30 вересня 2025 року Справа №160/29877/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання судового рішення у справі №160/29877/24,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року розглянуто справу №160/29877/24 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2021 року без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням виплачених сум.
04 липня 2025 року вказане рішення суду набрало законної сили.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі №160/29877/24.
29 вересня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано звіт про виконання рішення суду у справі №160/29877/24, що надійшов від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у справі № 160/29877/24 не зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром з 01.02.2022 та з 01.02.2023 від грошового забезпечення, яке зазначено у довідках від 08.04.2024 за № 3/875 та № 3/876, наданих Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України. доплату на виконання рішення суду, винесеного на користь Позивача, буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.
Вирішуючи питання про прийняття звіту суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
За ч. 2 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Зміст звіту свідчить про ігнорування відповідачем висновків суду.
Наразі наявні 4 ухвали суду, якими вирішено відповідні питання: від 25.04.2025 року, від 08.05.2025 року, від 04.09.2025 року та від 11.09.2025 року.
Кожна з ухвал отримана відповідачем в підсистемі «Електронний Суд».
Серед іншого, суд, встановлюючи судовий контроль, прямо вказав: «Отже, на дати після 01.02.2021 року обмеження пенсії максимальним розміром, яке відповідач встановив при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 року у справі №160/12071/24, існувати не може.
Фактично, відповідач має провести перерахунки на підставі відповідних довідок (станом на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року) без обмеження максимальним розміром.
Наразі ж надані відповідачем розрахунки свідчать, що відповідне обмеження застосовано відповідачем на 01.02.2022 року та 01.02.2023 року, чим підтверджено невиконання рішення суду в повному обсязі».
Таким чином, судом констатується відсутність підстав для обмеження пенсії позивача станом на вищевказані дати. На це відповідач зазначає, що рішенням суду «не зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром з 01.02.2022 та з 01.02.2023».
Суд повторює, що обмеження пенсії позивача є загальною характеристикою відповідної пенсії, воно встановлено з єдиної правової підстави. Не існує окремих періодів «обмеження пенсії максимальним розміром з 01.02.2022 року», «обмеження пенсії максимальним розміром з 01.02.2023 року», ці періоди можуть виокремлюватися для перерахунку на підставі відповідної довідки, оскільки кожна з них містить окреме змістовне навантаження та створює самостійні правові наслідки в зв'язку з таким змістом. Обмеження розміру пенсії максимальним розміром має іншу правову природу і для нього такі періоди є незастосовними, оскільки в цілому йдеться про протиправний характер такого обмеження, що вже встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили. При цьому в рішенні суду здійснено вихід за межі позовних вимог у відповідній частині.
Таким чином, відповідач прямо заперечує зміст рішення суду і фактично відмовляється його виконувати.
Отже, рішення суду є невиконаним.
Суд підкреслює, що рішення суду не виконано в тій частині, яка не передбачає будь-які матеріальні витрати - відповідач неналежним чином саме перераховує пенсію позивача (не йдеться про виплату відповідної доплати).
З цих підстав звіт відповідача не підлягає прийняттю.
Згідно ч. 2, 3 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, котрий він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту чи невиконання рішення суду. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Оскільки поведінка відповідача в даній справі має очевидно недобросовісний характер та зводиться до штучного створення надуманих підстав для невиконання рішення суду, при цьому заснована на ігноруванні прямих та однозначних для розуміння висновків суду, наявні правові підстави для вирішення питання про накладення на керівника відповідача штрафу за невиконання рішення суду.
З урахуванням відмови у прийнятті поданого звіту суд звертає увагу відповідача, що безальтернативним є вирішення питання про накладення на нього штрафу, в зв'язку з чим останній має право заявити клопотання про звільнення від його сплати або про зменшення його розміру. Зважаючи на обставини виконання рішення суду та інші обставини справи доцільним є встановлення відповідачу строку для подання такого клопотання відповідно до строку для подання нового звіту.
Також наявні правові підстави для витребування від відповідача відомостей, необхідних для накладення штрафу.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 254, 256, 295, 382-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі №160/29877/24.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі №160/29877/24 протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області строк для подання клопотання про зменшення розміру штрафу або звільнення від його сплати протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відомості, разом з підтверджуючими документами, про керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, необхідні для розгляду питання про накладення штрафу за невиконання рішення суду: прізвище, ім'я, по-батькові та код РНОКПП.
Витребувані відомості необхідно надати Дніпропетровському окружному адміністративному суду протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали за адресою: вул. Академіка Чекмарьова, 5, м. Дніпро, 49089.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко