Справа № 552/6468/25 Номер провадження 11-кп/814/1689/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
25 вересня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
перекладача ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 - захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 06 серпня 2025 року,-
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою суду у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023255330000431 від 06.04.2023, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції Закону №2617-VIIІ від 22.11.2018, чинної до 11.08.2023), ч. 2, ч. 3 та ч. 4 ст. 190 КК України, задоволено клопотання прокурора та продовжено щодо обвинуваченого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Нігерії, громадянина Нігерії, посвідка на постійне місце проживання № НОМЕР_1 від 04.10.2021, дійсна до 01.10.2031, одруженого, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 04.10.2025 включно.
Визначено заставу в розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000 гривень.
Мотивуючи своє рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, районний суд врахував існування ризиків переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, вчиняти інші кримінальні правопорушення, впливати на потерпілих та свідків, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується, у тому числі, і у вчиненні тяжкого умисного злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, не має офіційних джерел існування, останньому відомі адреси місця проживання потерпілих, які судом не допитані та прийшов до висновку, що інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути вищезазначені ризики.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 - захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати з підстав відсутності, в розумінні КПК України, прокурора в судовому засіданні під час постановлення ухвали суду про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що під час розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , стороною захисту була звернута увага суду до тих обставин, що прокурор, який подав клопотання, не надав до суду своїх повноважень.
Також вказує, що обвинуваченому ОСОБА_7 вимоги ст. 290 КПК України не виконувались під час завершення досудового розслідування у вищезазначеному судовому розслідуванні, тому він теж не мав можливості переконатись у легітимності прокурора у кримінальному провадженні.
Вважає, що найбільша і найвагоміша частина порушень Закону стосується саме неповноти судового слідства, яку неможливо виправити у інший спосіб як направити справу для повторного розгляду з урахуванням виявлених недоліків до суду першої інстанції і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу з підстав у ній наведених та просили задовольнити. Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника та вказав на законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції.
Мотиви суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається із наданих матеріалів, на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023255330000431 від 06.04.2023, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції Закону №2617-VIIІ від 22.11.2018, чинної до 11.08.2023), ч. 2, ч. 3 та ч. 4 ст. 190 КК України.
Під час розгляду даного кримінального провадження прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, яке ухвалою суду першої інстанції задоволено 06.08.2025.
У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі, оцінив у сукупності всі обставини, що враховуються при вирішенні питання продовження строку тримання під вартою, як того вимагають приписи статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
Так ОСОБА_7 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків та потерпілих, що обумовлено можливістю призначення покарання на тривалий строк, зокрема за тяжкий злочин, що йому інкримінується, відсутністю офіційних джерел доходу. Крім того, обвинуваченому відомі місця проживання потерпілих, які судом не допитані.
Вказані ризики, з моменту обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та до цього часу, не перестали існувати, з огляду на високу суспільну небезпечність обвинуваченого, яка оцінюється за тяжкістю вчинених злочинів, за кількістю епізодів злочинної діяльності (14), а також загальним розміром збитків, завданих внаслідок цієї діяльності ( 2 015 814 грн.).
За таких обставин, застосування більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, з огляду на серйозність висунутого обвинувачення та суспільний інтерес, який превалює над принципом поваги до свободи особистості, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не буде сприяти повному та об'єктивному встановленню істини у справі протягом розумного строку, а захисником не наведено в апеляційній скарзі доводів які б переконали у зворотному.
Також слід зазначити, що зважаючи на введення воєнного стану в Україні, зайнятість правоохоронних органів у діяльності з відсічі збройної агресії Російської Федерації, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах, як то ухилення від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_7 значно збільшується, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, на переконання колегії суддів, не зможе перешкодити обвинуваченому вчинити спроби ухилитися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Апеляційна скарга захисника не містить доводів, що безпосередньо стосуються обраного запобіжного заходу, натомість у ній ставиться питання про порушення, допущені при відкритті матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, щодо порядку оцінки зібраних в ході досудового розслідування доказів, оспорювання повноважень прокурора у кримінальному провадженні.
Однак, зазначені доводи не є предметом оцінки в межах перевірки законності та обгрунованості ухвали суду про продовження запобіжного заходу, оскільки розглядаються судом першої інстанції при вирішенні кримінального провадження по суті висунутого обвинувачення.
Крім того, прокурором в судовому засіданні було надано копію постанови від 02.12.2024, з якої вбачається, що прокурор Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_6 був включений до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12023255330000431, а отже відсутні сумніви у його повноваженнях на подання клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , а також участі прокурора в судовому засіданні 06.08.2025.
Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції є законним та вмотивованим, а тому апеляційні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 422-1 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 - захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 06 серпня 2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4