01 жовтня 2025 року Справа № 280/4731/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Савіцького Романа Євгенійовича (вул. Лермонтова, 29, с. Липовець, Хустський район, Закарпатська область, 90416), до Державної установи «Кам'янська виправна колонія (№101)» (вул. Зелена, 32, смт. Кам'яне, Запорізький район, Запорізька область, 70050) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
06.06.2025 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в особі представника - адвоката Савіцького Романа Євгенійовича, до Державної установи «Кам'янська виправна колонія (№101)» (далі - відповідач, ДУ «Кам'янська виправна колонія (№101)»), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ДУ «Кам'янська виправна колонія (№101)» щодо проведення перерахунку, не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року позивачу;
зобов'язати ДУ «Кам'янська виправна колонія (№101)» нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, з врахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 є січень 2008 року. Тому, з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року позивач має право на проведення індексації його грошових доходів, виходячи з базового місяця - січня 2008 року. Враховуючи викладене, дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року є протиправними. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 10.06.2025 відкрите спрощене позовне провадження у справі №280/4731/25, витребувано від відповідача інформацію про щомісячні розміри грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, із зазначенням його складових, розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за зазначений період із зазначенням базового місяця для такого розрахунку.
26.06.2025 засобами системи «Електронний суд» від відповідача до суду надійшов відзив на позов. У відзиві ДУ «Кам'янська виправна колонія (№101)» посилається на те, що в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 відповідачем проводилась індексація грошового забезпечення позивача відповідно до норм чинного законодавства. Наступне підвищення окладу позивача відбулось в березні 2017 року з січня 2017 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. №1036. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення, отже наступним місяцем для індексації став липень 2017 року. Наданий відповідачем розгорнутий витяг з Розрахунково-платіжних відомостей позивача за спірні періоди підтверджують правомірність та обґрунтованість сум нарахованої індексації грошового забезпечення позивача. В свою чергу позивачем не надано доказів, що його посадовий оклад в останнє було підвищено в січні 2008 року. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
30.06.2025 засобами системи «Електронний суд» від представника відповідача до суду надійшло клопотання, відповідно до якого представник просить залишити позов без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою від 17.07.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви.
Ухвалою від 17.07.2025 витребувано від ДУ «Кам'янська виправна колонія (№101)»: оригінал витягу (без номера та дати) з розрахунково-платіжної відомості ОСОБА_1 за період роботи з січня 2016 року по лютий 2018 року, який було додано до відзиву на позов у справі №280/4731/25.
25.07.2025 на виконання ухвали від 17.07.2025 про витребування доказів, разом з супровідним листом від 21.07.2025 №11/9-1746, від відповідача до суду надійшли: оригінал витягу з розрахунково-платіжної відомості ОСОБА_1 за період роботи січня 2016 року по лютий 2018 рік; оригінал витягу з розрахунково-платіжної відомості ОСОБА_1 за період роботи січня 2016 року по лютий 2018 рік (у збільшеному форматі).
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , майор внутрішньої служби проходить службу в Державній кримінально-виконавчій службі України з 17 грудня 2009 року, в ДУ «Кам'янська виправна колонія (№101)» проходить службу з 25 січня 2011 року, на посаді старшого оперуповноваженого оперативного відділу ДУ «Кам'янська виправна колонія (№101)», з 18 жовтня 2021 року.
Позивач увільнений з 20 липня 2022 року від служби без збереження грошового забезпечення, у зв'язку з призивом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зі збереженням місця роботи і посади на період проходження військової служби, на підставі наказу начальника ДУ «Кам'янська виправна колонія (№101)» від 20 липня 2022 року №113/ОС-22 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 20 липня 2022 року №194 (Довідка №19 від 25 червня 2025 року).
Вважаючи, що за період з 01 січня 2016 року по 28.02.2018 року йому не виплачували індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд зазначає таке.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон №1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Положеннями статті 1 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За правилами статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок №1078.
Відповідно до пункту 1 Порядку №1078 цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно із абз.2 п.5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078.
Абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078 врегульовано, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 ДУ «Кам'янська виправна колонія (№101)» проводилась індексація грошового забезпечення позивача відповідно до норм чинного законодавства, а саме: в січні, лютому, березні, квітні та травні 2016 року позивачу виплачено індексацію в сумі по 485,7 грн. щомісячно, в червні, липні, серпні, вересні та в жовтні 2016 року - по 559,65 грн. щомісячно, в листопаді та грудня 2016 року - по 636,10 грн. щомісячно.
Наступне підвищення окладу позивача відбулось в березні 2017 року з січня 2017 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. №1036, у зв'язку з чим в квітні 2017 року був зроблений перерахунок отриманого раніше грошового забезпечення. В період з січня 2017 по лютий 2018 року посадовий оклад ОСОБА_1 був 1150,00 грн. (попередній оклад був 700 грн.).
Відповідно до абц. 1 п. 5 Порядку №1075 (у поточній редакції на дату виникнення спірних правовідносин) у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення, отже наступним місяцем для індексації став липень 2017 року.
В свою чергу позивачем не надано доказів, що його посадовий оклад в останнє було підвищено в січні 2008 року.
Факт нарахування та виплату позивачу індексації його грошового забезпечення підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку - Витягом з розрахунково-платіжних відомостей ОСОБА_1 за період роботи з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності відповідача, яка би виразилась у не нарахуванні та не виплаті позивачу за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексації грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про здійснення індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням виплачених сум, є необґрунтованими та спростовуються наданими витягами з Розрахунково-платіжних відомостей ОСОБА_1 .
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі «Голдер проти Сполученого Королівства», згідно з якою саме «небезпідставність» доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжена обов'язком довести «небезпідставність» своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази, зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
В силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №400/1217/23: 1) обов'язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов'язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.; 4) посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов'язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту ч. 1 ст. 77 та ч. 2 ст. 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.09.2024 у справі №280/6832/23.
З урахуванням викладеного, матеріалами справи не підтверджується факт порушення прав та інтересів позивача, оскільки порушення має бути реальним, чого позивачем суду не доведено та матеріалами справи не підтверджено.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судових витрат.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Савіцького Романа Євгенійовича (вул. Лермонтова, 29, с. Липовець, Хустський район, Закарпатська область, 90416), до Державної установи «Кам'янська виправна колонія (№101)» (вул. Зелена, 32, смт. Кам'яне, Запорізький район, Запорізька область, 70050) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «01» жовтня 2025 року.
Суддя Р.В. Кисіль