01 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6209/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.03.2025 відповідно (з визначенням базового місяця - січень 2008 року) у відповідності до вимог абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078); зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.03.2025 відповідно (з визначенням базового місяця - січень 2008 року) у відповідності до вимог абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку №1078, та виплатити без врахування податків і обов'язкових платежів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу з 2014 року по 21.03.2025 у Військовій частині НОМЕР_1 . Зазначив, що після виключення зі списків особового складу частини він дізнався, що індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 21.03.2025 виплачувалася йому у неналежному розмірі, а саме без урахування січня 2008 року, як базового місяця індексації та без врахування вимог абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку №1078, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити повністю. В обґрунтування цієї позиції вказав, що індексація грошового забезпечення у період проходження військової служби з 01.01.2016 по 28.02.2018 нараховувалась позивачу у відповідності до вимоги Порядку №1078. При цьому місяцем підвищення доходу (базовим місяцем) при нарахуванні індексації за вказаний період є грудень 2015 року. У зв'язку з цим для проведення індексації індекс споживчих цін обчислювався наростаючим підсумком починаючи з січня 2016 року. Оскільки нарахована випереджаючим шляхом сума ймовірної індексації не перевищила суму підвищення грошового забезпечення за грудень 2015 року, нарахована індексація грошового забезпечення за вказаний період становить 0,00 грн.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 з 2015 року по 21.03.2025 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , про що свідчить витяг з послужного списку позивача (а.с. 13-14), витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.03.2025 №82 (а.с.12).
За результатами розгляду запиту представника позивача щодо виплати індексації грошового забезпечення відповідач листом від 04.06.2025 №738/фс повідомив, що індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 нараховувалась ОСОБА_1 у відповідності до вимог Порядку №1078. При цьому, місяцем підвищення доходу (базовим місяцем) при нарахуванні індексації за вказаний період враховано грудень 2015 року, у зв'язку з чим для проведення індексації доходів індекс споживчих цін обчислювався наростаючим підсумком починаючи з січня 2016 року. Нарахована індексація грошового забезпечення за вказаний період становить 0,00 грн. Також повідомлено, що індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 нараховувалась, із застосуванням базового місяця - березень 2018 року і за вказаний період була нарахована на загальну суму - 22 486,86 грн; індексація грошового забезпечення у 2023 році не нараховувалась по причині зупинення дії Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» - Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»; індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 нараховувалась із застосуванням базового місяця - березень 2018 року і за вказаний період була нарахована на загальну суму - 644,95 грн; індексація за період з 01.01.2025 по 21.03.2025 нараховувалась і за вказаний період становить 0,00 гривень, у зв'язку із тим, що індекс споживчих цін станом на 01.03.2025 склав 100,8% та не перевищує встановлену межу 103,0% (а.с. 15).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ), до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (пункт 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Преамбулою Закону №1282-ХІІ передбачено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
За змістом статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Перелік об'єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону №1282-ХІІ (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру; до таких об'єктів індексації належить оплата праці (грошове забезпечення).
Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону №1282-ХІІ, відповідно до якої індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону №1282-XII встановлено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 9 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються Порядком №1078.
Пункт 1-1 Порядку №1078 (зі змінами, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону №1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
Відповідно до абзаців першого, п'ятого, шостого пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Абзацами першим, другим пункту 5 Порядку №1078 (у редакції Постанови №1013 застосовується з 01.12.2015) установлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
З прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №1013 істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення. Зокрема, якщо раніше для обчислення індексу споживчих цін враховувався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови №1013 таким місяцем став місяць підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування. Крім того, якщо раніше місяць підвищення (базовий місяць) визначався в разі, коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Починаючи з 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.
Пунктом 1 Постанови №1013 дійсно передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників. При цьому підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою №1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери, окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
Посадові оклади військовослужбовців встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова № 1294), яка була чинною з 01.01.2008 та діяла до 01.03.2018.
Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008, в тому числі в період перебування позивача на службі з 01.01.2016 по 28.02.2018 (у межах спірного періоду), що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося.
Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) (набрала чинності 01.03.2018), “базовим місяцем» для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Таким чином, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, оскільки після прийняття Постанови №704 таким місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Відповідач не надав суду доказів про те, що у період з січня 2008 року до березня 2018 року відбулося збільшення грошового забезпечення саме за рахунок зростання тарифної ставки (окладу).
При вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.11.2021 у справі №120/313/20-а, які полягають, зокрема, у такому.
Місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації. За змістом пункту 5 Порядку №1078 підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця. Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу). Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов'язати до її вчинення у судовому порядку. Аналіз пункту 5 Порядку №1078 свідчить про те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов'язується з місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець. Отже, збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації.
Відповідно до вимог абзацу третього пункту 10-1 Порядку №1078 (в редакції, чинній до 15.12.2015) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснювалось з місяця прийняття працівника на роботу. Порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення: до 01.12.2015 був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати; після 01.12.2015 є місяць збільшення тарифної ставки (окладу) (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №380/4689/21).
Верховний Суд у постановах від 12.05.2022 у справі №580/3335/21, від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, від 28.06.2022 у справі №420/4841/21 та ін. дійшов висновку про те, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, оскільки у період з 01.01.2008 по 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців були незмінними.
Повноваження державних органів щодо визначення “місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку №1078 не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року (зазначені висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 24.03.2023 у справі №420/21241/21, від 13.04.2023 у справі №420/9187/21, від 01.06.2023 у справі №140/5246/21).
Крім того, при вирішенні спору суд враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у у справі №240/4911/18 та від 07.08.2019 у справі №825/694/17, відповідно до яких індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті; виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення; звільнення особи з військової служби не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
Отже, суд дійшов висновку про те, що нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2016 по 28.02.2018 повинно здійснюватися із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким проводиться обчислення індексу споживчих цін.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позов у цій частині позовних вимог належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення позивачу нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, та зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін.
Вирішуючи позов в частині позовних вимог, які стосуються перерахунку і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.03.2025, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, суд зазначає, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, “поточної» та “індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
Право на отримання поточної індексації виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац другий пункту 1-1, абзац шостий пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци другий, п'ятий пункт 4 Порядку №1078).
Як можна зрозуміти з матеріалів справи, правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 01.03.2018 не є спірними. Індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року і був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року. У грудні 2018 року відповідач розпочав виплату поточної індексації (а.с.17).
Поряд з тим спірним є питання застосування відповідачем абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078, якими врегульовано питання виплати індексації у місяці підвищення посадових окладів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів).
З 01.12.2015 в абзацах третьому - шостому пункту 5 Порядку №1078 по суті йдеться про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци третій - п'ятий пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац четвертий). У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п'ятий).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078 дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу необхідно: визначити розмір підвищення грошового доходу особи у місяці підвищення (А); визначити суму індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу (Б); порівняти розмір підвищення грошового доходу (А) з сумою індексації у місяці його підвищення (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення друге абзацу п'ятого пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Указані висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 11.05.2023 у справі №260/6386/21, а тому враховуються при вирішенні цієї справи.
У зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача (з 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців) відповідачу належало вирішити питання, чи має ОСОБА_1 право на отримання індексації-різниці з 01.03.2018, а якщо так, то у якому розмірі.
Однак відповідач відповідні дії не вчинив, що свідчить про протиправність такої поведінки.
Відповідно до особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018 рік (а.с.17) розмір його нарахованого грошового забезпечення (грошовий дохід) з урахуванням постійних складових, які не мають разового характеру становив: у лютому 2018 року (виплачено у березні 2018 року) - 12520,00 грн (посадовий оклад - 1080,36 грн, оклад за військовим званням - 125,00 грн, надбавка за вислугу років - 482,14 грн, надбавка за особливі умови служби - 843,75грн, надбавка за таємність 108,04 грн, премія - 5185,71 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода - 4695,00 грн); у березні 2018 року (виплачено у квітні 2018 року) - 12906,00грн (посадовий оклад - 4650,00 грн, оклад за військовим званням - 1340,00 грн, надбавка за вислугу років - 2995,00 грн, надбавка за особливі умови служби - 898,50 грн, надбавка за таємність 465,00 грн, премія - 2557,50 грн). Тобто, у березні 2018 року підвищення грошового доходу ОСОБА_1 становило 386,00 грн.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 Порядку №1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 у помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн х 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
Наведене відповідає висновку у постановах Верховного Суду від 22.06.2023 у справі №520/6243/22, від 23.05.2024 у справі №160/15411/23.
Таким чином, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (386,00 грн) є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (4463,15 грн), що вказує на наявність підстав для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці (становитиме 4077,15 грн) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Натомість відповідач не нараховував та не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з огляду на зміст відзиву на позовну заяву взагалі не вирішував питання щодо наявності у позивача права на цей вид індексації за спірний період.
Суд також зазначає, що абзацом вісімнадцятим пункту 3 Закону України від 03.11.2022 року №2710-IX «Про Держаний бюджет України на 2023 рік» установлено зупинити на 2023 рік дію Закону №1282-XII. Зазначена норма набрала законної сили відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень з 01.01.2023.
Указаний припис Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» є чинним та неконституційним не визнавався, тому були відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення протягом 2023 року.
Водночас статтею 39 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01.01.2024.
Отже, з 2024 року право працівників на проведення індексації заробітної плати працівників поновилося.
Статтею 34 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.
Оскільки позивач у період з 01.01.2024 по 21.03.2025 продовжував проходити військову службу, чергового підвищення тарифних ставок у військовослужбовців не відбулося, тому враховуючи абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці повинна виплачуватися позивачу з 01.01.2024.
Відповідачем не надано суду доказів нарахування цього виду індексації з 01.01.2024 по 21.03.2025 (спірний період).
Отже, за встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо недотримання вимог абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.03.2025 та зобов'язання відповідача здійснити відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку №1078 нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.03.2025, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу (4077,15 грн в місяць).
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо недотримання вимог абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.03.2025.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 21.03.2025, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу (4077,15 грн в місяць).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя О. О. Андрусенко