30 вересня 2025 року м. Ужгород№ 260/2112/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 9089,90 грн за платежем 18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості».
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість відповідача виникла у зв'язку з несплатою нею визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості. Такі податкові зобов'язання були нараховані контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішеннях, що були ним отримані, не оскаржувалися ні в адміністративному, ані в судовому порядку. Однак сума визначеного податкового зобов'язання позивачем сплачена не була. Контролюючим органом було здійснено всі визначені законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, в тому числі, скеровано на адресу такого платника податків податкову вимогу. Однак такі дії не призвели до позитивного результату, а тому сума податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі, надано відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву та повідомлено, що згідно з вимогами ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вказана ухвала була скерована рекомендованою кореспонденцією на адресу місця проживання відповідача, відповідно до відомостей Дубівської селищної ради, наданих в листі №03-37/394 від 15.04.2025, однак повернулася до суду без вручення з відміткою органу поштового зв'язку: «адресат відсутній за вказаною адресою», датованою 22.05.2025.
Відповідно до ч. 10 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.
Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, суд вважає, що ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 18 квітня 2025 року є належним чином врученою відповідачу 22 травня 2025 року. Проте відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подав, про причини неподання суд не повідомив, про продовження процесуального строку для подання такого не клопотав.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з вищенаведеним, враховуючи положення ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №755-VI, із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) Головним управлінням ДПС у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС у Закарпатській області) податковими повідомленнями-рішеннями було нараховано ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, за наступні періоди:
- за 2019 рік у розмірі 705,65 грн (податкове повідомлення-рішення №0096536-5433-0713 від 23.06.2020. Податковий борг по даному податковому повідомленню-рішенню зменшено на 23,91 грн, за рахунок наявної переплати, тобто несплаченим залишається борг у розмірі 681,74 грн.);
- за 2020 рік у розмірі 798,66 грн (податкове повідомлення-рішення №0204248-2407-0713 від 19.04.2021);
- за 2021 рік у розмірі 1014,60 грн (податкове повідомлення-рішення №1732443-2412-0713 від 15.12.2022);
- за 2022 рік у розмірі 6594,90 грн (податкове повідомлення-рішення №0097559-2412-0713 від 10.04.2023).
Зазначені податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу особисто, що підтверджується її особистим підписом на таких.
Прийняті контролюючим органом стосовно ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення ні в адміністративному, ані в судовому порядку оскаржені не були.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вказане кореспондується з положенням пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України.
Згідно зі ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Нормами пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України передбачено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).
Згідно пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Нормами пп. «а» 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України визначено, що податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що нараховане контролюючим органом ОСОБА_1 податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно за 2019 - 2023 роки у встановлений нормами ПК України строк сплачено не було.
Пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України дає визначення поняттю «податковий борг», відповідно до якого таким є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У зв'язку з несплатою в повному обсязі податкових зобов'язань у встановлені ПК України строки ОСОБА_1 було виставлено в порядку, передбаченому п. 59.1 ст. 59 ПК України, податкову вимогу від 26.01.2024 №0000629-1307-0716. Судом встановлено, що такий податковий борг з часу вручення платнику податку зазначеної податкової вимоги не переривався.
Незважаючи на вищенаведене, станом на день розгляду даної справи в суді відповідач податковий борг в добровільному порядку в повному обсязі не сплатила.
Таким чином, станом на день розгляду даної справи в суді в ОСОБА_1 наявний податковий борг у розмірі 9089,90 грн за платежем 18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості».
Нормами п. 95.3 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За наведених обставин, враховуючи норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДПРОУ ВП - 44106694) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 9089,90 грн (Дев'ять тисяч вісімдесят дев'ять гривень 90 коп.) за платежем 18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін