м. Вінниця
01 жовтня 2025 р. Справа № 120/12080/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання наказів протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання наказів протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 04.09.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду, із доказами поважності причин його пропуску.
До суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, в якій представник позивача зазначила, що строк звернення до суду пропущено з підстав належної підготовки повноцінної, юридично обґрунтованої, доказової та процесуально правильно оформленої позовної заяви. У звязку із чим, нею було направлено адвокатські запити з метою отримання необхідних доказів.
Оцінюючи такі доводи позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами частини 1 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частинами 2-3 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як передбачено частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач оскаржує наказ від 04.07.2025 №422 «Про застосування до працівників УПП у місті Києві ДПП дисциплінарних стягнень» у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказ від 28.07.2025 №1235о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Відповідно до оскаржуваних наказів позивача було звільнено зі служби в поліції з 28.07.2025.
Також наказ про звільнення було видано та вручено позивачу 28.07.2025.
Законом України від 15.03.2022 № 2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» (далі Закон №2123-IX) внесено зміни до указаних нормативно-правових актів. Зокрема, Дисциплінарний статут доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», яким з 01.05.2022, зокрема, запроваджено інші строки звернення до суду.
Згідно з частини 4 статті 31 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (пункт 1) (такий правовий режим триває й на сьогодні).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що приймаючи Закон №2123-ІХ та доповнюючи Дисциплінарний статут розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», зокрема щодо встановлення такого короткого строку на оскарження дисциплінарного стягнення, законодавець мав на меті оптимізувати діяльність поліції, у тому числі, під час дії режиму воєнного стану, та врегулювати питання діяльності поліції передусім в умовах воєнного стану.
Тобто, внесення відповідних змін до Дисциплінарного статуту спрямовані на забезпечення діяльності поліції та ефективного виконання нею завдань в умовах воєнного стану, а також задля швидкого та оперативного реагування на дії (бездіяльність) поліцейського, у разі кваліфікування їх як такі, що можуть виразитися у грубому порушенні службової дисципліни в умовах посиленого варіанту службової діяльності та (або) підриву авторитету Національної поліції України в цілому.
У випадку наявності колізії між загальним (КАС України) та спеціальним законом (Дисциплінарний статут) застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.
Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 28.03.2024 у справі № 420/22052/23, від 30.09.2024 у справі №520/5571/24, від 04.10.2024 у справі № 580/4340/24, від 27.12.2024 у справі № 420/13235/24.
Отже, з урахуванням зазначеного, останнім днем звернення до суду (в межах даних правовідносин) є 11.08.2025.
Проте, адміністративний позову до суду подано 27.08.2025, тобто поза межами 15-денного строку, встановленого для звернення до адміністративного суду.
Суд зауважує, що доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, представник позивача у клопотанні про поновлення пропущеного строку не зазначив та не довів їх наявності.
Щодо доводів в частині звернення за професійною правничою допомогою, направлення адвокатських запитів з метою отримання доказів, суд зазначає, що звернення за професійною правничою допомогою є безумовним правом позивача, але його реалізація не звільняє від обов'язку дотримуватися процесуальних строків.
Суд зазначає, що відсутність у позивача матеріалів службового розслідування не є об'єктивною та непереборною перешкодою для реалізації його права на судовий захист. Позивач, будучи обізнаним про зміст спірних наказів, мав усі можливості своєчасно звернутися до суду у встановлений законом строк та заявити клопотання про витребування доказів у відповідача. Таким чином, ця обставина не визнається поважною причиною пропуску строку для звернення до адміністративного суду.
Щодо доводів в частині незначного пропуску строку звернення до суду, суд зазначає, що законодавець з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану, встановив менший строк звернення до суду, в межах питань дисциплінарних стягнень, а тому у суду відсутні підстави для збільшення вказаного строку без належних на те підстав.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Суд враховує, що при наявності об'єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов'язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності інших. При цьому незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Згідно з рішенням ЄСПЛ від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Суд зазначає, що наведенні в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду не свідчать про те, що позивач був обмежений у праві вчасного звернення до суду з цим позовом.
Отже, на переконання суду, наведені представником позивача обставини не є об'єктивними, тобто такими, що не залежали від волі позивача, обставинами, які б доводили поважність причин пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.
Інших доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до адміністративного суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Відтак, суд визнає неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги ухвали від 04.09.2025 про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконано.
Згідно з частиною 6 статті 121 КАС України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Враховуючи вище викладене, а також з метою запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, суд вважає за необхідне надати позивачу можливість подати обґрунтоване клопотання із зазначенням інших причин поважності пропуску строку звернення до суду, в разі існування таких, або додаткових доказів, які б свідчили про неможливість вчасно звернутися до суду з позовом через поважні причини, в зв'язку з чим слід продовжити позивачу строк виконання ухвали суду від 04.09.2025.
Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -
Заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишити без задоволення.
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк для виконання ухвали суду від 04.09.2025 року на 7 (сім) днів.
Запропонувати позивачу подати обґрунтоване клопотання із зазначенням інших причин поважності пропуску строку звернення до суду, в разі існування таких, або додаткових доказів, які б свідчили про неможливість вчасно звернутися до суду з позовом через поважні причини.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Мультян Марина Бондівна