвертою цієї статті.
Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями.
Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 5067-VI; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) роботодавці зобов'язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію, зокрема, про попит на робочу силу (вакансії).
На виконання пункту 4 частини третьої статті 50 Закону № 5067-VI наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 № 827-22 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.05.2022 за № 565/37901) затверджено порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», який визначає механізм подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі - форма № 3-ПН).
Згідно з пунктом 1.4 вказаного Порядку форма звітності № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії).
Відповідно до пункту 1.5 вказаного Порядку форма звітності № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
За пунктом 1.7 цього Порядку актуальність зазначеної(их) у поданій формі № 3-ПН вакансії(й) уточнюється фахівцем центру зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним чи фіксованим зв'язком, надсилання/отримання повідомлення електронною поштою. Також таке уточнення здійснюється перед направленням зареєстрованого безробітного або особи, яка шукає роботу, до роботодавця.
Пунктом 1.8 згаданого Порядку передбачено, що роботодавець може самостійно повідомити центр зайнятості про закриття вакансії(й) шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним або фіксованим зв'язком, надсилання повідомлення електронною поштою, а також під час особистої зустрічі з фахівцем центру зайнятості.
Отже, на роботодавців покладено обов'язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Тобто, звіт за формою № 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю і, водночас, запитом про направлення на підприємство осіб з інвалідністю для працевлаштування.
Суд наголошує, що своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії, підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
За обставинами справи у червні 2025 року позивачем був складений Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативну робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, згідно з яким відповідач повинен сплатити позивачу відповідні кошти у розмірі 15882,50 грн. Також відповідачу була нарахована пеня за прострочення строків сплати грошового зобов'язання у розмірі 571,68 грн.
Поряд із цим, у контексті оцінки спірних правовідносин суд приймає до уваги доводи відповідача щодо вжиття ним заходів, спрямованих на забезпечення виконання законодавчого обов'язку по забезпеченню нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році, а також підтверджуючі документи.
Судом встановлено, що відповідно до наказу №271124/1-к-0000000013 від 27.11.2024 на посаду адміністратора з 01.12.2024 прийнято на роботу ОСОБА_2 , яка згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ №258197 від 08.07.2019 є особою з інвалідністю ІІ групи безстроково.
Також відповідачем надано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 1,2,3,4 квартал 2024 року, які отримано Пенсійним фондом України, відповідно до Квитанцій №2:
1 квартал 2024 року - Реєстраційний № 9098427805 від 18.04.2024;
2 квартал 2024 року - Реєстраційний № 9189446660 від 10.07.2024;
3 квартал 2024 року - Реєстраційний № 9314714361 від 23.10.2024;
4 квартал 2024 року - Реєстраційний № 9417646450 від 17.01.2025.
Відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 1,2,3,4 квартал 2024 року, що подані відповідачем, надано інформацію про середньооблікову кількість штатних працівників за звітний період, а саме (рядок 101): 1 квартал - 0 осіб; 2 квартал - 0 осіб; 3 квартал - 6 осіб; 4 квартал - 31 особа. Всього за звітний період (2024 рік) - 37 осіб.
Згідно з пунктом 3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України 28.09.2005 № 286 (далі - Інструкція), середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4,... 12.
Тобто, до розрахунку необхідно брати кількість місяців у періоді рік - 12 місяців. При цьому, Інструкція не містить норм, визначення середньооблікової чисельності виключно в рамках кількості місяців, в яких були оформлені працівники.
Відповідно до пункту 3.2.6 Інструкції підприємство, що працювало неповний рік (сезонний характер виробництва або створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено зупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), середньо кількість штатних працівників за рік визначає також шляхом підсумовування зазначеної кількості працівників за всі місяці роботи підприємства і ділення одержаної суми на 12.
Відповідно до прикладу №2 пункту 3.2.6 Інструкції її положення передбачають: якщо підприємство почало працювати у березні, то до розрахунку також беруться перші місяці, в яких підприємство не працювало - січень та лютий. Тобто, навіть якщо підприємство працювало не повний рік положення інструкції передбачають ділення одержаної суми на усі місяці з початку року.
Таким чином, під час розгляду питання щодо виконання чи невиконання відповідачем визначеного статтею 19 Закону № 875-ХІІ нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році слід брати до уваги період з 01 січня по 31 грудня 2024 року.
Відповідно до пункту 3.2.1 Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.
Згідно з Податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 1,2,3,4 квартал 2024 року у 2024 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за всі місяці роботи, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, складала 37 осіб.
У відповідності до пункту 3.2.5 Інструкції та з урахуванням положень статті 19 Закону № 875-ХІІ норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році для фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складав 0 осіб, тому що середньооблікова кількість штатних працівників за період складає 3,08.
При цьому, відповідно до пункту 3 Додатку №1 до Інструкції округлення результатів обчислень для відображення у формах державних статистичних спостережень з праці здійснюється за правилом парної цифри. Округлюються цифри поступово справа наліво: якщо остання значуща цифра менше або дорівнює "4", вона відкидається.
(37:12= 3,08), де:
37 - середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно;
12 - кількість місяців у цьому періоді;
3,08 - середньооблікова кількість штатних працівників за період з округленням 7 осіб.
Отже, позивач не вірно визначив середньооблікову кількість штатних працівників за період (з 01 січня по 31 грудня 2024 року) у кількості 9 осіб взявши до розрахунку лише чотири місяці замість дванадцяти місяців року.
Позивач під час розгляду справи не навів підстав неврахування поданих відповідачем розрахунків щодо середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу та правомірність визначеної ним середньооблікової чисельності штатних працівників за 2024 в кількості 9 осіб.
Позивачем не надано доказів на спростування доводів відповідача щодо середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за 2024 рік, направлення центром зайнятості для працевлаштування на підприємстві відповідача осіб з інвалідністю, яким відповідач відмовив у працевлаштуванні. Крім того, позивачем не подано доказів, що до або після формування розрахунку Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надало до територіального органу Держпраці вказану інформацію про порушення відповідачем законодавства щодо дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також доказів того, що територіальним органом Держпраці була проведена перевірка, за результатами якої встановлено факт невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік.
Враховуючи надані відповідачем докази, суд дійшов висновку, що норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, зазначений у частині першій статті 19 Закону №875-ХІІ підприємством не досягнуто (менше 8 осіб), а тому позивачем безпідставно застосовано адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю за 2024 рік.
Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
VI. Висновки суду.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про недоведення контролюючим органом існування правових підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені на підставі статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
VII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, місцезнаходження: пр. Соборний, буд. 75, оф. 226, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 20508338.
Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення у повному обсязі складено та підписано 30.09.2025.
Суддя К.В.Мінаєва