30 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5181/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач, МО України) про визнання протиправними дій щодо не виплати одноразової грошової допомоги у повному обсязі у розмірі 275520 грн, з урахуванням раніше виплачених сум у розмірі 34805 грн, згідно зі статтею 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, чинній на момент встановлення II групи інвалідності за новими захворюваннями), в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року (встановлення ІІ групи інвалідності вперше);
зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 237715 грн, з урахуванням раніше виплачених сум у розмірі 34805 грн, згідно зі статтею 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, чинній на момент встановлення ІІ групи інвалідності за новими захворюваннями) та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі - Порядок №975), в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року, в якому вперше встановлено ІІ групу інвалідності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 1997 проходив службу в органах внутрішніх справ. 27.05.2004 комісією Луцького міжрайонного МСЕК Волинського обласного бюро медико-соціальних експертиз йому встановлена ІІІ група інвалідності терміном на 1 рік. Згідно з витягом із акту огляду МСЕК до довідки серії MCE №006810 захворювання пов'язане з проходженням служби в ОВС. Причиною встановлення інвалідності стало встановлення діагнозу: деформуючий остеоартроз з ураженням великих суглобів. В зв'язку із встановленням інвалідності у 2004 році позивач був звільнений зі служби за станом здоров'я (через хворобу).
ОСОБА_1 зазначає, що 12.11.2004 публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» йому виплачено страхове відшкодування за 40% втрати працездатності за страховим випадком, який стався 23.04.2004 в розмірі 3400 грн. В подальшому інвалідність позивачу неодноразово продовжувалась на певний термін.
27.07.2021 відповідно до виписки до акта огляду МСЕК Луцькою міжрайонною МСЕК Волинського обласного бюро МСЕК ОСОБА_1 була встановлена ІІІ група інвалідності довічно, про що свідчить виписка з акту огляду МСЕК Луцької міжрайонної МСЕК Волинського обласного бюро МСЕК серії 12 ААВ №502140 від 27.07.2021.
Також позивач вказує, що 25.02.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 він був призваний в Збройні Сили України по мобілізації, де проходив військову службу на посаді солдата-гранатометника. 23.04.2024 під час огляду Військово-лікарською комісією терапевтичного профілю ВМКЦ Західного регіону йому було встановлено новий діагноз: Гіпертонічна хвороба третьої стадії, другого ступеня. Потовщення комплексу «інтима-медіа» до 1.2 мм. Наявність атеросклеротичних бляшок в цибулині загальної сонної артерії. Ризик дуже високий. Ішемічна хвороба серця: стенокардія, напруження стабільна перший функціональний клас. Коронарографія (27.12.2023). Стан після операцій: мамаро- коронарного (Lima-Lad) та аорто-коронарного аутовенозного (Ao-PDA, Ao-RI, Ао-ОМ2) шунтування в умовах штучного кровообігу (10.01.2024). Атеросклеротичний та дрібно вогнищевий постінфарктний (20.11.2023) кардіосклероз. СН І із збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ-52%). Атеросклероз аорти. Цереброваскулярна хвороба. Атерослеротичний стеноз та патологічна звивистість обох внутрішніх сонних артерій з незначним порушенням кровообігу. Хронічний некалькульозний холецистит, фаза ремісії без порушення функції жовчного міхура. Стеатогепатоз. Захворювання ТАК пов'язане з проходженням військової служби. Крім того, діагностовано в позивача: Цукровий діабет 11 типу середнього ступеня важкості, субкомпенсований. Пониження гостроти зору до 0.7 внаслідок короткозорості 0.5Д при гостроті зору з корекцією до 1.0 на праве око. Гострота зору лівого ока 1.0. Хронічний панкреатит, латентна форма, з незначним порушенням функції підшлункової залози. Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби, (довідка ВЛК №215/2 від 23.04.2024).
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 04.06.2024 №166 солдата ОСОБА_1 гранатометника 2 відділення охорони 2 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 звільнено з військової служби в запас за пунктом «б» (за станом здоров'я - за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжити військову службу) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №460 від 17.09.2014 «Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразову грошової допомоги у разі звільнення з військової служби» виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 108 % місячного грошового забезпечення.
25.07.2024 Кардіологічною спеціалізованою МСЕК Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи йому була встановлена ІІ група інвалідності у зв'язку із захворюванням, ТАК, пов'язаним із проходженням військової служби, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК від 28.08.2024 серії 12 ААГ №870989.
Після звільнення із Збройних сил України, позивачем на адресу МО України направлено заяву та відповідні документи на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю.
