30 вересня 2025 року Справа № 280/8444/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Богатинський Б.В., перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп.Соборний, буд.158-б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012),
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області:
- внести достовірні дані в пенсійну справу стосовно пільгового стажу по сп.№2 за період з 10.10.1985 по 09.06.1991 (5 років 8 міс.) з видачею довідки про стаж.
- призначити пенсію враховуючи довідки по зарплаті до 06.2000р., а саме № №0431/05-01 від 05.02.2021; №1098/05-01 від 09.04.2021 КУ «Трудового архіву м.Маріуполя» Маріупольскої міської ради з індексацією, розрахунок якою передбачений ст.27,2; 42 Закону в сумі 6761,40(на теперішній час), а саме 4116,23*1,14*1,197*1,0796*1,115.
Суму матеріальних збитків за період з 04.01.2021 до призначення (на теперішній час по вересень 2025р. включно складають 131088,60, у т.ч.103828,79-основний борг за , пеня за несвоєчасно нарахування - 19727,7 (індекс інфляції); компенсація адвокат. послуг по першим судам (яких на мою думку не повинно було б бути і які бюджет ніколи не поверне) 5408,00, пеня на цю суму - 2124,11 стягнути з посадових осіб ГУ ПФ України по Запорізькій області (розрахунок додається), а саме: в першу чергу з ОСОБА_2 (колишнього керівника Хортицького від ПФ (саме вона приймала документи 04.01.2021р., давала наказ підручним, що до нарахування пенсії (без довідок до 2000 р. з «нулями в зарплаті» за 2003р.зг.персоніф.обліку,без індексації), заступника начальника ГУ ПФ по Запорізькій обл. Кам'яченко Сергія, начальника відділу ГУ ПФ по Запорізькій області Клименко Олександра, заступника керівника Хортицького відділу ПФ Висоцької Любові та інших причепних посадових осіб ПФ. Вину кожного з них прошу установити на свій розсуд тому що вважаю, що за конкретні поступки відповідають конкретні люди. Бюджетні кошти тут до нічого. Безвідповідальність породжує свавілля. (підстава - Цивільний Кодекс України, ст,22.2),ст,1166,1190 Цивільного Кодексу України.
Суму моральних збитків - 100000,00 грн стягнути з посадових осіб ГУ ПФ України (обґрунтування додаються) на підставі ст.1167 Цивільного Кодексу України.
Судові витрати стягнути з відповідача (посадових осіб ГУПФ по Запорізькій області).
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд звертає увагу, що позивач заявляє у позові вимогу зобов'язального характеру та вимогу щодо стягнення, однак не вказує, які дії, рішення чи бездіяльність відповідача позивач вважає протиправними та такими, що порушують його права.
Суд наголошує, що у відповідності до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, адміністративний позов спрямований на захист прав, свобод та інтересів особи, які порушив відповідач - суб'єкт владних повноважень, надаючи позивачу можливість вибору способу захисту для ефективного відновлення його порушених прав та інтересів з урахуванням приписів частин першої та другої статті 5 КАС України.
При цьому суд наголошує, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена судом касаційної інстанції, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 09.07.2018 в адміністративній справі № 9901/675/18.
З огляду на викладене позивачу слід подати виправлену позовну заяву із уточненням змісту позовних вимог у відповідності до ст. 5 КАС України та п. 4 ч.5 ст.160 КАС України, (необхідно уточнити прохальну частину позову та зазначити, які дії, бездіяльність чи рішення відповідача позивач вважає протиправними, та такими, що порушують її законні права), з урахуванням зауважень суду.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 01 січня 2025 року - 3028,00 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем за немайнові вимоги сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
При цьому, пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову: майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У позовній заяві позивач просить стягнути суму матеріальних збитків у розмірі 131088,60 грн, та суму моральних збитків 100000,00 грн, що є вимогами майнового характеру.
Верховний Суд в ухвалі від 16.11.2021 у справі № 140/10624/21 зазначив, що частиною п'ятою статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Крім цього, пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.
Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави для висновку про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб, а тому, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, внаслідок чого, судовий збір підлягає стягненню як за вимоги майнового характеру.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18), в ухвалі від 09 вересня 2020 року у справі № 202/507/20 (2-а/202/31/2020), в ухвалах від 16 березня 2020 року у справі №9901/64/20, від 15 січня 2020 року у справі № 826/12286/15, від 30 липня 2020 року у справі №9901/194/20".
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. (ч. 3 ст. 4 Закону №3674-VI)
Таким чином, за подання заявлених позовних вимог майнового характеру необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1 848,71 грн (1 відсоток ціни позову (131088,60 грн + 100000,00 грн), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 0,8).
Отже, позивачем за подання позову необхідно надати докази сплати судового збору у цій справі в сумі 1 848,71 грн, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1-ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:
- належним чином оформленої позовної заяви з урахуванням всіх зауважень суду (в примірнику для суду та докази надсилання відповідачу), із уточненням змісту позовних вимог у відповідності до ст. 5 КАС України та п. 4 ч.5 ст.160 КАС України, (необхідно уточнити прохальну частину позову та зазначити, які дії, бездіяльність чи рішення відповідача позивач вважає протиправними, та такими, що порушують її законні права);
- доказів доплати судового збору у цій справі в сумі 1 848,71 грн, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Реквізити для сплати судового збору: "Отримувач коштів ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA538999980313131206084008512; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу - *; 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Б.В. Богатинський