Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
30 вересня 2025 року Справа №200/7414/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Абдукадирова К.Е., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:
- визнати протиправним рішення комісії з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлене Протоколом №15/18 від 19.09.2025 року щодо відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за його заявою від 19.11.2024 та скасувати;
- зобов'язати комісію з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.11.2024р. про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".
30.09.2025 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом свідків членів Комісії для встановлення обставин прийняття рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 оформленого Протоколом №15/18 від 19.09.2025. В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що Донецьким окружним адміністративним судом прийнято 12 рішень суду, з яких 6 набуло законної сили, якими встановлено протиправність бездіяльності, дій та рішень ІНФОРМАЦІЯ_1 , що, на думку позивача, вказує на системність порушень ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо нього. Зазначає, що всі 12 судових рішень було прийнято у спрощеному письмовому провадженні, та члени комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 не мали можливість прийняти участь у судовому процесі, та пояснити, чому саме після чисельних рішень суду, якими встановлена протиправність бездіяльності, дій та рішень ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо однакових заяв позивача, вони продовжують голосувати в комісії щодо розгляду відстрочки від мобілізації щодо відмови в наданні відстрочки ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про порядок розгляду цієї справи (форму адміністративного судочинства), суд виходив з наступного.
Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підсудна Донецькому окружному адміністративному суду, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Позовну заяву належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Підстави для повернення позовної заяви, залишення позовної заяви без руху, а також для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.
Згідно частини 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 5 статті 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей строк неодноразово продовжувався аналогічними Указами та наразі триває.
При цьому, ураховуючи рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, у зв'язку з введенням воєнного стану, постійними обстрілами міста території Донецької області та веденням активних бойових дій на території Донецької області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю і безпеці учасників справи:
- на час існування небезпеки для учасників справи, пов'язаної з перебуванням останніх у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду, судові засідання за особистої участі учасників судового процесу не проводяться;
- учасники справи мають право надсилати документи, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття до приміщення суду: - через особистий кабінет в системі «Електронний суд»; - у разі неможливості надсилання через систему «Електронний суд» - електронною поштою на е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua (з обов'язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом).
Станом на момент прийняття даної ухвали воєнний стан в Україні триває та не є скасованим, а місто Слов'янськ, все ще перебуває під постійними обстрілами, у зв'язку з триваючими на території Донецької області бойовими діями.
Позивачем, в обґрунтування клопотання не зазначено в чому саме полягає обмеження його права як учасника процесу в доведені своєї правової позиції.
Разом з цим, згідно пункту 4 частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
За частинами 1-3 статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами, та інші права.
Вказані у статті 44 КАС України права сторін є змагальними.
На підставі частини 4 статті 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.
Ці права, за своєю правовою природою, є диспозитивними.
Окрім цього, згідно частини першої статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Таким чином, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, що здійснюється без виклику сторін, зважаючи на його особливості, не обмежує відповідача у його змагальних та диспозитивних правах, не порушує змагальності адміністративного процесу, оскільки сторони не обмежені у поданні до суду письмових доказів, заяв, пояснень та заперечень. В тому числі, у даному випадку - відповідач, не обмежений у праві надавати письмові пояснення з приводу як самостійно наданих доказів, так і доказів, що надані позивачем.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частиною дев'ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань, не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 «Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження» КАС України.
Позивач не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі № 826/7244/18.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що правові позиції сторін згідно Кодексу адміністративного судочинства України викладаються ними у заявах по суті справи. Отже, сторони можуть надати до суду усі необхідні, на їх думку, заяви, клопотання та докази задля повного та всебічного розгляду справи. Суд звертає увагу сторін у справі на те, що повний та всебічний розгляд справи не залежить від виду провадження у справі, загального чи спрощеного.
На підставі зазначеного, з огляду на запровадження на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання позивачапро розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін належить відмовити.
За таких обставин, суд доходить висновку про відкриття провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Також, 30.09.2025 від позивача надійшло клопотання про виклик в судове засідання в якості свідків членів Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 : ОСОБА_2 - начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 -тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 спеціаліста сектору з організаційної діяльності та зв'язків з громадкістю Курахівської міської ради, ОСОБА_6 головного спеціаліста з питань оборонної та мобілізаційної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Мар'їнської міської військової адміністрації, ОСОБА_7 першого заступника Кураховської міської ради, ОСОБА_8 першого заступника начальника Мар'їнської міської військовоі адміністрації, ОСОБА_9 заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Курахівської міської ради, члена Комісії ОСОБА_10 заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Курахівської міської ради, ОСОБА_11 начальника відділу з питань оборонної та мобілізаційної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами Мар'їнської міської військової адміністрації, ОСОБА_12 керуючої справами виконавчого комітету Курахівської міської ради, ОСОБА_13 начальника управління освіти Курахівської міської ради, ОСОБА_14 начальника відділу освіти, культури молоді та спорту Мар'їнської міської військової адміністрації, Джиквас Тетяну Миколаївну начальника управління соціального захисту населення Курахівської міської ради, ОСОБА_15 начальника управління соціального захисту населення Мар'їнської міської військової адміністрації, ОСОБА_16 начальника служби у справах дітей Мар'їнської міської військової адміністрації, ОСОБА_17 виконуючу обов'язки директора комунального некомерційного підприємства «Мар'їнський центр первинної медико санітарної допомоги», ОСОБА_18 головний лікар комунального некомерційного підприємства «Мар'їнський центр первинної медико-санітарної допомоги», ОСОБА_19 начальника відділу з питань надання адміністративних послуг Мар'їнської міської військової адміністрації, Просоленко Андрія Анрійовича начальника відділу з питань розвитку територій Мар'їнської міської військової адміністрації, ОСОБА_20 головного спеціаліста сектору з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб Мар'їнської міської військової адміністрації, ОСОБА_16 оператора відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_21 оператора відділення обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що чисельними рішеннями Донецького окружного адміністративного суду прийнятими до 19.09.2025 було встановлено протиправність всіх прийнятих Комісією рішень щодо відмови позивачу у відстрочці в мобілізації, в тому числі щодо підстав захоплення м.Курахове та неможливості проживання там військовозобов'язаних осіб. Проте, члени Комісії у оскаржуваному рішення всупереч рішенням суду знов відмовили позивачу, посилаючись на захоплення м.Курахове та неможливості проживання там військовозобов'язаних осіб.
Вважає, що вищевказані особи як свідки, можуть дати пояснення щодо підстав прийняття оспорюваного рішення Комісії всупереч 10 прийнятим рішенням Донецького окружного адміністративного суду та задоволення заяв про відстрочку інших військовозобов'язаних які зареєстровані на території Мар'їнського району Донецької області з 15.02.2025 та відмови в задоволенні заяви позивача у зв'язку з захопленням м.Курахове.
Щодо клопотання про виклик свідків, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина друга статті 72 Кодексу).
Відповідно до частин першої, другої статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України, як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України, показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до частин першої-третьої статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Статтею 93 Кодексу передбачено, що сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи
Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що для вирішення питання щодо наявності підстав для виклику до суду свідків перевірці підлягають два критерії: процесуальний та матеріальний.
Процесуальний критерій полягає у перевірці поданої до суду заяви на виконання стороною вимог норм Кодексу адміністративного судочинства України щодо порядку, строків та дотримання форми і вимог щодо такого виду заяви.
Другий, матеріальний критерій, полягає у встановленні доцільності вчинення такої процесуальної дії з точки зору: чи можуть особи (свідки) повідомити суду про відомі їм обставини, які мають значення для справи; чи будуть показання свідків достатніми доказами, які у своїй сукупності дадуть змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять саме до предмета доказування (стаття 76 Кодексу).
Беручи до уваги викладене, а також зважаючи на предмет спору, суд доходить до висновку про можливість встановлення обставин, які входять до предмету доказування у справі, за допомогою письмових доказів, відтак, і про відсутність підстав для виклику та допит свідків.
При цьому, суд зазначає, що зі змісту статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлений порядок допиту свідків, також слідує, що допит свідків здійснюється головуючим у справі суддею виключно в межах судового засідання.
Зважаючи на те, що судом вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), підстав для задоволення клопотання в частині допиту свідків суд не вбачає.
Крім того, процесуальним законом передбачено можливість з'ясування обставин справи шляхом подання учасниками справи заяв по суті справи.
З огляду на вказане, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про виклик свідків.
Керуючись статтями 9, 12, 160, 161, 171, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити певні дії.
У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та виклик судове засідання свідків - відмовити.
Справа буде розглядатись одноособово суддею Абдукадировою К.Е. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення відповідачу даної ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, який повинен бути складений та поданий за правилами, встановленими статтею 162 КАС України, або заяви про визнання позову.
У разі подання відзиву на позов до нього необхідно додати докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
ЗОБОВ'ЯЗАТИ відповідача у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали надати суду:
- письмові пояснення щодо заявленого позову;
- заяву ОСОБА_1 про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, від 19.11.2024 та поданих до неї документів;
- протокол (витяг з протоколу щодо позивача) за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.11.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації, а також всі докази які були або мали бути враховані у спірних правовідносинах;
- всі інші докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.
Звернути увагу учасників справи на те, що режим роботи суду, на період воєнного стану, передбачає направлення всіх процесуальних документів через особистий кабінет в підсистемі “Електронний суд».
У разі неможливості користування підсистемою “Електронний суд» процесуальні документи необхідно надсилати на офіційну електронну адресу суду: inbox@adm.dn.court.gov.ua (з обов'язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом).
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.dn.court.gov.ua/sud0570.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя К.Е. Абдукадирова