30 вересня 2025 рокуСправа №160/21671/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучугурної Н.В. (м.Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5), розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кропов Андрій Вікторович, про виправлення описки в ухвалі суду від 08.09.2025 у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кропов Андрій Вікторович, до Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 повернуто ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору згідно з квитанцією № B43Y-U161-7AUE від 24.07.2025 у розмірі 1211 грн 20 коп. за подання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
23.09.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про виправлення описки у вказаній ухвалі, шляхом зазначення номеру квитанції №84МЕ-СК71-В820-5ЕАС, замість вказаного № B43Y-U161-7AUE.
Розглянувши подану заяву, судом встановлено, що при виготовленні ухвали від 08.09.2025 про повернення судового збору було допущено описку, а саме помилково зазначено номер квитанції № B43Y-U161-7AUE замість вірного №84МЕ-СК71-В820-5ЕАС.
Відповідно до статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд зазначає, що поняття описки і очевидної арифметичної помилки, визначає, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.
Під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
За таких підстав, суд уважає за необхідне виправити допущену описку в ухвалі суду від 08.09.2025, зазначивши номер квитанції №84МЕ-СК71-В820-5ЕАС, та задовольнити заяву позивача.
Керуючись статтями 243, 248, 253, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву про виправлення описки задвольнити.
Виправити допущену описку в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі №160/21671/25, зазначивши номер квитанції №84МЕ-СК71-В820-5ЕАС, замість помилково вказаного № B43Y-U161-7AUE.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили 30.09.2025 та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Кучугурна