м. Вінниця
30 вересня 2025 р. Справа № 120/11311/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши заяву про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Предметом позову є визнання протиправним протоколу від 27.06.2025 № 24, прийнятого відповідачем, яким відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Ухвалою від 19.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку письмового провадження без виклику сторін.
29.09.2025 позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, якою просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом: заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, вчиняти дії щодо призову на військову службу позивача під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Беручи до уваги те, що матеріалів заяви достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Визначаючись щодо заяви про забезпечення позову, суд керується такими мотивами.
Інститут забезпечення позову регламентовано статтями 150 - 153 Кодексу адміністративного судочинства України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову під час здійснення адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначає, що станом на момент звернення з позовом та цією заявою існують підстави стверджувати, що відповідач вживає заходів щодо призову його на військову службу під час мобілізації. Зокрема, після оновлення даних у застосунку «Резерв+» позивач отримав повідомлення про те, що його розшукує ТЦК. Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Національної поліції з проханням доставити позивача для складання протоколу у зв'язку з неуточненням даних.
В зв'язку з цим, на переконання сторони позивача, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Надаючи оцінку аргументам заяви про забезпечення позову щодо ймовірних наслідків для позивача, суд зазначає наступне.
Забезпечення позову - це надання заявнику (позивачеві) тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся чи планує звернутися до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбачених законом (відповідний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 року в справі № 826/14951/18).
Відтак, у кожному випадку суд повинен надати оцінку характеру ймовірних наслідків оскаржуваного рішення (дій чи бездіяльності) відповідача і лише у виняткових випадках за клопотанням позивача чи з власної ініціативи постановити ухвалу про забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 24.04. 2019 року в справі № 826/10936/18 (провадження № К/9901/728/19).
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, наслідків заборони відповідачу приймати рішення чи здійснювати певні дії.
З огляду на зміст позовних вимог, спірним у даній справі є, зокрема, правомірність прийнятого ІНФОРМАЦІЯ_1 рішення, оформленого протоколом від 27.06.2025 № 24, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
В той же час, у заяві про забезпечення позову, позивач просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
При цьому, обставини правомірності/протиправності дій відповідача щодо розшуку позивача у зв'язку з уточненням (не уточненням) облікових даних не є предметом розгляду в межах даної адміністративної справи.
Слід також наголосити, що як до позовної заяви, так і до заяви про забезпечення позову позивачем не надано доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем активних дій, спрямованих на призов позивача на військову службу під час мобілізації.
Також слід зауважити, що наданий позивачем витяг з застосунку "Резерв +" щодо наявної інформації про розшук позивача за не уточнення облікових даних не є спірним у межах правовідносин, які є предметом позову у даній справі.
Таким чином, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
Також суд звертає увагу на те, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви та докази, з яких можливо встановити порушення прав, свобод та інтересів заявника, а також, що захист прав, свобод та інтересів заявника буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема, виходячи з предмету даної справи, щодо розгляду відповідачем заяви позивача про надання відстрочки від призову на особливий період під час мобілізації.
Таким чином, у ході розгляду заяви про забезпечення позову не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, відтак, в задоволенні заяви представниці позивача слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -
у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна