Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 жовтня 2025 року Справа№200/4700/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, суд -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області.
В обгрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області у званні капітана поліції.
На підставі висновку службового розслідування відносно позивача Наказом № 323 від 18.06.2025 за порушення порушення службової дісципліни, що виразилась у недотриманні вимог п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затверджених наказом МВС України від 01.02.2016 № 70 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
Суть порушення, за яке було накладено дисциплінарне стягнення, полягає в тому, що позивач виявив незадовільні знання наказу МВС України від 01.02.2016 № 70.
Позивач не погоджується із висновком службового розслідування та подальшою реалізацією накладеного дисциплінарного стягнення, оскільки сама подія, надходження вищевказаної інформації, її перевірка, а відтак і сама реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення зауваження була здійснена відповідачем протиправно, необґрунтовано, а висновки службового розслідування проведеного дисциплінарною комісією не ґрунтуються на перевірених і встановлених фактах, спірний наказ № 323 від 18.06.2025 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення зауваження є необ'єктивним, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 01.07.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву. Відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано додаткові докази.
16.07.2025 року відповідачем надано відзив по справі, згідно змісту якого зазначено, що в ході службового розслідування, дисциплінарною комісією підтверджено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який полягає у вияві незадовільних знань наказу МВС України від 01.02.2016 № 70 дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції О.Фоміним.
При цьому відповідач, посилаючись на правову позицію Верховного Суду у постанові від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22, зауважує, що застосування положень статті 29 Дисциплінарного статуту, при обранні виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення тощо.
Відак відповідач наголошує, що при прийнятті наказу, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно, з урахуванням всіх обставин справи, а тому позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.
Ухвалою суду від 31.07.2025 року клопотання представника Головного управління Національної поліції в Донецькій області про залучення відповідача по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Залучено Покровське районне управління поліції ГУНП в Донецькій області (вул. Першотравнева, 52 м. Добропілля, Донецька область, ел. адреса: pokrovsk_vp@dn.police.gov.ua) до участі у справі №200/4700/25 в якості другого відповідача.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач проходить службу в Національній поліції України, перебуває на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області у званні капітана поліції.
03.06.2025 року до канцелярії Покровського РУП ГУНП в Донецькій області надійшов рапорт старшого інспектора відділу моніторингу Покровського РУП ГУНП України в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_2 про те, що ним було проведено інструктаж з особовим складом який заступав для несення служби. Під час інструктажу дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділення поліції № 2 Покровського РУП капітан поліції ОСОБА_3 показав незадовільні знання наказу МВС України від 01.02.2016 № 70 «Про затвердження інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю».
Наказом Покровського РУП ГУНП в Донецькій області від 03.06.2025 № 293 було призначено службове розслідування за зазначеним фактом.
18.06.2025 року за результатами проведеного службового розслідування складено Висновок службового розслідування за фактом незадовільних знань наказу МВС України від 01.02.2016 № 70 дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_4 .
У Висновку зазначено, що 03.06.2025 до канцелярії Покровського РУП ГУНП в Донецькій області надійшов рапорт старшого інспектора відділу моніторингу Покровського РУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_2 про те, що ним було проведено інструктаж з особовим складом який заступав для несення служби.
Під час інструктажу показав незадовільні знання наказу МВС України від 01.02.2016 № 70 «Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю» дільничний офіцер поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Покровського РУП капітан поліції ОСОБА_1 пояснив, що 31.05.2025 він прибув на інструктаж перед несенням служби, під час інструктажу старшим інспектором відділу моніторингу Покровського РУП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_5 були задані йому питання на які він, на його думку, відповів.
Старшим інспектором відділу моніторингу Покровського РУП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_5 опитування проводилось на знання наказу МВС України від 01.02.2016 № 70 «Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю», згідно рапорту ОСОБА_3 відповів на незадовільно.
Враховуючи викладене, комісія дійшла висновку, що капітан поліції ОСОБА_3 повинен знати Інструкцію із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затверджений наказом МВС України від 01.02.2016 № 70. Таким чином у ході проведення службового розслідування в межах компетенції дисциплінарної комісії встановлено, що дільничний офіцер поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 6 та 7 розд. І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затверджена наказом МВС України від 01.02.2016 № 70.
На підставі викладеного Комісія вважала би:
службове розслідування за фактом про незадовільних знань наказу МВС України від 01.02.2016 № 70 дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_6 , закінчити;
відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування вважати такими, що підтвердились;
за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію" та Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затверджений наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності, дільничний офіцер поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_3 (0112805), підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності, пропонується оголосити зауваження.
Інших фактичних обставин, щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку, Висновок не містить.
Відповідно спірного Наказу Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області № 323 від 18.06.2025 року, за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затверджений наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, дільничному офіцеру поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області капітану поліції ОСОБА_1 (0112805), оголошено зауваження.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 3 ЗУ «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію України».
Згідно з ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про Національну поліцію», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про Національну поліцію», під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 17 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджуються Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до змісту п. 1, 2 ч. 1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно з ч.1 ст.59 ЗУ «Про Національну поліцію», служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 ЗУ «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно- правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 ( далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки.
Згідно з ч. 6 ст. 2 Дисциплінарного статуту, у разі спільного виконання службових обов'язків поліцейськими, які не підпорядковані один одному по службі, старшим вважається поліцейський, визначений безпосереднім керівником або який займає вищу посаду. Якщо поліцейські займають рівні посади, старший визначається за спеціальним званням.
Відповідно до п. 7, 8 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту, керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний: контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Згідно ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з Статутом.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Частиною 1 та 2 ст. 14 розділу III Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок № 893).
Відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до п. 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативноправових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
вид і розмір заподіяної шкоди;
причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту визначено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та з метою забезпечення особистої безпеки поліцейських, запобігання загибелі, пораненням і травмуванням їх та інших осіб під час поводження зі зброєю, наказом МВС України від 01.02.2016 № 70 була затверджена Інструкція із заходів безпеки при поводженні зі зброєю.
Згідно п. 1, 2 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70 (далі - Інструкція), ця Інструкція визначає систему заходів, спрямованих на забезпечення особистої безпеки поліцейських, запобігання загибелі, пораненням і травмуванню їх та інших осіб під час поводження з вогнепальною зброєю, ручним протитанковим і підствольним гранатометами, реактивною протитанковою і бойовою ручною гранатами (далі - зброя).
Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх без винятку поліцейських центрального органу управління поліції, його територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах (далі - орган поліції), державних установ, навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.
Згідно з вимогами пп. 2 п. 4 розділу І Інструкції, кожен поліцейський повинен знати та точно виконувати встановлені цією Інструкцією заходи безпеки при поводженні зі зброєю та боєприпасами.
Згідно спірних правовідносин, позивачу інкриміновано надання незадовільної відповіді (незадовільних відповідей) в процесі опитування на знання наказу МВС України від 01.02.2016 № 70 «Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю», що становить порушення п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту та п. 1, 2 ч. 1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію».
Суд наголошує, що правова оцінка правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на такому: (1) чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; (2) чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; (3) чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; (4) чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
У вимірі спірних правовідносин вирішення питання про правомірність притягнення працівника органу поліції до дисциплінарної відповідальності насамперед передбачає необхідність з'ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях.
Такий висновок зазначено Верховним Судом у постанові від 06.06.2024 року у справі № 440/512/23.
Оцінюючи спірні правовідносини в контексті позиції суду касаційної інстанції, суд наголошує на тому, що матеріали службового розслідування взагалі не містять жодної обставини, що вказує на «встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення».
А відтак у суду відсутня можливість дослідити, які саме питання були задані позивачу, їх кількість, ступінь важливості; відповіді, які були надані, їх повнота та правильність, співвідношення кількості наданих та ненаданих, вірних та невірних відповідей тощо.
Тож, приймаючи до уваги вищезазначене, проаналізувавши наявні матеріали службового розслідування та діючи норми законів, суд вважає, що відповідачем не було доведено факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку у вигляді надання незадовільної відповіді (незадовільних відповідей) в процесі опитування на знання наказу МВС України від 01.02.2016 № 70 «Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю».
Резюмуючи вказані обставини, спираючись на наведені норми законодавства та беручи до уваги позицію суду касаційної інстанції, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 18 червня 2025 року № 323 »Про порушення службової дисципліни дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Покровського районного управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_1 та його покарання», а саме дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення зауваження.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо стягнення судового збору.
Згідно із положеннями частини першої статті 139 КАС України, при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211, 20грн. Втім, при зверненні до суду позивач мав сплатити 968, 96 грн (1 211, 20 * 0,8), адже позов був поданий в електронній формі.
Таким чином судовий збір у розмірі 968, 96 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Щодо надміру сплаченого судового збору у розмірі 242, 24 грн., суд роз'яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області від 18 червня 2025 року № 323 «Про порушення службової дисципліни дільничним офіцером поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Покровського районного управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_1 та його покарання», а саме дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення зауваження.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 968 (дев*ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя О.О. Галатіна