01 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5930/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач1, в/ч НОМЕР_1 ), військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач2, в/ч НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди за період з 01.06.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 30.04.2024 та з 01.09.2024 по 13.12.2024, передбаченої Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260), та постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (далі - Постанова №168), в редакції чинній станом на 07.03.2022;
зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду за період з 01.06.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 30.04.2024 та з 01.09.2024 по 13.12.2024 як військовослужбовцю, який обіймав посаду інструктора військової частини, передбачену Порядком №260 та Постановою №168, в редакції чинній станом на 07.03.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в період з 02.03.2022 по 01.09.2023, в подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_1 був переведений для подальшого проходження військової служби на посаду інструктора до військової частини НОМЕР_2 та проводив заняття з військовослужбовцями військової частини НОМЕР_2 , яка перебуває в підпорядкуванні та на всіх видах забезпечення військової частини НОМЕР_1 , де позивач був призначений та перебував на посаді інструктора.
У Розділі 4 «Щомісячні додаткові види грошового забезпечення» грошового атестату в/ч НОМЕР_1 за №971 від 13.12.2024 зазначено, що сержанту ОСОБА_1 виплати - додаткової винагороди як особі інструкторсько-викладацького складу згідно Порядку №260 та Постанови №168 відсутні.
ОСОБА_1 зауважує, що його звернення до керівництва військової частини з приводу нарахування та здійснення виплат, передбачених Порядком №260 та Постановою №168, а саме додаткової винагороди як особі інструкторсько-викладацького складу і причини її невиплати, починаючи з березня по грудень 2023 року та з січня по квітень і з вересня по грудень 2024 року були залишеними без уваги та розгляду.
У відповідь на запит представника позивача 22.04.2025 в/ч НОМЕР_2 був надісланий супровідний лист №4453 від 22.04.2025 з довідками про нарахування та виплати сум грошового забезпечення за 2022 рік, 2023 та 2024 роки на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки про нарахування та виплати сум грошового забезпечення за 2023 рік в/ч НОМЕР_1 в графі 15 «додаткова винагорода, згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022» за період з березня по грудень 2023 року не здійснювала нарахувань позивачу, як особі інструкторсько-викладацького складу.
Згідно з довідкою про нарахування та виплати сум грошового забезпечення за 2024 рік в/ч НОМЕР_1 в графі 15 «додаткова винагорода, згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022» за період з січня по квітень 2024 року та з вересня по грудень 2024 року не здійснювала нарахувань позивачу, як особі інструкторсько-викладацького складу. Лише з травня по серпень 2024 року були нараховані виплати.
Позивач зазначає, що в результаті дослідження вищезазначених документів виявлено відсутність нарахувань з боку відповідачів за проведення інструкторсько-викладацьких занять у в/ч НОМЕР_1 та в/ч НОМЕР_2 за час проходження служби на посаді інструктора за період з 10.03.2023 по 13.12.2024. Вважає дії військових частин щодо не нарахування додаткової грошової винагороди як особі інструкторсько-викладацького складу протиправними та неправомірними, оскільки із системного аналізу положень Постанови №168 вбачається, що починаючи з 01.06.2023 додаткова винагорода виплачується військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць.
З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.25).
У відзиві на позовну заяву (а.с.32-33) відповідач2 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та зазначив, що в/ч НОМЕР_2 не є навчальною військовою частиною, а ОСОБА_1 не обіймав посаду та не виконував обов'язки у в/ч НОМЕР_2 , за виконання яких передбачена виплата додаткової винагороди в порядку, передбаченому приписами пункту 1-1 Постанови №168 та Розділу ХХХV Порядку №260. Крім того, відповідач2 покликається на те, що позивач порушив строки звернення до суду за спірний період з 01.06.2023 по 30.12.2024, оскільки звернувся до суду лише 30.05.2025.
Відповідач1 у поданому до суду відзиві на позов позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити повністю (а.с.40-41,46-49). В обґрунтування цієї позиції вказав, що за час виконання обов'язків інструкторського складу у військовій частині НОМЕР_1 виплата грошового забезпечення та додаткової винагороди здійснювалась у повному обсязі, порушень прав та інтересів військовослужбовця не допущено. В інші періоди такі обов'язки на позивача не покладались, відтак підстави для нарахування додаткової винагороди відсутні.
