01 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/4204/25
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 04.02.2025 №064450011641 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплачувати йому пенсію за вислугою років на підставі п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до страхового стажу період його військової служби з 16.11.1988 року по 23.11.1990, а також періоди його роботи з 01.03.1994 по 02.05.1994, з 03.04.1995 по 31.03.2013 на посаді оглядача-ремонтника вагонів магістральних залізниць, зайнятих в пункті технічного обслуговування вагонів ст. Новоград-Волинський - 1-го класу виробничого підрозділу ремонтного вагонного депо Коростень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», починаючи з 16.01.2025, тобто з дати звернення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.01.2025 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою, в якій просив призначити пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено в призначені пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи. Позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, вказане рішення про відмову йому в призначені пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки він досяг пенсійного віку, має необхідний страховий та спеціальний стаж, які дають право на призначення пенсії за вислугу років, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачами - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області подано до суду відзиви на позовну заяву, в яких представники просять відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції зазначають, що за результатами розгляду документів позивача до його страхового стажу не зараховано період військової служби з 16.11.1988 по 23.11.1990 згідно військового квитка від 16.11.1998 НОМЕР_1 , оскільки неможливо визначити рік народження особи. Відповідно до наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж становить 36 років 10 місяців 15 днів.
Спеціальний стаж відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із змінами згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відсутній.
До спеціального стажу, що дає право на вислугу років, не зараховано періоди роботи, зазначені в довідці від 15.01.2025 № 24, оскільки довідка не відповідає додатку 5 Постанови № 637, а саме: у довідці відсутня інформація, що особа безпосередньо здійснювала організацію перевезень і забезпечувала безпеку руху на залізничному транспорті та відсутнє посилання на Постанову № 583, також в довідці відсутній підпис начальника відділу кадрів та головного бухгалтера.
Інші документи відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 відсутні. Тому відповідачі вважають, що відсутні правові підстави для призначення пенсії за вислугу років.
Розглянувши дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), а також дослідивши подані сторонами документи, суд встановив таке.
Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 15.08.1988 року ОСОБА_1 працював з 19.07.1988 у пункті технічного обслуговування вагонів ст. Новоград-Волинський - 1- го класу виробничого підрозділу ремонтне вагонне депо Коростень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» на таких посадах:
- з 19.07.1988 по 10.11.1988 - оглядач-ремонтник вагонів 4-го розряду;
- з 22.01.1991 по 22.05.1991 - слюсар по ремонту рухомого складу 4-го розряду у складальному цеху;
- з 22.05.1991 по 23.01.1992 - оглядач-ремонтник вагонів 4-го розряду;
- з 23.01.1992 по 01.03.1994 - слюсар по ремонту рухомого складу 4-го розряду у складальному цеху;
- з 01.03.1994 по 02.05.1994 - оглядач-ремонтник вагонів 4-го розряду;
- з 03.05.1994 по 03.04.1995 - слюсар по ремонту рухомого складу 4-го розряду у складальному цеху;
- з 03.04.1995 по 31.03.2013 - оглядач-ремонтник вагонів 4-го розряду;
- з 01.04.2013 по 15.01.2025 - оглядач-ремонтник вагонів 5-го розряду.
Крім того, в матеріалах справи міститься довідка від 27.01.2025 року №55 про підтвердження спеціального трудового стажу для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», видана Виробничим підрозділом ремонтного вагонного депо Коростень. В довідці вказано, що ОСОБА_1 з 01.03.1994 по 02.05.1994, з 03.04.1995 по 31.03.2013 працював на посаді оглядача-ремонтника вагонів магістральних залізниць, зайнятих в пункті технічного обслуговування вагонів ст. Новоград-Волинський - 1 класу. Разом стаж роботи за вислугу років складає 18 років 2 місяці 01 день.
З 16.11.1988 по 23.11.1990 позивач проходив військову службу, що підтверджується військовим квитком ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого 16.11.1988 року.
