Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
30 вересня 2025 року Справа №200/7432/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Полтавського обласного центру зайнятості про визнання протиправною відмову, скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 звернулась через систему “Електронний Суд» до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Полтавського обласного центру зайнятості, де просить суд;
визнати протиправною відмову Полтавського обласного центру зайнятості у проведенні компенсації по оплаті праці за перший місяць згідно Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 331 на найманих працівників: ОСОБА_2 , працевлаштованого з 01.02.2024 по 30.04.2024; ОСОБА_3 , працевлаштованої з 01.02.2024 по 30.04.2024; ОСОБА_4 , працевлаштованої з 01.02.2024 по 30.04.2024; ОСОБА_5 , працевлаштованої з 01.02.2024 по 30.04.2024; ОСОБА_6 , працевлаштованої з 01.02.2024 по 30.04.2024; ОСОБА_7 , працевлаштованої з 01.02.2024 по 30.04.2024;
скасувати наказ про призупинення відповідних виплат;
зобов'язати поновити компенсацію по оплаті праці згідно Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 331 на найманих працівників: ОСОБА_2 , працевлаштованого з 01.02.2024 по 30.04.2024; ОСОБА_3 , працевлаштованої з 01.02.2024 по 30.04.2024; ОСОБА_4 , працевлаштованої з 01.02.2024 по 30.04.2024; ОСОБА_5 , працевлаштованої з 01.02.2024 по 30.04.2024; ОСОБА_6 , працевлаштованої з 01.02.2024 по 30.04.2024; ОСОБА_7 , працевлаштованої з 01.02.2024 по 30.04.2024.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу (пункт 3); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт 5).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При цьому, суд з'ясовує момент, коли позивач фактично дізнався або мав реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернулася з позовними вимогами щодо зобов'язання поновити компенсацію по оплаті праці згідно Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 331 на найманих працівників за період 01.02.2024 по 30.04.2024.
Ураховуючи, що вимоги про зобов'язання поновити компенсацію за період 01.02.2024 по 30.04.2024 заявлені 26.09.2025, тобто поза межами шестимісячного строку звернення, то строк звернення є порушеним.
Позивач просить поновити строк звернення та зазначає, що в червні 2024 року зверталася із заявою на отримання наказу щодо зупинення компенсаційних виплат. Крім того, зверталася до суду із позовною заявою щодо зобов'язання Полтавського обласного центру зайнятості направити відповідь на звернення від 24.06.2024 на визначену позивачем адресу. Однак рішенням суду у справі № 200/5344/24 відмовлено у задоволені вимог.
Суд зазначає, що наявність рішення суду у справі № 200/5344/24 не може змінювати відлік строку звернення до суду. Строк обчислюється, з моменту коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення свого права. Також слід зауважити, що адміністративне провадження у справі №200/5344/24 не припиняє строк звернення до суду, і за викладених обставин не може бути підставою для його поновлення.
Оскарження особою будь-якої бездіяльності суб'єкта владних повноважень не дає підстав такій особі порушувати встановлений кодексом строк звернення до суду, оскільки строк звернення до суду обчислюється з дати, коли особа дізналася (повинна була дізнатися) про допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень, а не з дати, коли особа перестала очікувати на усунення суб'єктом владних повноважень такої бездіяльності.
Крім вказаного судом встановлено, що позивач 04.09.2025 зверталась до суду із аналогічним позовом. Ухвалою суду від 24.09.2025 позовну заяву повернуто через не усунення недоліків позову.
Суд не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав, тому не визнає поважними вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, суд наголошує увагу позивача, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.
З огляду на вказане, позивач повинен подати заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску, що узгоджується із нормою ч. 1 ст. 77 КАС України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач у позовній заяві посилається на порушення свого права на компенсацію витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, зазначає що через Єдиний державний веб-портал електронних послуг надана заявка про компенсацію по оплаті праці на найманих працівників. Наказом Полтавського обласного центру зайнятості від 31.05.2024 № 402 прийнято рішення перерахувати кошти роботодавцю ФОП ОСОБА_1 на компенсацію витрат на оплату праці за працевлаштування вищезазначених внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні за перший місяць роботи. У зв'язку із не отриманням коштів, 25.06.2024 позивач звернулася із запитом щодо надання наказу про призупинення виплат.
Станом на час звернення наказ не надано. Вважає відмову у проведені компенсації по оплаті праці за перший місяць згідно Порядку №331 та наказ про призупинення - незаконними, оскільки наявне рішення від 31.05.2024 № 402 про призначення виплат. Зазначає, що наказ про зупинення не отримувала, а у задоволені позову щодо надання відповіді на запит від 25.06.2024 відмовлено (судове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі № 200/5344/24).
Доказів на підтвердження позовних вимог суду не надано, а саме: копію оскаржуваного наказу; документи, що підтверджують державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , документи що підтверджують працевлаштування осіб: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , працевлаштованої; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 у позивача; документи, що підтверджуються взяття на облік цих осіб як внутрішньо переміщених осіб; докази виплати заробітної плати цим особам у період з 01.02.2024 по 30.04.2024.
Отже вимог ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем не дотримано.
Розглянувши клопотання про витребування доказів суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1,2 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Доказів звернення до відповідача стосовно отримання копії оскаржуваного рішення, як і доказів відмови у наданні такої позивачу, станом на момент звернення до суду із цим позовом суду не надано.
За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні клопотання про витребування доказів належить відмовити.
Одночасно суд зазначає, що до матеріалів позову позивачем не долучено копії паспорту позивача, що позбавляє можливості суд визначитись чи наділений позивач правом адміністративної процесуальної дієздатності.
Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, може бути лише особа, яка володіє процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року №5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку належним доказом наявності у позивача адміністративної процесуальної дієздатності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 1 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського обласного центру зайнятості про визнання протиправною відмову, скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду, клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку; докази на підтвердження викладених обставин позову, копію оскаржуваного рішення; документи, що підтверджують державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , документи що підтверджують працевлаштування позивачем осіб визначених у позовній заяві; документи, що підтверджуються взяття на облік цих осіб як внутрішньо переміщених осіб; докази виплати заробітної плати цим особам у спірний період, копію паспорта позивача.
Повідомити позивачу, що вищевказані документи можуть бути подані до суду шляхом направлення їх: через підсистему "Електронний суд".
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Буряк