Рішення від 01.10.2025 по справі 120/14955/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 жовтня 2025 р. Справа № 120/14955/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005)

про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення позивачеві при перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії за вислугу років з 73% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення та невиплати щомісячної доплати у розмірі 2000,0 грн до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, а також невиплаті індексації пенсії з 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;

- зобов'язання відповідача здійснити позивачеві з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років виходячи з 73 % розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці уповноваженого структурного підрозділу від 10.04.2024 №4.2/709-2024/Д-619-23 та з урахуванням щомісячної доплати в розмірі 2000 грн, що передбачена постановою від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», а також індексації пенсії з 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та з 01.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі №120/6425/24 відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки. Водночас, як зауважує позивач, після вказаного перерахунку відповідач зменшив відсоткове значення розміру пенсії з 73% до 70%, а також переглянув питання виплати позивачеві індексації, встановленої з 01.03.2022 та з 01.03.2023, щомісячної доплати, передбаченої постановою КМУ №713 від 14.07.2021. Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 13.11.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

05.12.2024 за вх. №70854/24 відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 28.01.2025 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №400/6254/24.

Ухвалою суду від 30.09.2025 провадження у справі поновлено.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на пенсійному обліку відповідача, де отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пенсія позивачеві призначена в розмірі 73% сум грошового забезпечення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі №120/6425/24 відповідача зобов'язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.02.2023 на підставі довідки від 10.04.2024 №4.2/709-2024/Д-619-23, виданої Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, з урахуванням раніше виплачених сум.

При перерахунку пенсії позивача на виконання вищевказаного рішення суду відповідач виходив з 70% сум грошового забезпечення.

Крім того, після зазначеного перерахунку відповідачем з 01.02.2023 виключено зі складу пенсійної виплати позивача індексацію, попередньо нараховану на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», а також щомісячну доплату, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; з 01.03.2023 - виключено індексацію, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».

Не погоджуючись із діями відповідача щодо зменшення відсоткового розміру пенсії при з 73% до 70%, а також щодо невиплати індексації та щомісячної доплати, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із такого.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в Збройних силах України, в тому числі щодо порядку перерахунку таких пенсій, регулюються ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Ст. 13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а» статті 12): за вислугу 20 років 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт “б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах “а» і “б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, 100 процентів, до категорії 2, 95 процентів.

Перерахунок призначених пенсій визначено ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідно до якої, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).

Відповідно до ч. 2 ст. 63 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч. 2 ст. 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

08.07.2011 прийнято ЗУ “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011 року. Пп. 8 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону внесено зміни до ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема в ч. 2 ст. 13 цифри “ 90» замінено цифрами “ 80».

27.03.2014 прийнято Закон від 27.03.2014 № 1166-VII, який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: у частині другій статті 13 цифри “ 80» замінено цифрами “ 70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.

Системний аналіз наведених норм доводить, що пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Однією з таких гарантій є перерахунок пенсії, який забезпечує належний та достатній рівень життя пенсіонерів. Підставою для перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Суд зауважує, що відсоткове співвідношення, установлене ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 по справі №0940/2217/18.

Варто підкреслити, що ст. 13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до ст. 63 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ні Законом від 08.07.2011 року № 3668-VI, ні Законом від 27.03.2014 № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Аналіз процитованих положень дає підстави для висновку, що внесені Законом від 08.07.2011 № 3668-VI та Законом від 27.03.2014 № 1166-VII зміни до статті 13 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст. 63 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін у зв'язку з прийняттям Закону від 08.07.2011 №3668-VI та Закону від 27.03.2014 № 1166-VII не зазнала.

Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 за результатами розгляду зразкової адміністративної справи № 240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.

Всупереч наведеного, при здійснені перерахунку пенсії позивачеві з 01.02.2023 відповідач застосував норми, які регулюють питання саме призначення пенсії, що є безпідставним.

Крім того, суд зауважує, що питання визначення відсоткового значення розміру пенсії позивача вже було предметом судового розгляду у справах №120/9267/21-а та №120/16015/21-а. У вказаних справ суд захистив право позивача на отримання пенсій виходчи з 73% від основних сум грошового забезпечення.