16.01.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою, в якій просив призначити пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Враховуючи принцип екстериторіальності, розгляд заяви та наданих документів щодо призначення пенсії за віком здійснено структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яким прийнято рішення від 04.02.2025 № 06445001641 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи станом на 11.10.2017.
За результатами розгляду документів до страхового стажу не зараховано період військової служби з 16.11.1988 по 23.11.1990 згідно військового квитка від 16.11.1998 НОМЕР_1 , оскільки неможливо визначити рік народження особи.
Відповідно до наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж становить 36 років 10 місяців 15 днів.
Спеціальний стаж відповідно до пункту а статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із змінами згідно із Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відсутній.
До спеціального стажу, що дає право на вислугу років, не зараховано періоди роботи зазначені в довідці від 27.01.2025 № 55, оскільки довідка не відповідає додатку 5 Постанови № 637, а саме: у довідці відсутня інформація, що особа безпосередньо здійснювала організацію перевезень і забезпечувала безпеку руху на залізничному транспорті та відсутнє посилання на Постанову № 583, також в довідці відсутній підпис начальника відділу кадрів та головного бухгалтера.
Вважаючи рішення ГУ ПФУ в Одеській області протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами №1788-XII та №1058-IV.
Згідно з пунктом 1 постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 06.12.1991 №1931-XII введено в дію Закон України "Про пенсійне забезпечення": з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 1 квітня 1992 року - в повному обсязі.
Статтею 2 Закону №1788-ХІІ визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
Відповідно до пункту 2-1 розділу ХV «Перехідні положення» Закону №1058-IV особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
На підставі статті 52 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені.
Відповідно до пункту «а» статті 55 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стаж і роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
Статтею 62 Закону №1788-XIІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок № 637) визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядок №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній відповідних записів.
Спірними періодами роботи, які просить зарахувати позивач до пільгового стажу, є: період проходження військової служби з 16.11.1988 по 23.11.1990 та періоди роботи з 01.03.1994 по 02.05.1994, з 03.04.1995 по 31.03.2013 на посаді оглядача-ремонтника вагонів магістральних залізниць, зайнятих в пункті технічного обслуговування вагонів ст. Новоград-Волинський - 1-го класу виробничого підрозділу ремонтного вагонного депо Коростень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця».
Постановою Кабінету Міністрів України №583 від 12.10.1992 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» затверджено Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років професії і посади робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників.
Згідно з роз'ясненням «Про деякі питання призначення пенсій на пільгових умовах та пенсій за вислугу років» №6804 від 25.03.2003 Управління пенсійного забезпечення Міністерства праці та соціальної політики України, відповідно до пункту «а» статті 55 Закону №1788-ХІІ деякі категорії працівників, які безпосередньо займаються організацією перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті, мають право на пенсію за вислугу років, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з яких не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо займаються організацією перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583, зокрема, передбачені посади: оглядачі-ремонтники вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу.
Таким чином, право на призначення пенсії за вислугу років мають працівники, які займали посаду оглядача-ремонтника вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу, після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з яких не менше 12 років 6 місяців за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, враховуючи вказані вище періоди роботи позивача та займану ним посаду в періоди роботи з 01.03.1994 по 02.05.1994, з 03.04.1995 по 31.03.2013 на посаді оглядача-ремонтника вагонів магістральних залізниць, зайнятих в пункті технічного обслуговування вагонів ст. Новоград-Волинський - 1-го класу, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, складає більше 12 років 6 місяців.
Щодо незарахування до стажу позивача періоду проходження служби в Радянській армії з 16.11.1988 по 23.11.1990, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зазначено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
З аналізу вищевикладеної норми вбачається, що обов'язковою умовою зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, різновидом якої є пенсія за вислугу років, є, зокрема, робота особи за професією або на посаді, що дає право на призначення такої пенсії, на момент призову на строкову військову службу.
Водночас, ч. 3 ст. 36 КЗпП УРСР було передбачено, що однією з підстав припинення трудового договору є призов або вступ працівника на військову службу.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.04.2019 року по справі №450/3061/16-а.
Як встановлено судом під час розгляду справи, позивач на момент призову на строкову військову службу до Радянської Армії працював на посаді оглядача-ремонтника вагонів 4 розряду вагонне депо Коростень, а отже зазначений період підлягає зарахуванню до стажу роботи позивача за спеціальністю.
Посилання відповідачів на неможливість визначити рік народження особи у військовому квитку від 16.11.1998 НОМЕР_1 , суд вважає безпідставними, оскільки у військовому квитку вказана дата народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо незарахування періодів роботи з 01.03.1994 по 02.05.1994, з 03.04.1995 по 31.03.2013, зазначених у довідці від 27.01.2025 року №55, виданої Виробничим підрозділом ремонтного вагонного депо Коростень, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина 3 статті 44 Закону №1058-IV).
Також приписами пункту 3.3 розділу 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1) встановлено, що орган, який призначає пенсію надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності бланки документів; допомогу особам, зазначених у п. 1.1 і 1.2 розділу І вказаного порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Пунктом 4.2 розділу 4 Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
З аналізу викладених норм слід дійти висновку, відповідач у випадку наявності сумнівів у достовірності наданих відомостей або необхідності надання додаткових документів мав скористатись своїм правом на витребування таких документів у роботодавця позивача відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV, чи запропонувати позивачу надати такі документи відповідно до п. 4.2. розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), чого відповідачем зроблено не було.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно під час обрахунку права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах не зараховано періоди його роботи з 01.03.1994 по 02.05.1994, з 03.04.1995 по 31.03.2013 на посаді оглядача-ремонтника вагонів магістральних залізниць, зайнятих в пункті технічного обслуговування вагонів ст. Новоград-Волинський - 1-го класу виробничого підрозділу ремонтного вагонного депо Коростень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця».
Зважаючи на викладене, період військової служби з 16.11.1988 року по 23.11.1990, а також періоди роботи з 01.03.1994 по 02.05.1994, з 03.04.1995 по 31.03.2013 на посаді оглядача-ремонтника вагонів магістральних залізниць, зайнятих в пункті технічного обслуговування вагонів ст. Новоград-Волинський - 1-го класу виробничого підрозділу ремонтного вагонного депо Коростень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», підлягають зарахуванню до спеціального стажу позивача, який дає право на пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону №1788-XII.
Дослідивши доводи сторін, суд встановив, що рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто без дотримання засад добросовісності та розсудливості та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 04.02.2025 №064450011641 про відмову в призначенні позивачу пенсії за вислугу років не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити позивачу пенсії за вислугу років, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV, якою врегульовано питання строків призначення (перерахунку) та виплати пенсії, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З матеріалів справи слідує, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Одеській області, рішенням якого позивачу відмовлено в призначені пенсії.
Тож дії зобов'язального характеру щодо призначення пенсії за віком має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за вислугу, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Одеській області, а тому в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугою років на підставі п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», слід відмовити.
Така позиція суду ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №500/1216/23 та від 09.07.2024 у справі №240/16372/23.
Відтак, зважаючи на положення пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV, суд, застосовуючи механізм захисту права, порушеного суб'єктом владних повноважень та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 245 КАС України, вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.
Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 04.02.2025 №064450011641 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до страхового стажу період його військової служби з 16.11.1988 року по 23.11.1990, а також періоди його роботи з 01.03.1994 по 02.05.1994, з 03.04.1995 по 31.03.2013 на посаді оглядача-ремонтника вагонів магістральних залізниць, зайнятих в пункті технічного обслуговування вагонів ст. Новоград-Волинський - 1-го класу виробничого підрозділу ремонтного вагонного депо Коростень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», починаючи з 16.01.2025.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко