м. Вінниця
01 жовтня 2025 р. Справа № 640/27075/21
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відпоідальністю "ТБС-ХХІ" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-ХХІ" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №298268 від 31.08.2021 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
28.10.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки доводи та твердження позивача не підтверджують факту порушення Укртрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт, а постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №298268 від 31.08.2021 року є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.
09.11.2021 року представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.
На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа №640/27075/21 передана на розгляд та вирішення Вінницькому окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд судді Вінницького окружного адміністративного суду Свентуху В.М.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду адміністративну справу №640/27075/21 прийнято до провадження. Даною ухвалою також:
- запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення щодо актуальності цього спору та процесуальної позиції по суті заявлених позовних вимог.
- запропоновано учасникам справи надати додаткові пояснення по суті заявлених вимог чи заперечень щодо обставин, які стосуються предмету даного спору та які виникли за період розгляду даної справи;
- зобов'язано учасників справи, у разі зміни фактичних обставин у даній справі, вибуття або заміни сторони у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
01.06.2016 року між ТОВ "ТБС-ХХІ" (орендодавець) та ТОВ "Технобуд-Інвест.К" (орендар) укладено договір оренди транспортних засобів №02-2016, згідно з яким орендодавець зобов'язується передати орендарю в довгострокове платне користування транспортні засоби (перелік зазначений у Додатку №1 до даного Договору), іменоване надалі "Техніка", а орендар зобов'язується прийняти техніку та оплачувати орендодавцю орендну плату, визначену Додатком №2 до даного Договору.
Додатком №1 до договору оренди транспортних засобів №02-2016 визначено перелік спецтехніки, наданої в оренду, серед якої зазначено самоскид марки VOLVO, модель FH 13.140, державний номерний знак НОМЕР_1 .
15.07.2021 року посадовими особами Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на автомобільній дорозі М-21 Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський, проведено перевірку транспортного засобу марки VOLVO, державний номерний знак НОМЕР_1 .
За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №282910, яким зафіксовано порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
31.08.2021 року відповідачем прийнято постанову №298268, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", в розмірі 1700,00 грн., який передбачено абзацом 3 частини першої статті 60 цього Закону.
Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №298268 від 31.08.2021 року такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно частини 14 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Законом України "Про автомобільний транспорт" визначено засади організації та діяльності автомобільного транспорту. Ним врегульовано відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Судом встановлено, що позивач як власник автомобіля марки VOLVO, модель FH 13.140, державний номерний знак НОМЕР_1 , за договором оренди транспортних засобів №02-2016 від 01.06.2016 року, передав вказаний транспортний засіб в користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Інвест.К".
Обставини використання вказаного транспортного засобу саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Інвест.К" в господарській діяльності підтверджені договором оренди транспортних засобів №02-2016 від 01.06.2016 року /а.с. 15-16/, актом приймання-передачі до договору оренди транспортних засобів №02-2016 від 01.06.2016 року /а.с. 17/, платіжними дорученнями про оплату за послуги оренди спецтехніки згідно договору №02-2016 від 01.06.2016 року /а.с. 49-56/, актами надання послуг оренди вантажного автомобіля /а.с. 57-63/.
Отже, виходячи з проаналізованих норм права та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку щодо недоведеності відповідачем правомірності оскаржуваної постанови, оскільки вказаний транспортний засіб у відповідності до вимог чинного законодавства був переданий позивачем у користування іншій особі, а тому позивач у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника та не може бути суб'єктом відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Аналогічного висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові №640/37875/21 від 28 січня 2025 року.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач, у спірних правовідносинах не мав правового статусу перевізника, що виключає можливість накладення на нього адміністративно-господарського штрафу.
За таких обставин, слід дійти обґрунтованого висновку про те, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №298268 від 31.08.2021 року прийнята без встановлення належного перевізника (суб'єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт).
Таким чином, в межах спірної ситуації позивач не є автомобільним перевізником, а отже не може бути суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Тому відповідач не мав правових підстав для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700 грн. згідно з абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.
Відтак оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №298268 від 31.08.2021 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Водночас, не встановлення відповідачем належного перевізника є безумовною підставою для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови, що у свою чергу виключає необхідність надання оцінки іншим аргументам позивача на підтримку заявлених позовних вимог.
Пунктом 3 частини 2 статті 2 КАС України вказано, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведеного та враховуючи встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 2270 грн. судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №298268 від 31.08.2021 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-ХХІ" судовий збір в розмірі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБС-ХХІ" (вул. Ризька, 73-Б, м. Вінниця, 04060, ЄДРПОУ 37615610);
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (пр-т. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 39816845).
Суддя Свентух Віталій Михайлович