Відповідно до протоколу комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 17.01.2025 №14/975 йому призначено та виплачено одноразову грошову допомогу в зв'язку із зміною групи інвалідності на підставі довідок МСЕК серії 12 ААВ №502140 від 27.07.2021 та 12 ААГ №870989 від 25.07.2024 в розмірі різниці між сумою страхового відшкодування, отриманого у зв'язку з встановленням ступеня втрати працездатності (3400 грн), та допомогою, передбаченою у зв'язку із встановленням інвалідності (90 - кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2004 рік), в сумі 31405,70 грн.
ОСОБА_1 вважає, що рішення комісії МО України про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги саме в такому розмірі та у зв'язку із зміною групи інвалідності є необґрунтованим, протиправним та таким, що порушує його конституційні права.
Так, на думку позивача, оскільки ІІ група інвалідності йому призначена 25.07.2024 за новими захворюваннями, які ВЛК пов'язані із проходженням військової служби в період часу з 25.02.2022 по 04.06.2024 (час проходження служби в ЗСУ), відповідно обчислення розміру одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплачених сум (страхового відшкодування в 2004 році в сумі 3400 грн) повинно проводитися у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ІІ група інвалідності, а саме на 1 січня 2024 року.
Згідно Закону України №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб - 3028,00 грн. Позивач зауважує, що відповідно розмір одноразової грошової допомоги повинен був становити 237715 грн (3028 грн х 90 % = 275520 грн - 3400 грн = 269120 грн - 31405 грн), де: 3028,00 грн - прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року; 90% - розмір кратності прожиткового мінімуму для обчислення розміру ОГД за ІІ групу інвалідності, 3400 грн - страхове відшкодування, виплачене в 2004 році за 40% втрати працездатності, 31405 грн - розмір одноразової грошової допомоги, виплаченої у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності.
З огляду на вказане просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.38).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с.41-45) відповідач позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що абзацом 2 пункту 3 Порядку №975 визначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності. Сума одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановлення вищої групи інвалідності залежить від ступеня інвалідності та розміру прожиткового мінімуму станом на дату первинного встановлення інвалідності. Відповідач наголошує, що однакове визначення розрахункової величини прожиткового мінімуму на момент первинного встановлення групи інвалідності та зміни групи інвалідності законодавець пов'язує з однією подією - первинне встановлення інвалідності (первинне рішення органу МСЕК). За такої правової конструкції визначення вищої групи інвалідності при повторному (черговому) огляді не змінює розрахункову величину прожиткового мінімуму.
З акта огляду МСЕК №006810 від 27.05.2004 слідує, що позивачу вперше інвалідність ІІІ групи встановлено у 2004 році, відповідно і 90-кратний прожитковий мінімум для цілей призначення допомоги має обраховуватись на 1 січня 2004 року, а не 2024 року, як помилково зазначено позивачем, а тому правові підстави для задоволення адміністративної позовної заяви позивача відсутні.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що згідно з витягом із акта огляду МСЕК № 006810 від 27.05.2004 ОСОБА_1 під час первинного огляду встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, ТАК, пов'язаним із проходженням служби в ОВС. В подальшому неодноразово здійснювався черговий переогляд та продовжувалась ІІІ група інвалідності (а.с.24-34).
Позивач 25.02.2022 призваний по мобілізації до лав Збройних Сил України, звільнений з військової служби з 04.06.2024, що підтверджується військовим квитком ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 та витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2024 №166 (а.с.17-20, 21).
23.04.2024 під час огляду Військово-лікарською комісією терапевтичного профілю ВМКЦ Західного регіону солдату ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК терапевтичного профілю. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Гіпертонічна хвороба третьої стадії, другого ступеня. Потовщення комплексу «інтима-медіа» до 1.2 мм. Наявність атеросклеротичних бляшок в цибулині загальної сонної артерії. Ризик дуже високий. Ішемічна хвороба серця: стенокардія, напруження стабільна перший функціональний клас. Коронарографія (27.12.2023). Стан після операцій: мамаро- коронарного (Lima-Lad) та аорто-коронарного аутовенозного (Ao-PDA, Ao-RI, Ао-ОМ2) шунтування в умовах штучного кровообігу (10.01.2024). Атеросклеротичний та дрібно вогнищевий постінфарктний (20.11.2023) кардіосклероз. СН І із збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ-52%). Атеросклероз аорти. Цереброваскулярна хвороба. Атерослеротичний стеноз та патологічна звивистість обох внутрішніх сонних артерій з незначним порушенням кровообігу. Хронічний некалькульозний холецистит, фаза ремісії без порушення функції жовчного міхура. Стеатогепатоз.
Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
Цукровий діабет 11 типу середнього ступеня важкості, субкомпенсований. Пониження гостроти зору до 0.7 внаслідок короткозорості 0.5Д при гостроті зору з корекцією до 1.0 на праве око. Гострота зору лівого ока 1.0. Хронічний панкреатит, латентна форма, з незначним порушенням функції підшлункової залози.
Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби (а.с.23).
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 870989 від 25.07.2024 ОСОБА_1 під час повторного огляду встановлено ІІ у зв'язку із захворюванням, ТАК, пов'язаного з проходженням військової служби (а.с.35).
Позивач звернувся до відповідача із заявою та документами про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності.
17.01.2025 комісія МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийняла рішення, яке оформлено протоколом від 17.01.2025 №14/975, відповідно до якого призначено одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , який є особою з інвалідністю II групи внаслідок захворювання, пов'язаного проходженням військової служби, у зв'язку зі зміною групи інвалідності, на підставі довідок МСЕК серії 12ААВ №502140 від 27.07.2021 та серії 12ААГ №870989 від 25.07.2024 - у розмірі різниці між сумою страхового відшкодування, отриманого у зв'язку з установленням ступеня втрати працездатності (3400,0 грн) та допомогою, передбаченою у зв'язку з установленням інвалідності (90-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2004), в сумі 31405 (тридцять одна тисяча чотириста п'ять) грн 70 коп. Лист заступника Голови Правління НАСК «Оранта» від 12.09.2024 № 08-05-18/10159 про отримання виплати страхового відшкодування в сумі 3400,0 грн за 40 % втрати працездатності (а.с.22).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII (далі - Закон №2011-ХІІ), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з статтею 1 Закону України №2011-ХII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Стаття 1-2 цього Закону передбачає, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Пунктом першим статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з пунктом першим статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до підпункту 5 пункту другої статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
Пунктом 2 статті 16-2 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Відповідно до пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-XII якщо військовослужбовцю, військовозобов'язаному, резервісту або особі, звільненій з військової служби, після первинного встановлення інвалідності під час наступного огляду (переогляду) буде встановлено вищу групу інвалідності або змінено її причинний зв'язок, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата здійснюється з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
Згідно з абзацом 4 пункту 3 Порядку №975 (на момент прийняття спірного рішення у справі) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду/оцінювання та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.
Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Порядку №975, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога призначається у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
За приписами підпункту 2 пункту 17 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служб, у розмірі: 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Документ сформований в системі законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності IІ групи.
Порядок №975 як нормативно-правовий акт, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги, в т.ч. у разі інвалідності військовослужбовця, деталізує положення Закону №2011-ХІІ, уточнюючи, що відповідна сума обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність.
Наведені правові норми встановлюють, що розмір одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України і такий розмір одноразової грошової допомоги безпосередньо пов'язаний з днем встановлення інвалідності вперше.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виплатив позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі різниці між сумою страхового відшкодування, отриманого у зв'язку з установленням ступеня втрати працездатності (3400,0 грн), та допомогою, передбаченою у зв'язку з установленням інвалідності (90-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2004), в сумі 31405,70 грн у зв'язку зі зміною групи інвалідності на підставі довідок МСЕК серії 12ААВ №502140 від 27.07.2021 та серії 12ААГ №870989 від 25.07.2024.
ОСОБА_1 не погоджується з сумою виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з повторним встановленням групи інвалідності, оскільки вважає, що МО України застосувало не той розмір прожиткового мінімуму, встановленого на календарний рік, а саме: станом на 2004, а не 2024 (календарний рік, коли встановлено ІІ групи інвалідності позивачу).
Суд не погоджується з доводами позивача, оскільки Порядком №975 чітко визначено, що у разі зміни групи інвалідності під час повторного огляду, днем встановлення інвалідності є дата, коли інвалідність було встановлено вперше. Розмір одноразової грошової допомоги, у разі встановлення інвалідності II групи, визначається з прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому інвалідність встановлено вперше.
Зазначений висновок узгоджується з правової позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 08 квітня 2024 року у справі №240/512/22, від 08 травня 2024 року у справі №240/17749/20, від 18 червня 2024 року у справі №240/20065/20, від 14 листопада 2024 року у справі №560/419/24.
Судом встановлено, що позивачу вперше встановлено ІІІ групу інвалідності у травні 2004 року, яка настала внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в ОВС, а у 2024 році, при повторному огляді, змінено групу інвалідності на ІІ, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, а тому одноразова грошова допомога у зв'язку із встановленням позивачу ІІ групи з липня 2024 року повинна бути визначена (обрахована), виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який був встановлений на 01 січня календарного року, в якому інвалідність встановлена вперше, а саме станом на 01 січня 2004 року.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що виплативши позивачу різницю між сумою страхового відшкодування, отриманого у зв'язку з установленням ступеня втрати працездатності (3400,0 грн), та допомогою, передбаченою у зв'язку з установленням інвалідності (90-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2004), в сумі 31405,70 грн у зв'язку зі зміною групи інвалідності, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень при прийнятті рішення про виплату позивачеві одноразової грошової допомоги діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, у зв'язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій