СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3457/25
ун. № 759/5081/25
25 вересня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Петренко Н.О.
за участю секретаря судових засідань Ганнисика А.А.
представника позивача Зарубіної Т.М.
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Києві клопотання відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні шляхом вселення та встановлення порядку користування,
У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні шляхом вселення та встановлення порядку користування.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.
23 вересня 2025 року до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 759/5081/25 до винесення рішення в іншій справі № 759/12204/25.
Клопотання мотивоване тим, що в іншій цивільній справі № 759/12204/25 за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до ОСОБА_5 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_4 , про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом оскаржуються ті самі свідоцтва, які є підставою для позовних вимог у справі № 759/5081/25. Відповідач стверджує, що оскільки чинність цих свідоцтв має значення для вирішення спору, а предмети спору у двох справах тісно взаємопов'язані, існує об'єктивна неможливість розгляду справи № 759/5081/25 до вирішення справи № 759/12204/25.
Також вказано, що на квартири, які є предметом спору у справі № 759/5081/25, накладено арешт ухвалами суду від 01 серпня 2025 року та від 15 серпня 2025 року у справі № 759/12204/25, що робить неможливим вирішення питання про право користування та вселення до цих арештованих квартир до вирішення спору щодо права на спадкування. Відповідач просить зупинити провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Представник позивача, адвокат Зарубіна Т.М., проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на відсутність підстав для зупинення провадження, вичерпний перелік підстав для зупинення, а також на завдання цивільного судочинства та право на ефективний судовий захист і розгляд справи упродовж розумного строку, передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначила, що відсутність об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої, а також презумпція правомірності набуття права власності на спірні квартири, яка діє до моменту, поки свідоцтва про право на спадщину не визнані недійсними у судовому порядку.
Суд, розглянувши клопотання, вислухавши думки сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Суд зауважує, що перелік підстав для зупинення провадження, передбачений частиною першою статті 251 ЦПК України, є вичерпним. Для застосування цієї норми ключовою є наявність саме об'єктивної неможливості розгляду даної справи. Об'єктивна неможливість означає, що суд не може встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, і ці обставини можуть бути встановлені лише в рамках іншого судового провадження. Тобто, рішення в іншій справі має мати значення для даної справи, що означає, що обставини, встановлені судовим рішенням в одній справі, є обов'язковими для суду, що розглядає іншу справу, і не потребують доказування.
Підставою для застосування норми закону є те, що в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і встановити ці обставини у даній справі неможливо.
Ключовим елементом є саме об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи, а не лише існування іншої справи, рішення в якій може мати значення.
Справа №759/5081/25 стосується усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення та передачі ключів, та встановлення меж користування квартирами.
Справа № 759/12204/25 стосується визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину.
Судова практика розмежовує ситуації, коли рішення в іншій справі має значення для доказування (преюдиціальне значення) і коли без нього неможливо розглянути справу. Навіть якщо оскаржувані свідоцтва є єдиною підставою позову у справі № 759/5081/25, це не створює об'єктивної неможливості для суду продовжити судове провадження. Суд може досліджувати та надавати оцінку оскаржуваним свідоцтвам як доказу у справі.
Накладення арешту на спірні квартири ухвалами Святошинського районного суду міста Києва від 01 серпня 2025 року та 15 серпня 2025 року у справі № 759/12204/25 є заходом забезпечення позову. Арешт не позбавляє права власності, а лише забороняє розпоряджатися майном (відчужувати його).
Предметом позову у справі № 759/5081/25 є усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення та передачі ключів, а також встановлення меж користування. Заходи забезпечення позову у вигляді арешту, не перешкоджають суду розглядати позовні вимоги про користування та вселення, оскільки арешт не накладає заборону на користування майном, а лише на його розпорядження. Таким чином, арешт майна не є об'єктивною неможливістю для продовження розгляду справи № 759/5081/25.
Крім того, суд звертає увагу, що ідентичне клопотання про зупинення провадження у справі № 759/5081/25 з тих самих підстав (залежність від вирішення справи № 759/12204/25), подане представником відповідача ОСОБА_3 , вже було розглянуто судом та залишено без задоволення ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року.
Повторне звернення відповідача з ідентичним за змістом і підставами клопотанням, яке вже було предметом розгляду суду та щодо якого судом було винесено мотивовану ухвалу, розцінюється судом як зловживання процесуальними правами.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники зобов'язані добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Подання заяви (клопотання) з питання, яке вже вирішено судом, є формою зловживання процесуальними правами (п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України).
Таке повторне клопотання очевидно спрямоване на необґрунтоване затягування розгляду справи та перешкоджання здійсненню позивачем його права на своєчасний та ефективний судовий захист упродовж розумного строку, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 2 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що не встановлено об'єктивної неможливості для розгляду справи № 759/5081/25 до вирішення справи № 759/12204/25, як цього вимагає п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України. Справа № 759/5081/25 може бути розглянута з урахуванням наявних доказів, а також з дотриманням права сторін на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 253 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача Оксютенко О.І. про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні шляхом вселення та встановлення порядку користування.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею
Ухвали оскарженню не підлягає
Суддя Н.О. Петренко