про залишення позовної заяви без руху
01 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/22835/25
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Семенюк М.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
установив:
Позивач через свого представника адвоката Єрьоміною В.А. 29.09.2025 звернувся до суду з позовом предметом спору в якому, згідно позовних вимог, є бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу за період з 10.11.2022 по 20.05.2023 грошового забезпечення виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, тобто з пропуском встановленого ч.1 ст. 233 Кодексу законів про працю України тримісячного строку звернення до суду, останнім днем якого було 21.08.2023.
До позову додана заява про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначаються правові норми, рішення Верховного Суду та вказується, що "на спірні правовідносини строки звернення до суду не застосовуються, оскільки охоплюють період з 19 липня 2022 року до 19 травня 2023 року".
Спірний період виплати грошового забезпечення з 10.11.2022 по 20.05.2023 регулюється статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у редакції, яка діє з 19 липня 2022 року, в частині 1 якої зазначено:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті."
Суд звертає увагу, що позов не стосується звільнення і в ньому не йдеться про виплату позивачу всіх сум, що належать йому при звільненні.
При визначенні початку перебігу строку для звернення до суду з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 805/3881/18-а.
Під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття ж «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Грошове забезпечення, є щомісячною виплатою, розмір якого щомісяця відомий особі, що його отримує. Саме тому, на переконання суду, отримуючи таке забезпечення у неналежному, на думку особи, розмірі, вона має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові виплати, як вона обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання грошового забезпечення особою, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб'єктивних дій самого позивача, а не об'єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 420/3001/19, від 25 лютого 2020 року у справі № 360/1870/19.
Таким чином, враховуючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду, в заяві не зазначені підстави пропуску звернення до суду, які можуть бути визнані судом поважними, суд на підставі п. 1 ст. 123 КАС України залишає позов без руху для подання заяви про поновлення строку із зазначенням інших причин пропуску строку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву залишити без руху для усунення недоліків, а саме:
- додати до позову заяву, оформлену відповідно до вимог ст. 167 КАС України, про поновлення строків звернення до суду (вказавши інші підстави для поновлення строку), до якої додати докази поважності причин його пропуску;
- до заяви про поновлення строків звернення до суду додати її копії, а також копії доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою статті 161 КАС України.
Строк усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Суддя М.М. Семенюк