30 вересня 2025 рокуСправа № 160/27721/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
25.09.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , яка полягає у не розгляді запиту Позивача від 15.08.2025 року, у не повідомленні Позивача у письмовій формі про результати розгляду запиту, його задоволенні чи відмові у його задоволенні, посилаючись на законні підстави такої відмови, та у не наданні Позивачу до теперішнього часу запитуваної інформація та документів стосовно її сина ОСОБА_2 , та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , Код ЄДРПОУ: 24973434 розглянути запит Позивача про надання інформації та документів від 15.08.2025 року, повідомити Позивача у письмовій формі про результати розгляду запиту, його задоволенні чи відмові у його задоволенні, посилаючись на законні підстави такої відмови, та надати Позивачу запитувану інформацію та документи стосовно її сина ОСОБА_2 .
Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2025 позову присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/27721/25 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.
Згідно з частинами першою, другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
У ході з'ясування питання відповідності позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, судом встановлено наступне.
Згідно із частиною другою статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до положень статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріпляються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Отже надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.
Згідно з частиною першою статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Відповідно до частини другої статті 43 КАС України встановлено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України).
У відповідності до висновку Конституційного Суду України (рішення від 08.04.1999 за № 3-рп/99) за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Згідно з частинами першою, другої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Згідно з частиною першою статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Частиною 3 статті 244 Цивільного кодексу України визначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Згідно частиною восьмою статті 59 КАС України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання, він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них покладається на нотаріусів.
Крім того, виходячи з положень пункту 3 Глави 7 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, вірність копії документа, виданого фізичною особою, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису фізичної особи на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування або за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування фізичної особи.
Судом встановлено, що позовна заява подана та підписана представником - фізичною особою ОСОБА_3 .
На підтвердження повноважень Смушкова А.П. на підписання позовної заяви, представництво в суді, до позовної заяви було долучено скановану копію довіреності від 11.08.2025 ОСОБА_1 , посвідченої приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дацко Я.О. (зареєстрована в реєстрі за №1695).
Суд зазначає, що долучений до позовної заяви документ із назвою довіреність не є належним доказом підтвердження повноважень Смушкова А.П., оскільки не містить необхідних реквізитів.
Вказана довіреність не підписана позивачем, а скріплена власним кваліфікованим електронним підписом представника Смушкова А.П., що долучена в якості додатків до сформованої в його Електронному кабінеті як користувача підсистеми «Електронний суд» позовної заяви, що не виконує вимоги частини другої статті 59 КАС України.
Суд зазначає, засвідчена самим представником копія довіреності фізичної особи, в силу викладених вимог законодавства, не є належним та допустимим доказом підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву, не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси, а відтак повноваження Смушкова Андрія Павловича діяти від імені Гужвій Галини Вікторівни не підтверджені в установленому законом порядку.
За таких обставин, позовну заяву підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Згідно із положеннями пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись ст.ст.57, 59, 160, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та долученими документами.
Роз'яснити, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст.294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Бухтіярова