01 жовтня 2025 року Справа 160/24785/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Едуард Олегович, перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Зеленодольської міської ради про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
28 серпня 2025 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17а, м. Дніпро, 49005; ІК в ЄДРПОУ 44118658) в особі представника Кравцова Володимира Віталійовича через систему "Електронний суд" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ), з вимогами:
- стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 193 759,47 гривень.
Ухвалою суду від 01.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 30 вересня 2025 року о 09:40 у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5 зала судових засідань 1.
30.09.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - Бузинарської Діани Миколаївни надійшла зустрічна позовна заява до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Зеленодольської міської ради, з вимогами:
- визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області: ППР № 5352291-2417-0482 від 14.06.2023 року на суму 106866,06 грн., ППР №1946536-24-17- 0482 від 29.09.2022 року на суму 21119,77 грн., ППР № 4724138-2417-0482 від 22.05.2024 року на суму 106699,73 грн;
- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області щодо нарахування пені, у відповідності до ст. 129 ПК України, в розмірі 3996,93 грн. (з урахування добровільно сплаченої в частині заявлених ГУ ДПС у Дніпропетровській області сум по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, що виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін - 1328,07 грн. та 17,09 грн.);
- визнати протиправними дії Зеленодольської міської ради та зобов'язати надати відомості до контролюючого органу ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 , як орендаря з яким укладено Договір оренди земельної ділянки № 06-18/ВК від 06.06.2018 року, відповідно до Наказу Міністерства фінансів України 17.09.2015 № 783, із врахуванням умов укладеного Договору та Додаткових угод за період з 2022 року по 2025 рік, а саме: в 2022 році розмір НГО 33399,99 грн., відсоткова ставка від НГО 12%, розмір орендної плати 4008,0 грн., в 2023 році розмір НГО 38409,99 грн., відсоткова ставка від НГО 12%, розмір орендної плати 4609,20 грн., в 2024 році розмір НГО 889164,45 грн., відсоткова ставка від НГО 3%, розмір орендної плати 26674,90 грн., в 2025 році розмір НГО 995864,18 грн., відсоткова ставка від НГО 3%, розмір орендної плати 29875,92 грн;
- зобов'язати Зеленодольську міську раду надавати в подальшому відомості до контролюючого органу щодо розміру відсоткової ставки орендної плати та суми орендної плати, визначеної сторонами укладеного Договору оренди земельної ділянки № 06-18/ВК від 06.06.2018 року та норм Податкового кодексу України.
Суд враховує, що відповідно до приписів статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Відповідно до частини 3 статті 177 КАС України вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Згідно з частиною 1 статті 178 КАС України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Розглянувши зміст зустрічної позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд встановив наявність підстав для залишення її без руху, оскільки вона подана із порушенням вимог, встановлених КАС України.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України.
Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Разом з тим, в постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
У вказаній постанові Верховний Суд визначив помилковим твердження про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 Податкового кодексу України.
Також, Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 року по справі №160/11673/20 зробив висновок, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Із зустрічної позовної заяви вбачається, що позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.09.2022 №1946536-24-17-0482 на суму 21119,77 грн за 2022 рік, від 14.06.2023 №5352291-2417-0482 на суму 106866,06 грн за 2023 рік; від 22.05.2024 №4724138-2417-0482 на суму 106699,73 грн за 2024 рік щодо яких не застосовувалася процедура адміністративного оскарження.
До суду з зустрічною позовною заявою позивач звернувся 29.09.2025.
Таким чином, звернувшись 29.09.2025 до суду, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовною заявою, при цьому не надав заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Також, відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.
Так, за приписами частини першої-другої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 9 частини 5 статті 160 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень у позовній заяві зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до пункту 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частиною 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні частини 1 статті 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов'язання вказаного суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Водночас, суд позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в права.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач зокрема просить: визнати протиправними дії Зеленодольської міської ради та зобов'язати надати відомості до контролюючого органу ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 , як орендаря з яким укладено Договір оренди земельної ділянки № 06-18/ВК від 06.06.2018 року, відповідно до Наказу Міністерства фінансів України 17.09.2015 № 783, із врахуванням умов укладеного Договору та Додаткових угод за період з 2022 року по 2025 рік, а саме: в 2022 році розмір НГО 33399,99 грн., відсоткова ставка від НГО 12%, розмір орендної плати 4008,0 грн., в 2023 році розмір НГО 38409,99 грн., відсоткова ставка від НГО 12%, розмір орендної плати 4609,20 грн., в 2024 році розмір НГО 889164,45 грн., відсоткова ставка від НГО 3%, розмір орендної плати 26674,90 грн., в 2025 році розмір НГО 995864,18 грн., відсоткова ставка від НГО 3%, розмір орендної плати 29875,92 грн.
При цьому позивач не зазначає, чим саме Зеленодольська міська рада порушила його права, свободи чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в його права та які підлягають оскарженню, отже таке формулювання способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів не відповідає вимогам частини першої статті 5 та пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України.
Окрім того, згідно частини 3 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»).
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору складає: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем у позові заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 234 685,56 грн., 1 відсоток ціни позову складає 2 346,86 грн, отже розмір судового збору в даному випадку з урахуванням коефіцієнту пониження складає 1 949,49 грн.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем у позові також заявлено дві самостійні вимоги немайнового характеру, отже розмір судового збору в даному випадку з урахуванням коефіцієнту пониження складає 1 937,92 грн.
Таким чином, загальний розмір судового збору, який повинен сплачуватися позивачем при зверненні до адміністративного суду із даним позовом становить 3 887,41 грн., однак позивачем надано документ про сплату судового збору на суму 968,96 грн.
Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплати судового збору із заявлених ним немайнових вимог у розмірі 2 918,45 грн., сплаченого на реквізити: держувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Відповідно до частини 2 статті 178 КАС України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що зустрічна позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169, 178 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Зеленодольської міської ради про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
ОСОБА_1 надати строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви протягом п'яти днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій обґрунтувати причини його пропуску та надати підтверджуючі документи, за наявності;
- уточненого позову, для суду та сторін, з зазначенням способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, відповідно до вимог частини першої статті 5 та пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, де в прохальній частині позову має бути відображено які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення Зеленодольської міської ради були вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню;
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2 918,45 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101, або документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону;
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Е.О. Юрков