18.06.2025 представником позивача через систему Електронний суд подано відповідь на відзив, в якій підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві (а.с.43-44).
Інші заяви по суті справи не надходили.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до таких висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_1 з 02.03.2022 по теперішній час проходить військову службу, що підтверджується військовим квитком позивача серії НОМЕР_3 (а.с.10-13).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.06.2023 №181 молодшого сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду - інструктора, ВОС-100119А, що слідує з військового квитка серії НОМЕР_3 (а.с.10-13).
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 02.09.2023 №238 молодшого сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду - інструктора взводу інструкторів військової частини НОМЕР_2 , який прибув з в/ч НОМЕР_1 , з 02.09.2023 (а.с.34).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 04.05.2024 №122 позивач вибув у відрядження до зведеного батальйону школи індивідуальної підготовки в/ч НОМЕР_1 , згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28.08.2024 №235 ОСОБА_1 вважається таким, що прибув та приступив до виконання службових обов'язків у зведеному батальйоні школи індивідуальної підготовки в/ч НОМЕР_1 (а.с.34зворот-35).
Згідно з витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 13.12.2024 №344 (по стройовій частині) позивач вважається таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби з 13.12.2024 (а.с.35зворот).
Представник позивача звернулася з запитом до в/ч НОМЕР_1 щодо надання інформації та належних чином посвідчених документів щодо виплати та нарахування позивачу грошового забезпечення як інструктору (а.с.15-16).
У відповідь на адвокатський запит в/ч НОМЕР_2 надала запитувані документи (картки грошового забезпечення за 2022-2024 роки) (а.с.17зворот-20).
Як слідує з довідок про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення за 2022, 2023, 2024 роки, з травня по серпень 2024 року позивачу була нарахована додаткова винагорода відповідно до Постанови №168.
Вважаючи, що відповідачі протиправно не виплатили додаткову винагороду за періоди, коли він обіймав посаду інструктора військової частини, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до приписів частин 1-4 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на час розгляду справи.
Постановою №168 встановлено, що на період дії воєнного стану для військовослужбовців передбачена виплата додаткової винагороди.
Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 09.08.2023 Постанову №168 доповнено пунктом 1-1, згідно якого військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі від 15000 до 30000 гривень з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), затвердженого керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Розмір додаткової винагороди за конкретними категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням заінтересованих центральних органів виконавчої влади та державних органів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2023 №1001 внесено зміни до Постанови №168, зокрема, абзац 6 пункту 1-1 Постанови №168 викладено в наступній редакції:
Розмір додаткової винагороди за категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) встановлюється згідно з додатком.
Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260 (з 29.09.2023), на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: від 15 000 до 30 000 гривень - військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) (у розрахунку на місяць пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу).
Розмір додаткової винагороди за конкретними категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу затверджується Кабінетом Міністрів України. Перелік навчальних військових частин (навчальних центрів, навчальних підрозділів), а також посад керівного та інструкторсько-викладацького складу затверджується Міністром оборони України.
Таким чином, на період воєнного стану додаткова винагорода виплачується у розмірі від 15000 до 30000 гривень військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць.
Наказом Міністерства оборони України від 30.04.2024 №275 Порядок №260 доповнено розділом ХХХV «Виплата додаткової винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу під час воєнного стану (особливого періоду)», пунктом 1 якого передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в розмірах від 15000 до 30000 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу).
Розмір додаткової винагороди за конкретними категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу затверджується Кабінетом Міністрів України. Перелік навчальних військових частин (навчальних центрів, навчальних підрозділів), а також посад керівного та інструкторсько-викладацького складу (далі - Перелік) затверджується Міністром оборони України.
Згідно з пунктом 2 розділу ХХХV Порядку №260 виплата додаткової винагороди здійснюється керівному та інструкторсько-викладацькому складу, який залучається (залучався) до проведення підготовки у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) (далі - навчальні військові частини):
з дня початку проведення підготовки у навчальних військових частинах до дня її завершення, незалежно від кількості проведених занять керівним та інструкторсько-викладацьким складом за час здійснення підготовки персоналу;
з дня вступу до виконання обов'язків за посадою, у тому числі й у разі тимчасового виконання обов'язків за посадою, до дня звільнення від виконання обов'язків за посадою, за якою встановлена виплата додаткової винагороди. У разі допущення військовослужбовця до тимчасового виконання обов'язків за посадою, визначеною у Переліку, яка передбачає виплату додаткової винагороди в менших або більших розмірах, виплата такої винагороди здійснюється в розмірі, встановленому за посадою, що тимчасово виконується;
з дня початку виконання завдань, пов'язаних з підготовкою та навчанням особового складу (підрозділів), військовослужбовцям, направленим у службові відрядження для виконання цих завдань, до дня закінчення їх виконання, у розмірах, встановлених Переліком.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказу командира військової частини, командирам військових частин - на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.
Пунктом 3 розділу ХХХV Порядку №260 передбачено, що підтвердження проведення підготовки у навчальних військових частинах здійснюється на підставі таких документів: розпорядження на здійснення підготовки; наказу командира навчальної військової частини про організацію проведення підготовки; розкладу занять; журналу обліку бойової підготовки; плану-конспекту проведення занять; відомості визначення індивідуальної оцінки та обліку результатів виконання вправ стрільб (водіння); оціночної відомісті виконання нормативів з предметів навчання.
Підтвердження військовослужбовцям, направленим у службові відрядження для виконання завдань, пов'язаних з підготовкою та навчанням особового складу (підрозділів), часу виконання цих завдань здійснюється командирами навчальних військових частин шляхом повідомлення про це військових частин за місцем штатної служби військовослужбовців.
Таким чином пунктом 3 розділу ХХХV Порядку №260 передбачено чіткий перелік документів, якими має бути підтверджено проведення підготовки у навчальних військових частинах з тим, аби військовослужбовець набув право на виплату додаткової грошової винагороди, як особа, що займає посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах.
Порядок доповнено новим розділом згідно з Наказом Міністерства оборони №275 від 30.04.2024, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства оборони №290 від 06.05.2024, застосовується з 01 червня 2023 року.
За таких обставин, право військовослужбовців, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) на отримання додаткової винагороди, передбаченої Порядком №260, виникло з 01.06.2023.
Для встановлення наявності/відсутності у ОСОБА_1 права на отримання додаткової грошової винагороди за період з 01.06.2023 по 30.04.2024, з 01.09.2024 по 13.12.2024 необхідне документальне підтвердження проведення ним підготовки та навчання персоналу.
З матеріалів справи слідує, що позивачем не надано належного документального підтвердження проведення інструкторсько-викладацьких занять у навчальному взводі навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 у спірні періоди, в тому числі звітної документації щодо проведення навчань/занять безперервно у періоди з 01.06.2023 по 30.04.2024, з 01.09.2024 по 13.12.2024.
Ухвалою суд при відкритті провадження у даній справі витребовував за клопотанням позивача всі необхідні звітні документи щодо здійснення викладацько-інструкторської діяльності ОСОБА_1 , однак відповідачі повідомили суд, що позивач не виконував обов'язки інструктора складу у військових частинах НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , за які передбачена додаткова винагорода.
З довідки про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення за 2024 слідує, що за період з 04.05.2024 по 28.08.2024 ОСОБА_1 отримав додаткову винагороду відповідно до Постанови №168 пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу у в/ч НОМЕР_1 , яка є навчальною частиною.
На підставі викладеного у сукупності слід дійти висновку, що оскільки в матеріалах справи відсутнє належне документальне підтвердження проведення ОСОБА_1 інструкторсько-викладацьких занять у навчальному взводі навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 у періоди з 01.06.2023 по 30.04.2024, з 01.09.2024 по 13.12.2024, тому відсутні правові підстави для виплати на його користь додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168 та Порядком №260.
Сам факт лише перебування на посаді інструктора без виконання безпосередніх посадових обов'язків щодо здійснення підготовки та навчання персоналу є недостатнім для виплати додаткової винагороди.
З огляду на встановлені обставини справи суд погоджується з доводами відповідачів про те, що позивач не набув права на виплату додаткової винагороди як військовослужбовець, який обіймав посаду інструктора військової частини, передбачену Порядком №260 та Постановою №168, оскільки він не здійснював підготовку та навчання персоналу в спірний період, тому позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними.
Беручи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій