Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 жовтня 2025 року Справа№200/5660/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Аляб'єва І.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,
29.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в якому просить визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати мені, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 12.10.2022 року по 08.04.2025 року (включно), зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 12.10.2022 по 08.04.2025 року (включно), але не більш як за шість місяців, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, шо затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач в період з 04.10.2018 по 12.10.2022 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 де і перебував на грошовому забезпеченні. На виконання рішення суду від 06.11.2024 у справі №200/6037/24 Відповідач здійснив нарахування належних Позивачу сум у розмірі 133672,24 грн., які виплатив 09.04.2025, але Відповідач не нарахував та не виплатив Позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені зі служби за період з 12.10.2022 (дата звільнення) по 08.04.2025 (по час повного розрахунку), тому Відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Таким чином, Відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати Позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 12.10.2022 (дата звільнення) по 08.04.2025 (по час повного розрахунку).
Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що трудові відносини та проходження військової служби мають різну правову природу, а тому норми КЗпП України не поширюються на позивача, оскільки вони врегульовані спеціальним законодавством і не підпадають під дію загального трудового права.
За таких обставин відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, а тому в їх задоволенні просить відмовити.
Ухвалою суду від 04.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 довідку про середній розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за останні два місяці, що передували звільненню, та розрахунок середньоденного грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.
За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги встановленні законодавства України для ветеранів війни-осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 .
Відповідно до архівних відомостей №1 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 04.10.2018 по 12.10.2022 де перебував на грошовому утриманні та отримував грошове забезпечення, що відповідачем не заперечується.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) від 12.10.2022 №416-ОС позивача виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №200/6037/24, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) до військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ; АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , за період з 29.01.2020 по 12.10.2022 включно грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021 та на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 , за період з 29.01.2020 по 12.10.2022 включно нарахування та виплатити грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування під час складання грошового атестату щодо ОСОБА_1 , розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 за період з 29.01.2020 по 12.10.2022.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 виготовити та направити ОСОБА_1 , новий грошовий атестат виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 за період з 29.01.2020 по 12.10.2022.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021, 2022 виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 , грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021, 2022 виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2019, 2020, 2021, 2022 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплатити ОСОБА_1 , грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
На виконання рішення суду відповідачем 09.04.2025 нараховано та виплачено грошове забезпечення в розмірі 133672,24 грн.
Позивач зазначає, що оскільки грошове забезпечення їй своєчасно не виплачено, що свідчить про не проведення повного розрахунку при звільненні, згідно ст. 117 КЗпП України він має право на виплату середнього заробітку.
Тому з метою отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Спірні правовідносини виникли з приводу наявності підстав для виплати позивачу середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.
Правові засади проходження військової служби та основи соціального захисту військовослужбовців врегульовано нормами Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, затвердженим указом Президента України від 10.12.2008.
Беззаперечним є той факт, що спеціальним законодавством щодо порядку та умов виплати грошового забезпечення військовослужбовцям не врегульовано питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні зі служби.
Однак, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 № 8-рп/2002 при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних зі спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.
Тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню правила ст. ст. 116, 117 КЗпП України, що не заборонено спеціальним законодавством.
Відтак, суд вважає безпідставним аргумент відповідача щодо незастосовності до спірних правовідносин норм Кодексу законів про працю України.
Щодо періоду затримки розрахунку при звільненні, за який у відповідача виникає обов'язок випалити позивачу середнє грошове забезпечення, а також алгоритму розрахунку розміру середнього грошового забезпечення за цей період, суд зазначає таке.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиплатою відповідачем позивачу станом на 12.10.2022 (дата звільнення) грошового забезпечення.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.11.2024 у справі №200/6037/24 відповідач 09.04.2025 виплатив позивачу грошове забезпечення в розмірі 133672,24 грн.
Тож спірним у цих правовідносинах є період з 12.10.2022 по 08.04.2025 (день, що передує дню остаточного розрахунку).
Суд враховує, що з 19.07.2022 набрав чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX від 01.07.2022, яким викладено в новій редакції норму статті 117 КЗпП України, а саме встановлено обмеження, згідно з якими виплати працівникові його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку здійснюються не більш, як за шість місяців.
З урахуванням дати проведення остаточного розрахунку з позивачем (09.04.2025), суд вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма статті 117 КЗпП України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX. А відтак, хоча загальний період затримки остаточного розрахунку з позивачем становить з 12.10.2022 по 08.04.2025 (650 робочих днів, 910 календарних днів), максимальний розмір грошового забезпечення який може бути виплачено за наявності підстав передбачених ст. 117 КЗпП України є еквівалентним середньому розміру грошового забезпечення позивача за шість місяців з 08.10.2024 по 08.04.2025, що становить 183 календарних днів.
Обчислення середнього заробітку працівників здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100.
За змістом пункту другого розділу II Порядку № 100 у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до пункту восьмого розділу IV Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з довідки про доходи ОСОБА_1 від 07.08.2025 № 235 наданої відповідачем на виконання вимог суду, середньоденний заробіток позивача виходячи з розрахунку за два місяці перед виключенням зі списків особового складу частини серпень 2022 року та вересень 2022 року становив 507,72 грн.
Отже, середній заробіток позивача за час затримки розрахунку за період з 08.10.2024 по 08.04.2025 (шість місяців відповідно до статті 117 КЗпП України у редакції Закону № 2352-IX), складає 92912,76 грн. (507,72 грн. х 183 днів).
Обраховуючи суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід зазначити про відрахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є обов'язком роботодавця та працівника, а не суду, тому розрахунки, наведені в судовому рішенні, є тією сумою коштів, з яких в подальшому роботодавцем здійснюються утримання податку з доходів та інших обов'язкових платежів. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду 08.11.2018 у справі № 805/1008/16-а.
Посилання відповідача на необхідність зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з посиланням на висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц є недоречним, адже вони сформовані за попереднього нормативно-правового регулювання таких правовідносин. У спірних правовідносинах належать до врахування приписи статті 117 Кодексу законів про працю України в редакції чинній з 19.07.2022, якими законодавець обмежив виплату 6 місяцями, проте без застосування принципу співмірності цієї суми щодо коштів, які роботодавець невчасно сплатив працівникові.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимови підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунків при звільненні у розмірі 92912,76 грн.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. А згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» , як інвалід 2 групи.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
Частково задовольнити позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 12.10.2022 року по 08.04.2025 року (включно).
Зобов'язати НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунків при звільненні у загальному розмірі 92912 (дев'яносто дві тисячі дев'ятсот дванадцять) гривень 76 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 01.10.2025року.
Суддя І.Г. Аляб'єв