Рішення у справах №120/9267/21 та №120/16015/21-а набули законної сили.

Згідно з ч. 4 с. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, питання відсоткового значення розміру пенсії позивача вже було предметом судового розгляду у справах №120/9267/21-а та №120/16015/21-а і ухвалені в цих справах рішення суду мають преюдиційний характер для правовідносин між сторонами. Серед іншого це означає, що під час проведення наступних перерахунків пенсії позивача пенсійний орган не вправі зменшувати відсоткове значення розміру пенсії позивача з тих підстав, яким вже надано оцінку у судовому рішення, що набрало законної сили.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача за вислугу років з 73% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині невиплати щомісячної доплати у розмірі 2000,0 грн до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, а також невиплаті індексації пенсії з 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», то при їх вирішенні суд враховує висновки Верховного Суду, сформовані у зразковій справі №400/6254/24.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 підтримала позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду, висловлену в рішенні від 16.12.2024, щодо відсутності підстав для виплати індексації в розмірі, передбаченому постановою №168, після перерахунку пенсії у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік (в даному випадку на 01.01.2023).

Таким чином позовні вимоги в частині здійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, задоволенню не підлягають.

Крім того, щодо нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в сумі 2 000,00 грн відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 № 713, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду висловив правову позицію, відповідно до якої зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, є правовою підставою для зміни розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) та, відповідно, отримання нової довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45 з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704, і подання таких довідок до відповідного управління Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону № 2262-XII, а тому здійснений вказаним державним органом перерахунок пенсії, право на який в особи виникло після 1 березня 2018 року, за умови підвищення розміру пенсії, є підставою для припинення (у разі підвищення розміру пенсії більш ніж на 2000,00 грн) або зменшення розміру (у разі підвищення розміру пенсії менш ніж на 2000,00 грн) щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, передбаченої Постановою № 713.

Велика Палата Верховного Суду, в свою чергу, зауважила, що аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абз. 3 п. 1 цієї Постанови є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2 000, 00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до ст. 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка була підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, визначених на законних підставах.

Іншими словами, доплати до пенсій (розмір яких обчислювався з прожиткового мінімуму станом на 1 березня 2018 року), передбачені Постановою № 713, здійснювалися тимчасово до перерахунку відповідних пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), зокрема через підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на відповідний рік відповідно до пункту 4 Постанови № 704 в редакції з 29.01.2020.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 є підставою для припинення виплати щомісячної доплати в сумі 2 000 грн, передбаченої Постановою № 713 та індексації за 2023 рік.

Водночас щодо виплати індексації за 2022 рік, то суд наголошує, що під час розгляду справи не встановлено здійснення позивачу перерахунку пенсії в 2022 році у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму на 01.01.2022, а тому позовні вимоги щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118, підлягають задоволенню.

Відтак, з метою поновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити позивачеві з 01.02.2023 перерахунок пенсії, виходячи з 73% сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд звертає увагу, що позивач просить зобов'язати відповідача виплачувати пенсію також з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», однак згідно з матеріалами справи така індексація нараховується та виплачується відповідачем, отже це питання не є спірним. Відтак позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Суд при прийнятті рішення у даній справі також враховує рішення Європейського суду з прав людини від 16.12.1974 у справі “Міллер проти Австрії», в якому Суд вперше установив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні від 16.09.1996 “Гайгузус проти Австрії», у якому якщо особа робила внески у певні фонди, у тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Також суд звертає увагу, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40, від 13.12.2007, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява № 35298/04, п. 67, від 11.06.2009).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору..

При зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 211 грн 20 коп.

Таким чином поверненню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума у розмірі 605 грн 60 коп.

Керуючись Конституцією України, Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постановою Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018, Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008, Постановою Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 та ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 73% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.02.2023, а також щодо невиплати індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 виходячи з 73% сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», та з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 01.10.2025 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна

Попередній документ
130657376
Наступний документ
130657378
Інформація про рішення:
№ рішення: 130657377
№ справи: 120/14955/24
Дата рішення: 01.10.2025
Дата публікації: 03.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (01.10.2025)
Дата надходження: 08.11.2024
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії