01 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2057/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, відповідно до якого, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення від 27.12.2024 №032350030142 про відмову у призначенні пенсії;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплачувати пенсію у зв'язку з втратою годувальника на неповнолітніх дітей з часу звернення за призначенням такої пенсії.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що двічі зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника в інтересах своїх неповнолітніх дітей, втім отримав рішення про відмову. Позивач вважає, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу її померлого чоловіка окремі періоди роботи, оскільки необхідні записи містяться у його трудовій книжці. Наведене зумовило звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стаж у годувальника.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.
Позивач 23.12.2024 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника (за померлу ОСОБА_2 ) на неповнолітніх дітей відповідно до ст. 365 Закону №1058-ІV.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області розглянуло вказану заяву за принципом екстериторіальності та прийняло рішення від 27.12.2024 №032350030142 про відмову у призначенні пенсії, оскільки відсутній страховий стаж годувальника (09 років 11 місяців 23 дні).
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 36 Закону №1058-IV передбачено умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону№1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються:
1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Частиною 1 ст. 32 Закону №1058-IV передбачено, що особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю II та III груп від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років.
Позивач 23.12.2024 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника (за померлу ОСОБА_2 ) на неповнолітніх дітей відповідно до ст. 365 Закону №1058-ІV.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області розглянуло вказану заяву за принципом екстериторіальності та прийняло рішення від 27.12.2024 №032350030142 про відмову у призначенні пенсії, оскільки відсутній страховий стаж годувальника (09 років 11 місяців 23 дні).
Водночас, з листа ГУ ПФУ у Київській області від 19.02.2025 №1000-0202-8/23061, наданого на адвокатський запит, вбачається, що о страхового стажу зараховано наступні періоди роботи:
- з 01.09.1995 по 26.06.1999 - 3 роки 9 місяців 26 днів - навчання;
- з 01.01.2002 по 31.12.2003 - 2 роки - робота в Любомльській філії ЗІТ СК «ГАЛИЦЬКА», (зараховано згідно даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку);
- з 01.01.2002 по 30.12.2005 - 8 місяців 10 днів - робота в Любомльській філії ЗІТ СК «ГАЛИЦЬКА» (зараховано згідно даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку);
- з 12.01.2006 по 31.12.2007 - 7 місяців 16 днів - ФОП ОСОБА_3 , (зараховано згідно даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку);
- з 15.02.2013- 31.05.2014 - 1 рік 3 місяці 14 днів - отримання допомоги від Управління соціального захисту населення Любомльської районної державної адміністрації;
- з 02.06.2014 по 17.12.2015 - 1 рік 6 місяців 17 днів - отримання допомоги від Управління соціального захисту населення Любомльської районної державної адміністрації.
Згідно калькулятора часу роботи зарахований стаж складає 12 років 7 місяців 19 днів при необхідному стажі 10 років.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До 01 січня 2004 порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі по тексту - Закон України №1788-ХІІ).
Відповідно до статті 56 Закону України №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 частиною 1 Закону України №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Законодавець чітко визначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і саме за відсутності такої або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, що також визначено і Порядком №637.
Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 №58 (далі по тексту Інструкція №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктами 2.3, 2.4 розділу 2 вказаної Інструкції №58 передбачено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується «05.01.1993».
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Пунктом 1 Інструкції №162 визначалося, що питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання та обліку, регулюються постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки працівників та службовців» (далі - Порядок №656) та цією Інструкцією.
Відповідно до пункту 1 Порядку №656 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 2.3 Інструкції №162 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
З аналізу вказаних норм судом встановлено, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому можливе її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
Суд зауважує, що записи про періоди роботи не містять недопустимих перекреслень, виправлень чи дописок, які б змінювали суть записів або перекручували б їх зміст, а натомість внесені у відповідності із встановленими правилами. Тому відсутні підстави для їх неврахування при визначенні періоду страхового стажу позивача у повному обсязі.
Окрім того, Верховним Судом у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а та від 04.07.2023 у справі №580/4012/19 вказано, що певні недоліки у заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
З огляду на викладені норми та зазначені позиції Верховного Суду, суд доходить висновку, що відповідачами неправомірно не зараховано спірні періоди до страхового стажу годувальника.
Отже, періоди роботи з 01.09.1995 по 26.06.1999, з 01.01.2002 по 31.12.2003, з 01.01.2002 по 30.12.2005, з 12.01.2006 по 31.12.2007, з 15.02.2013- 31.05.2014, з 02.06.2014 по 17.12.2015 підлягають зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 у повному обсязі.
Визначаючись щодо дати, з якої слід призначити пенсії, суд враховує, що пунктом 3 частини 1 ст. 45 Закону №1058-VI передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Оскільки позивач просить призначити пенсію у зв'язку з втратою годувальника з часу звернення за призначенням такої пенсії, то пенсію має бути призначено з 23.12.2024.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 10.03.2025 №9.
Керуючись статтями 2, 139, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 27.12.2024 №032350030142 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника на неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з 23.12.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивачі:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ).
ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).
Суддя Ф.А. Волдінер