м. Вінниця
30 вересня 2025 р. Справа № 120/3513/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях люкс" про стягнення податкового боргу та зупинення видаткових операцій на рахунках,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях люкс" про стягнення податкового боргу та зупинення видаткових операцій на рахунках.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що згідно картки особового рахунку платника податків за відповідачем рахується податкова заборгованість в сумі 17000,00 грн., яка в добровільному порядку не погашена.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено 15 денний строк з дня отримання даної ухвали для подачі до суду відзиву на позовну заяву.
Надалі, відповідачем подано зустрічну позовну заяву.
Ухвалою суду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях люкс" у справі за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях люкс" про стягнення податкового боргу та зупинення видаткових операцій на рахунках повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки рішення про застосування фінансових санкцій та податкову вимогу ним не отримано.
Крім того, відповідач зазначає, що рішення про застосування фінансових санкцій прийнято на підставі незаконної перевірки, а відтак воно є неправомірним та підлягає скасуванню.
Також вказано, що відсутні правові підстави для застосування фінансових санкцій, оскільки позивачем не доведено факт наявності порушень, встановлених у ході перевірки.
В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях люкс", як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстровано 30.04.2013 року.
Згідно картки особового рахунку платника податків за відповідачем рахується податковий борг (адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв) в сумі 17000,00 грн.
Зазначена заборгованість утворилася в результаті не сплати донарахованих Головним управлінням ДПС у Вінницькій області сум грошового зобов'язання та підтверджується карткою особового рахунку, рішенням про застосування фінансових санкцій №13375/02-32-09-01/38503960 від 15.04.2024 року.
З метою погашення грошового зобов'язання в адресу відповідача було направлено податкову вимогу №0012891-1302-0232 від 10.07.2024 року. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання.
У зв'язку з несплатою податкового боргу контролюючим органом 31 січня 2025 року прийнято рішення про опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях люкс" в податкову заставу.
Позивачем надіслано відповідачеві лист щодо виділення майна в податкову заставу, у якому просив надати баланс, перелік основних засобів та перелік ліквідного майна для складання опису майна в податкову заставу на суму податкового боргу.
17 лютого 2025 року податковий керуючий Роман Кушнір склав акт відмови платника податків від опису майна в податкову заставу №40 у зв'язку не наданням документів, необхідних для такого опису.
Вказані обставини слугували підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із такого.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У свою чергу, відповідно до пунктом 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу №0012891-1302-0232 від 10.07.2024 року. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання. Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.
Надаючи оцінку вимогам податкового органу в частині зупинення видаткових операцій на рахунках, що обслуговують ТОВ "Чумацький шлях люкс", суд виходить із наступного.
Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 ПК України).
Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Відповідно до пункту 89.2 цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу (пункт 89.4 статті 89 ПК України).
Водночас, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (підпункт 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що у разі недопуску контролюючого органу до опису майна у податку заставу та/або не подання документів, необхідних для такого опису, контролюючий орган наділений правом звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності.
З метою виконання вимог податкового законодавства позивачем надіслано відповідачеві лист щодо виділення майна в податкову заставу, у якому просив надати баланс, перелік основних засобів та перелік ліквідного майна для складання опису майна в податкову заставу на суму податкового боргу.
17.02.2025 року податковим керуючим складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №40, згідно із яким платник податків не надав документи, необхідні для такого опису.
Відтак, оскільки відповідачем не подано податковому керуючому документи, необхідні для опису майна в податкову заставу, тому контролюючий орган обґрунтовано звернувся до суду з позовом щодо зупинення видаткових операцій на рахунках позивача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності.
Подібного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах №120/12542/23 від 11 березня 2024 року та №120/7580/24 від 21 листопада 2024 року.
Надаючи оцінку доводам відповідача щодо ненаправлення йому рішення про застосування фінансових санкцій, суд зазначає наступне.
Головним управлінням ДПС у Вінницькій області направило на зареєстровану адресу ТОВ "Чумацький шлях люкс" рішення про застосування фінансових санкцій №13375/02-32-09-01/38503960 від 15.04.2024 та податкову вимогу №0012891-1302-0232 від 10.07.2024.
Водночас, відповідач у відзиві наголошує на їх неотриманні.
Разом з тим, повідомлення про виділення майна в податкову заставу від 03.02.2025 №3037/6/02-32-13-03-16 та рішення від 03.02.2025 №1059/02-32-02 про опис майна у податкову заставу також були направлені за вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адресою, проте залишились неотриманими відповідачем.
Суд зазначає, що підставою для винесення рішення про застосування санкцій став акт фактичної перевірки від 15.03.2024 №10615/02-32-09-01/38503960, складений за участі самого підприємства.
Копія акта була вручена представнику ТОВ "Чумацький шлях люкс" того ж дня, що підтверджує обізнаність відповідача про перевірку та виявлені порушення.
Таким чином, ТОВ "Чумацький шлях люкс" з моменту отримання акта перевірки мало всі підстави як для подання заперечень щодо його змісту, так і для оскарження подальших рішень податкового органу.
Отже, враховуючи, що акт перевірки з виявленими порушеннями було вручено представнику підприємства ще 15.03.2024, ТОВ "Чумацький шлях люкс" було належним чином обізнане про можливі правові наслідки, зокрема прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що доводи відповідача про ненаправлення рішення про застосування фінансових санкцій є безпідставними, оскільки ТОВ "Чумацький шлях люкс" було належним чином обізнане про проведення фактичної перевірки, її результати та можливі правові наслідки у вигляді прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.
Також, суд наголошує, що у межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань.
У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 року у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 року у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 року у справі №160/7345/20.
Отже, в межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості, суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань, що визначені (нараховані) платнику рішенням про застосування фінансових санкцій, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування податкового боргу.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Відтак, з огляду на те, що обставини, наведені позивачем у адміністративному позові, знайшли підтвердження в ході судового розгляду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує на наступне.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб'єкта владних повноважень пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстав для стягнення з відповідача судових витрат немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з рахунків/електронних гаманців у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування коштів, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях люкс" кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень).
Зупинити видаткові операції на рахунках/електронних гаманцях Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях люкс" шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях люкс", що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, ЄДРПОУ ВП 44069150);
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях люкс" (автодорога М-12 "Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка" КМ 380+458 ліворуч, с. Якушинці, Вінницький район, Вінницька область, 23222, ЄДРПОУ 38503960).
Суддя Свентух Віталій Михайлович